Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях

Індекс теплового навантаження середовища (ТНС-індекс) є емпіричним показником, що характеризує дії на організм людини параметрів мікроклімату (температури, вологості, швидкості руху повітря) і теплового опромінення.

ТНС-індекс рекомендується використовувати для інтегральної оцінки теплового навантаження на робочих місцях, на яких швидкість руху повітря не перевищує 0,6 м/с, а інтенсивність теплового опромінення – 1 200 Вт/м2.

Параметри мікроклімату, що рекомендуються нормами, повинні забезпечити в процесі терморегуляції таке співвідношення фізіологічних і фізико-хімічних процесів, при якому підтримувався б стійкий тепловий стан протягом тривалого часу, без зниження працездатності людини. У цехах із кліматичним комплексом переважно нагріває типу вирішальне значення в боротьбі з нагріванням здобуває зміна самого технологічного процесу, заміна джерел надлишкового виділення тепла різними способами, що вимагають у кожнім конкретному випадку спеціального розгляду. Немаловажним у забезпеченні комфортних параметрів мікроклімату є раціональне опалення, правильний пристрій вентиляції, кондиціонування повітря, теплоізоляція джерел тепла.

Найбільш дієвим і простим способом забезпечення параметрів мікроклімату у приміщеннях являється подача або регенерація повітря, що відповідає вимогам щодо гігієни праці . Іншими словами вентиляція.

Вентиляція – організований і регульований повітрообмін, що забезпечує видалення з приміщення відпрацьованого повітря і подачу на його місце свіжого.

Природна неорганізована вентиляція здійснюється за рахунок різниці тиску зовні й усередині приміщення. Для помешкань зміна повітря (інфільтрація) може досягати 0,5…0,75, а для промислових – 1,0…1,5 об’єму за годину.

Природна організована канальна вентиляція проектується для житлових і громадських будинках. При обтіканні вітром виходу витяжної шахти, що має іноді насадку-дефлектор, створюється розрядження, в наслідок чого виникає потік повітря у вентиляційній системі.

Аерація – організована природна вентиляція приміщень через фрамуги, кватирки, вікна.

Таблиця 1.7

Дискомфортний мікроклімат

Гостра гіпертермія Хронічна гіпертермія

Гостра місцева гіпотермія

Гостра загальна 

гіпотермія

Хронічна гіпотермія

 

Напруження процесів терморегуляції, погіршення стану здоров’я.

Термічний удар, підвищення температури тіла, погіршення серцевої діяльності, втрата свідомості.

Спазми при підвищенні випаровуван-ня, в наслідок втрати солей та вітамінів.

Уражаються практично усі фізіологічні системи:

З боку системи травлення – втрата апетиту, зниження шлункової секреції, гастрит, ентерит, коліт.

З боку серцево-судинної системи – розширення судин, збільшення частоти серцевих скорочень, порушення живлення серцевих м’язів.

З боку нирок – частіше всього загострюється нирко – кам’яна хвороба

Обмороження,

невралгія, міозити.

Простудні за-хворювання – ОРЗ, ангіна, запалення нирок, запалення середнього вуха.

Генералізова-на гіпотермія.

Зниження 

імунітету.

Алергія.

Зниження уваги, та пра-цездатності.

Зниження працездат-

ност,і стійкості 

до захворю-

вань.

 

Механічна вентиляція – це така вентиляція, при якій повітря подається за допомогою спеціальних пристроїв – компресорів, насосів і іншого устаткування. Розрізняють вентиляцію загального обміну (для всього приміщення) і місцеву (для окремих робочих місць). При механічній вентиляції повітря може попередньо проходити через систему фільтрів, очищатися, а в повітрі, що видаляється, можуть уловлюватися шкідливі домішки. Недоліком механічної вентиляції є створюваний нею шум. Найбільш досконалий вид промислової вентиляції – кондиціонування повітря.

Кондиціонування – штучна автоматична обробка повітря з метою підтримки оптимальних мікрокліматичних умов незалежно від характеру технологічного процесу й умов зовнішнього середовища. У ряді випадків при кондиціонуванні повітря проходить додаткову спеціальну обробку – очистку від пилу, зволоження, озонування й інші. Кондиціонування повітря забезпечує як безпеку життєдіяльності, так і параметри технологічних процесів, де не допускаються коливання температури і вологості середовища.

 

Таблиця 1.8

Величини ТНС-індекса рекомендовані для профілактики перегрівання

Категорії робіт з рівня енерговитрат

Величини інтегрального показника, °С

 

Iа (до 139 Вт)

22,2...26,4

 

Iб (140...174 Вт)

21,5...25,8

 

ІІа (175...232 Вт)

20,5...25,1

 

IIб (233...290 Вт)

19,5...23,9

 

III (більш 290 Вт)

18,0...21,8

 

 

Значно зменшує вплив тепла на організм застосування екранування. Екрани можуть бути тепло відбиваючі (алюмінієва фольга, алюмінієва фарба, аркушевий алюміній, біла жерсть), теплопоглинальні (безбарвні і пофарбовані склоблоки, шибки з повітряним чи водяним прошарком), теплопровідні (порожні сталеві плити з водою чи повітрям, металеві сітки). Широко застосовуються індивідуальні засоби захисту: спецодяг з бавовни, льону, каски, шоломи, окуляри, маски з екраном і т.д.

Немаловажне значення для здоров’я людини має атмосферний тиск. Атмосферний (барометричний) тиск створюється атмосферою під впливом гравітації. Зміна тиску відбувається в результаті нерівномірного нагрівання повітряних мас, розташованих над сушею і водою в різних географічних широтах. Як правило, незначні зміни барометричного тиску в межах 10…30 мм рт. ст. не впливають на здорових індивідуумів. Однак більш значні зміни атмосферного тиску убік підвищення чи зниження можуть впливати на функціональний стан здоров'я людини. Оптимальна дифузія кисню у кров з газової суміші в легенях здійснюється при атмосферному тиску 760 мм рт. ст.

Вплив підвищеного атмосферного тиску зв'язаний із механічною (компресійною) і фізико-хімічною (проникаючою) дією газового середовища.

При дуже високому барометричному тиску відзначається : загально підвищений рівномірний механічний тиск на органи і тканини; можливий розвиток механонаркозу; місцевого нерівномірного тиску на тканини, що обмежують повітря утримуючі