Безпека життєдіяльності та цивільна оборона

 

Рис. 9.9 – Комплект індивідуальних дозиметрів ІД-1

Принцип роботи дозиметра полягає в наступному: при дії іонізуючого ви-промінювання на заряджений дозиметр в об’ємі іонізаційної камери виникає іоні-заційний струм, що зменшує потенціал конденсатора та іонізаційної камери. Змен-шення потенціалу пропорційно дозі опромінювання. Вимірювання потенціалу про-водять за допомогою малогабаритного електроскопа, який розміщений всередині іонізаційної камери. Відхилення рухомої системи електроскопа-платинованої нитки вимірюють за допомогою відлікового мікроскопу зі шкалою, відградуйованої в радах.

169

 

Зарядний прилад не має хімічних джерел живлення. Принцип роботи ЗД-6 полягає в перетворенні механічної енергії (стискання п’єзоелементів) в електричну. Його можна використовувати для зарядки дозиметрів ДКП-50, ДК-02.

Підготовка до роботи включає зовнішній огляд, перевірку комплектності приладу і заряд дозиметрів. Порядок зарядки дозиметрів:

-встановити ручку зарядного пристрою проти годинникової стрілки до упору;

-вставити дозиметр в зарядно-контактне гніздо ЗД-6 і направити зарядний прилад дзеркалом на зовнішнє джерело світла, прагнучи максимального освіт-лення шкали;

-натиснути на дозиметр і, спостерігаючи в окуляр, обертати ручку ЗД-6 за годин-никовою стрілкою до тих пір, поки зображення нитки не встановиться на «0», після цього вийняти дозиметр з гнізда;

-перевірити положення нитки на світло: воно повинно бути на «0».

Вимірювач дози ІД-11 (рис. 9.10) призначений для вимірювання дози гамма-нейтронного опромінення особового складу. ІД-11 використовується для індиві-дуального контролю опромінювання, який проводиться з метою отримання даних для оцінки ступеня тяжкості променевих уражень при обстеженні уражених на етапах медичної евакуації. ІД-11 складається з індивідуальних вимірювачів дози й вимірювального приладу (ВП).

 

Рис. 9.10 - Вимірювач дози ІД-11:

1 - вимірювальний прилад; 2 - індивідуальний вимірювач дози

Основні технічні дані приладу:

1)діапазон вимірювання від 10 до 1500 рад;

2)похибка вимірювань ±15%;

170

 

3)зберігає можливість визначення набраної дози протягом місяця;

4)час вимірювання дози (ВП) не перевищує 30 с;

5)живлення 220 В.

В ІД-11 використаний метод дозиметрії, що базується на явищі радіо-фото-люмінесценції.

Комплект індивідуальних дозиметрів ДК-0,2 (рис. 9.11) призначений для визначення доз опромінення осіб, які працюють в умовах радіоактивного випро-мінювання або пов’язаних з радіоактивними речовинами. Складається із зарядного пристрою ЗД-4 і 10-ти прямопоказуючих дозиметрів ДК-0,2.

 

Рис. 9.11 – Комплект індивідуальних дозиметрів ДК-0,2

Основні технічні дані:

1.Дозиметри вимірюють дози гамма-випромінювання в діапазоні від 0 до 200 мР.

2.Саморозряд дозиметра не перевищує 10% діапазону шкали за 24 години.

3.Вага зарядного пристрою з джерелом живлення близько 1,6 кг.

За принципом дії та конструкції дозиметри ДК-0,2 аналогічні дозиметрам ДКП-50 (ИД-І).

Порядок зарядки дозиметрів ДК-0,2:

1.Відгвингити нижній ковпачок дозиметра і захисний ковпачок зарядного гнізда ЗД-4.

2.Ручку потенціометра повернути вліво до упору.

3.Включити підсвітку зарядного гнізда.

4.Дозиметр вставити в гніздо.

5.Спостерігаючи в окуляр, повертати ручку потенціометра вправо доти, поки зображення нитки на шкалі дозиметра не перейде приблизно на

171

 

дві поділки лівіше нуля. Після цього вийняти дозиметр і доторкнутись металевим предметом до центрального контакту дозиметра.

6.Перевірити положення нитки на світло: при вертикальному положенні

вона повинна стояти на нулі. При необхідності - повторити процес за¬рядження ще раз.

7.Завернути нижній ковпачок дозиметра. Вимкнути зарядний пристрій.

Блок 6.2. Лекція № 10. Прилади хімічної розвідки

План

1.Методи виявлення СДОР.

2.Військовий прилад хімічної розвідки.

3.Аналізатори й сигналізатори аміаку і хлору.

1. Методи виявлення СДОР

Сильнодіючі отруйні речовини (СДОР) в повітрі, на місцевості, техніці, обладнанні, одязі виявляють за допомогою приладів хімічної розвідки або шляхом взяття проб для подальшого аналізу в спеціальних хімічних лабораторіях. Токсич¬ність сучасних СДОР настільки висока, що спроба виявлення їх за допомогою органів чутливості може призвести до значного ураження, крім того в багатьох СДОР відсутні запах і колір.

Сильнодіючі отруйні речовини (СДОР) та інші небезпечні гази, що викорис-товуються в промисловості, наведені в табл. 10.1:

Таблиця 10.1

 

172

 

Продовження табл. 10.1

 

В основу дії приладів хімічної розвідки покладені наступні методи вияв-лення СДОР: хімічний, біохімічний, фізичний і фізико-хімічний.

Для виявлення та індикації СДОР у нестаціонарних (польових) умовах частіше застосовують хімічний метод, що базується на взаємодії СДОР зі спеціально підібраними речовинами (реактивами), в результаті чого утворюються сполуки, які мають визначене забарвлення. Факт появи такого забарвлення свідчить про наявність певного типу СДОР. Порівнюючи щільність забарвлення реактиву зі спеціально підібраними кольоровими еталонами на папері, можна робити висновок про концентрацію СДОР або ступінь зараженості повітря.

173

 

Деякі (особливо фосфорорганічні) СДОР мають настільки високу токсич-ність, що можуть завдати ураження при концентраціях, які не можуть бути визна-чені польовими хімічними методами. У цьому випадку застосовують біохімічний метод, що послідовно використовує два біохімічні реактиви. Про наявність СДОР робиться висновок, як і при хімічному методі, за зміною забарвлення реактивів.

В основі фізичного методу виявлення СДОР лежить явище світіння молекул СДОР при опроміненні їх світлом визначеної довжини хвилі. Практичне застосу-вання цього методу в польових умовах