Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Біхевіористський підхід до розуміння провини

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
10
Мова: 
Українська
Оцінка: 
БІХЕВІОРИСТСЬКИЙ ПІДХІД ДО РОЗУМІННЯ ПРОВИНИ
 
Савчук С. В.
 
Стаття присвячена аналізу репрезентативності концепту провини у свідомості біхевіористів як умові розуміння її конструкцій у праві.
Ключові слова: вина, відповідальність, оперантне навчання, підкріплення, поведінка, покарання, реакція, стимул, страх.
Статья посвящена анализу репрезентативности концепта вины в сознании бихевиористов как условию понимания её конструкций в праве.
Ключевые слова: вина, ответственность, оперантное обучение, подкрепление, поведение, наказание, реакция, стимул, страх.
Savchuk S. V. BEHAVIORAL APPROACH TO UNDERSTANDING OF GUILT
The article analyzes representativeness of the concept of guilt in the minds of behaviorists as basis for understanding of its structures in law.
Key words: guilt, responsibility, operant learning, reinforcement, behavior, punishment, reaction, stimulus, fear.
Постановка проблеми. Джерелом почуттів, бажань і дій, на думку психологів, є сама людина, що знаходить свій вираз в елементарних формулах: «Я волію», «Я відчуваю», «Я вчиняю». Тобто психологічна наука на перше місце ставить відповідальність людини перед самою собою, на відміну від юриспруденції, де фізична осудна особа відповідає насамперед перед суспільством і державою. При цьому обидві сфери наукового знання сходяться в тому, що людина в процесі свого розвитку має виробити такі пріоритети, які б випереджали реакцію суспільства, в особі уповноважених на те органів, на ту чи іншу поведінку і які б були умовою аналізу негативної ситуації на особистісному рівні. І якщо у такому випадку зовнішній реакції соціальних інститутів буде передувати внутрішня критична оцінка своїх дій, то є всі підстави вести мову про зрілу та відповідальну, в загаль- нопревентивному розумінні, особистість. Одним із таких умовних рефлексів, котрий виробляється за допомогою оперантного навчання, є провина, біхевіористська дескрипція якої ототожнює провину зі страхом перед покаранням.
Аналіз останніх досліджень. Теоретичний аналіз праць біхевіористського тлумачення, предметом дослідження яких є провина, виявив провідну роль дисципліни і покарання, механізмів ідентифікації та наслідування у навчанні провині. Идеть- ся про таких учених світового рівня, як Е. Торндайк, Б. Скіннер, Д. Мошер, К. Ізард, О. Маурер, Д. Ангер, Б. Маер М. Хоффман, Г. Зальцштайн.
Метою статті є аналіз репрезентативності концепту провини у свідомості біхе-віористів як умова розуміння її конструкцій у праві.
Виклад основного матеріалу. «Ваше переживання провини викликане тим, що ви втратили можливість? Ви звинувачуєте інших за свою неповну самореалізацію? Вас дратує те, що ви не спроможні взяти на себе відповідальність за втрату можливостей або часткову самореалізацію? Вам необхідно навчитися бути вольовою людиною, а не самовиправдовуватися, що є умовою прощення себе та інших!.. На перший погляд ці абстракті фантазії звучать прекрасно, іноді навіть і щиро, – зауважує в такій ситуації біхевіорист і відразу наголошує: – Це, по-перше, не верифікується, і, по-друге, незрозумілим є сам алгоритм дії для розв’язання вказаної метафоричної проблеми». Він (представник цього напряму в психології) вже не вважає, що терміни «свідомість», «воля», «відчуття», «почуття», «уява» тощо вказують на достеменні феномени психології. Цими термінами стара, віталістична психологія, починаючи з В. Вундта, послуговувалась через те, що є похідною від філософії, яка, в свою чергу, походить від релігії. Свідомість та її складові є ні що інше як терміни, що надають можливість психології зберегти – у закамуфльованій формі – архаїчне релігійне поняття «душа».
Біхевіоризм заміняє потік свідомості потоком активності. Усі психічні процеси зводяться до реакцій організму, до умовних і безумовних рефлексів. Мислення ототожнюється з мовленнєво-руховими актами, емоції – зі змінами всередині організму, свідомість принципово не вивчається як така, що не має поведінкових показників. У центрі уваги психолога – поведінка, об’єктивний аналіз якої обмежується реакціями, що зовнішньо спостерігаються та реєструються. Тому і завдання поведінкової психології полягає в тому, щоб за реакцією визначити ймовірний стимул, а за стимулом передбачити певну реакцію. Та і сама особа, з цього погляду, є сукупністю автоматизованих по- ведінкових реакцій, властивих їй .
Формула «стимул – реакція» (Б – Я) – провідна в біхевіоризмі2. Поведінка людина розглядається як комплекс рухових реакцій (Я) у відповідь на зовнішній вплив – стимули (Б) : знаючи характер стимулу (Б), можна спрогнозувати поведінкову реакцію (Я) та керувати цим процесом. Наприклад, перед нами стоїть завдання викликати у людини сльози (Я). Ми розв’язуємо цю проблему елементарно (Б), нарізаючи цибулю або ж розпилюючи іританти (речовини сльозоточивої чи дратівної дії) 3. З правовою поведінкою, звісно, все значно складніше: в суспільстві у формі закону існує стимул заборони певної поведінки (Б) – якою буде моя відповідь (Я)? Для того, щоб визначити всі евентуальні реакції (Я), потрібні роки спостережень за поведінкою людини з таким розрахунком, щоб у кожному випадку – при дії даного стимулу (певної ситуації) – біхевіорист міг сказати наперед, якою буде реакція, або, якщо реакція вже відома, – якою ситуацією ця реакція зумовлена? А якщо стимулом вважати поведінку не заборонену, а дозволену (Б), то чи взагалі можливо прорахувати всі потенційні реакції (Я) на цей мотив (Б)?!
Проте, незважаючи на всю складність та широту порушеної проблематики «стимул – реакція» (Б – Я), біхевіористи навіть не припускають, що певна людська реакція не може бути описана цими термінами. Їх мовні конструкції чіткі та однозначні: «Що слід
Фото Капча