Біологічні фактори небезпеки

 

 

Вступ

1. Найнебезпечніші тварини

2. Небезпечні тварини України

3. Отруйні рослини

4. Патогенні організми

5. Біологічна зброя

6. Методи захисту від біологічних факторів небезпеки

Висновки

Список використаної літератури

 

 

Небезпека – це явище або вплив на людину несприятливих або несумісних з життям чинників. Небезпеку зберігають всі системи, що мають енергію, хімічно або біологічно-активні компоненти, а також характеристики, що не відповідають умовам життєдіяльності людини.

Згідно з офіційними стандартами шкідливі та небезпечні фактори (чинники) класифікують на такі категорії: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.

Шкідливий фактор – це фактор, дія якого у відповідних умовах може спричинити захворювання або зниження працездатності (при цьому зниження працездатності буде зберігатися після відпочинку).

Небезпечний фактор – це фактор, дія якого у відповідних умовах призводить до травматичних ушкоджень тканин організму або порушення його функцій.

Біологічне забруднення навколишнього середовища виникає в результаті аварій на підприємствах біотехнології, очисних спорудах, недостатньо очищеному устаткуванні промислових та побутових стоків.

Біологічно небезпечними факторами є:

- патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, особливі види мікроорганізмів спірохети і рикетсії, гриби), а також продукти їхньої життєдіяльності – токсини;

- рослини, що містять небезпечні речовини;

- заражені патогенними мікроорганізмами та хворі тварини.

Небезпечна ситуація під впливом біологічних факторів може виникнути в будь-який момент і в будь-якому місці життєдіяльності людини. Адже в навколишньому середовищі людину завжди оточують різноманітні рослини і тварини; відбувається удосконалення біологічної зброї; розвиваються різні інфекційні захворювання. Тому попередження ураження біологічними факторами небезпеки є дуже важливим завданням.

Розглянемо докладніше, які ж бувають біологічні фактори небезпеки.

 

 

Загалом, у світі багато небезпечних тварин. Є й такі тварини, яких можна назвати просто «смертельними» або «вбивцями». Серед тваринних організмів отруйні форми трапляються частіше, ніж в рослинних організмах. Отрути, що виробляються тими чи іншими організмами, є хімічними чинниками, які беруть участь у міжвидових взаємодіях. Приклади використання хімічних речовин для нападу або захисту можна знайти на всіх сходинках ево-люційного розвитку. Наведемо приклади деяких небезпечних тварин.

Отруйні жаби, представники Центральної і Південної Америки, і Мадагаскару. Залози на їхніх спинах виробляють токсини. Отрута однієї золотистої жаби, що мешкає на Мадагаскарі, може вбити десять чоловік. Одне добре – як запевняють вчені, жаба виробляє токсини вкрай повільно.

Дикі індійський та африканський буйволи. Це дуже небезпечні тварини, оскільки вони не бояться людини. Дорослий самець досягає в холці 2 м і важить більше 900 кг. Роги дуже великі. Вони можуть півколом загинатися вгору або широко розходитися в сторони від голови, утворюючи одну пологу дугу. Довжина рогів може сягати до 195см. Крім такого арсеналу, буйвол володіє сильно розвиненим нюхом і дуже гострим слухом. Він швидко чує сторонніх і може напасти першим. Готуючись до атаки, самець риє землю передніми ногами і голосно фиркає.

Білий ведмідь. Заходи з охорони популяції білого ведмедя в межах всієї Арктики призвели до того, що чисельність його повністю відновилася і навіть перевищила допустимі межі. У зоопарку вони здаються нам такими милими, мало не плюшевими іграшками, але людину, що втікає, ведмідь наздоганяє миттєво, не залишаючи жодного шансу на виживання. Сьогоднішній білий ведмідь став агресивним, втратив почуття страху. Часто з'являється в людських поселеннях.

Отруйні медузи. Найбільш небезпечним їх представником вважається австралійська медуза, відома ще як морська оса. Ця медуза розміром з салатницю може мати до 60 щупалець по 4 метри кожний. Кожне щупальце має 5000 отруйних осередків та достатню кількість токсину, щоб убити 60 чоловік. Отруйні медузи зустрічаються в теплих водах тропіків і субтропіків. Причиною збільшення їх чисельності вчені вважають глобальне потепління світового океану і діяльність підприємств, які економлять на очисних спорудах, скидаючи в океан «їжу» для медуз.

Отруйні змії. 50000 укусів отруйними зміями зі смертельним результатом для людини на рік – така сумна статистика їх лідерства. За більшу частину смертельних зустрічей несуть відповідальність азіатські кобри. Як правило, змії першими на людей не нападають і кусають людей, коли їх потривожать (зачеплять, наступлять та ін.). У ситуаціях, коли можлива зустріч зі зміями, потрібно дотримуватися заходів безпеки.

 

 

Дикий кабан. Нерідко сам кидається на мисливців. Самці наносять рани своїми могутніми іклами, самки збивають з ніг і топчуть передніми ногами. Найнебезпечніші старі кабани, що тримаються поодинці. В Україні кабани є в 22 областях, за винятком Запорізької, Миколаївської та Херсонської областей. Всього їх в країні близько 2, 5 тисяч.

Кліщ. Укус не загрожує життю людини. Проте, кліщі можуть заразити багатьма смертельно небезпечними захворюваннями: енцефалітом, тифом, лихоманкою.

Вовк. Мабуть, найбільш відомий хижак. В Україні вовк зустрічається на всій території (виняток – Кримський півострів), але частіше в лісовій зоні та в Карпатах. Всього їх близько 2, 5 тис.

Гадюка. В Україні є п'ять видів гадюк небезпечних для людини. Найчастіше нападають на людей, які збирають гриби в лісі і на тих, хто