Біологічні фактори небезпеки

Жовта лихоманкаПідвищення температури, сильний головний біль, болі у м’язах та кістках, у печінці, жовте забарвлення шкіри, кровотеча з носа, блювота, кривавий пронос

РикетсіїВисипний тифПідвищення температури, сильний головний біль, морозить, втрата свідомості, лихоманка

ГрибкиБластомікозУраження шкіри та легень, кісток, внутрішніх органів, мозкових оболонок

КокцидіодомікозНагадує грип, розповсюдження по всьому тілу, сухоти, вражає ЦНС

 

 

Біологічна (або бактеріологічна) зброя – це дуже небезпечний спеціальний вид зброї, зарядженої біологічними засобами, призначений для масового ураження живих організмів (людей, тварин, рослин), а також для пошкодження військових об’єктів. Основу такого виду зброї становлять патогенні організми (бактерії, віруси, грибки, рикетсії) та токсини, що виробляють бактерії.

Біологічна зброя являє собою спеціальні боєприпаси та бойові прилади, споряджені біологічними засобами:

• для ураження людей – збудники бактеріальних захворювань (чума, холера);
• вірусних (віспи, жовтої лихоманки);
• для ураження тварин – збудники ящура, чуми, несправжнього сказу;
• для знищення рослин – збудники іржі хлібних злаків, фітофторозу картоплі, пізнього зів’янення кукурудзи та інших культур;
• комахи-шкідники с/г рослин;
• гербіциди та інші хімречовини.

Особливістю є наявність прихованого періоду дії, упродовж якого уражені залишаються працездатними й виконують свої обов’язки, а потім раптово занедужують.

Способом застосування є зараження приземного шару повітря. Під час вибуху боєприпасів або спрацьовування генераторів утворюється аерозольна хмара, яка, рухаючись, поширює частинки рецептури, які заражають місцевість.

Зовнішні ознаки: утворення аерозольної хмари після вибуху боєприпасів або спрацьовування генераторів; виявлення залишків спеціальних контейнерів, боєприпасів та інших видів озброєння; наявність великої кількості комах, кліщів, гризунів, невідомих у цій місцевості.

 

 

Для запобігання поширення інфекційних захворювань в осередках біологічного ураження розпорядженнями вводяться карантин або обсервація.

Карантин – система протиепідемічних заходів для ізоляції осередку ураження та ліквідації виниклих інфекційних захворювань. Задача – недопущення поширення інфекцій як в осередку ураження так і за його межами. Вводиться в випадках, коли вид збудника не встановлено, або він підноситься до групи особливо небезпечних мікроорганізмів, що викликають такі небезпечні захворювання, як чума, холера, натуральна віспа.

Заходи:

• повна ізоляція осередка від навколишньої території;
• розгортання спеціальних пунктів перевантаження прибуваючих продовольчих товарів, предметів першої необхідності;
• обмеження спілкування між окремими групами населення, заборона масових заходів;
• проведення ряду протиепідемічних заходів: термінової санітарно-гігієнічної профілактики, санітарної обробки населення; дезинфекції.

Обсервація встановлюється при виявленні збудників захворювань, що не передаються від хворої людини до здорової. Це система заходів, що передбачають здійснення ряду ізоляційно-обмежувальних та лікувально-профілактичних заходів з метою запобігання розповсюдженню інфекційних хвороб.

Заходи:

• обмеження в’їзду і виїзду людей із зони обсервації;
• заборона вивозу майна;
• термінова профілактика вражень;
• своєчасне виявлення хворих;
• вакцинація і санітарна обробка.

Терміни обсервації та карантину визначаються тривалістю максимального інкубаційного періоду інфекційного захворювання в осередку ураження.

 

Одним із найбільш ефективних методів боротьби з інфекційними захворюваннями виступає специфічна профілактика. Вона заснована на створенні штучного імунітету шляхом випереджувальних щеплень. У наш час широкого вжитку набули щеплення проти чуми, туляремії, бруцельозу, туберкульозу, сибірської виразки, стовбняка, дифтерії, черевного тифу, висипного тифу, натуральної віспи тощо. Проти деяких захворювань випереджувальні щеплення провадяться за певним розробленим планом (проти віспи, дифтерії, туберкульозу). Проти інших інфекцій щеплення проводять лише в тих випадках, коли виникає небезпека їх виникнення та поширення. Для успішної боротьби з інфекційними захворюваннями, навіть в умовах мирного часу, у багатьох випадках необхідно здійснювати масові щеплення в дуже короткі терміни.

У наш час існує дуже велика кількість захворювань, збудники яких можуть бути використані ворогом в якості бактеріальних засобів. Зробити щеплення проти всіх цих захворювань неможливо, тому що жодна людина не витримає такої їх кількості. У цих випадках, особливо для встановлення виду використаного збудника, застосовують антибіотики та інші спеціальні препарати. Вони забезпечують загибель вірусу у незахищеному щепленням організмі, а також допомагають організму, якому зроблено щеплення, легше подолати збудники захворювання. Також для лікування використовуються бактеріофаги та лікувальні сироватки.

Бактеріофаги викликають в організмі людини розчинення хвороботворних мікробів та попереджують розвиток хвороби або забезпечують лікувальний ефект. Сироваткам властиве швидке створення в організмі штучної несприйнятливості до того чи іншого інфекційного захворювання.

Для захисту від проникнення в організм людини використовують такі засоби, як і для захисту від радіоактивних та хімічних отруйних речовин. Ці засоби захисту поділяють на:

- індивідуальні (протигази, захисні маски і засоби захисту шкіри);

- колективні (спеціально обладнані інженерні споруди).

У комплексі заходів протибіологічного захисту обов’язковою складовою частиною є дезинфекція, дезинсекція і дератизація.

Дезинфекція – це знищення або вилучення хвороботворних мікробів у зовнішньому середовищі.

Дезинсекція проводиться для знищення шкідливих для людини комах та кліщів – збудників інфекційних захворювань.

Дератизація проводиться для боротьби з гризунами, що можуть бути джерелом або переносником інфекцій.

Особливих методів захисту від негативної дії отруйних рослин і тварин не існує. Лише необхідно досконало знати симптоми їх дії, вміти відрізняти їх серед інших і якомога менше з ними «зустрічатися».

 

 

Отже, близько 700 видів рослин можуть викликати важкі чи смертельні отруєння людей. Токсичною речовиною отруйних рослин є різні сполуки, які належать переважно до алкалоїдів, глюкозидів, кислот, смол, вуглеводнів тощо.

Серед тваринних організмів отруйні форми трапляються частіше, ніж в рослинних організмах. Отрути, що виробляються тими чи іншими організмами, є хімічними чинниками, які беруть участь у міжвидових взаємодіях. Основними інфекційними захворюваннями в наш час вважають чуму, сибірку, сап, холеру, лихоманку, віспу, ботулізм, грип тощо. Проникаючи у внутрішні органи людини, збудники інфекційних захворювань можуть викликати різні розлади, як клінічного, так і анатомічного характеру. Деякі із збудників захворювань можуть спричиняти інфекційні хвороби, через їжу (вода, молоко, продукти). Поширенню багатьох інфекцій сприяють комахи, а також недотримання правил особистої гігієни.

Хворих, уражених інфекцією зовнішніх покривів, необхідно повністю ізолювати, зробити родичам та близьким потерпілого відповідні щеплення. Біологічна (або бактеріологічна) зброя – це спеціальний вид зброї, зарядженої біологічними засобами.

Небезпека від дії біологічних факторів присутня завжди і всюди. Тому людина повинна знати методи захисту від них, бо це допоможе їй зберегти життя і здоров’я не тільки своє, а й близьких.

 

 

1. Основи безпеки життєдіяльності. Підручник. – К., 2001.
2. Словник-довідник з політології. – Харків, 2000.
3. Білявський Г. О., Падун М. М, Фурдуй Р. С. Основи загальної екології. – К.: Либідь, 1993. – 340 с.
4. Безопасность жизнедеятельности: Учебник для вузов / Под общей ред. С. В. Белова. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Высшая шк., 1999. – 448 с.
5. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посібник / За ред. В. С. Джигирея. – Львів, 1999. – 238 с.
6. Лапін В. М. Безпека життєдіяльності людини: Навч. посібник. – 2-ге видання. – Л. : Банк. Коледж; К. : Т-во «Знання», КОО, 1999. – 186 с.
7. Вредные химические вещества. Радиоакт ивные вещества / Под ред. Л. А. Ильина, В. А. Филова. – М. : Химия, 1990. – 463 с.
8. Матеріали інтернету. http: //www. worldofnature. ru/