Бокс: історія, розвиток, особистості

Предмет:

Тип роботи:

Реферат

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

чемпіоном Англії стає Даніель Мендоза – одна з найбільш яскравих фігур в історії боксу. Прекрасний педагог, що володів великими пізнаннями в теорії бою, прекрасною технікою, Мендоза створив нову школу боксу, яка мала численних послідовників. Його манера ведення бою спочатку викликала здивування і навіть невдоволення серед тодішніх знавців боксу. В основу свого стилю він поставив техніку, швидкість пересування, обмірковану тактику. Мендоза провів 32 бої проти найсильніших боксерів, що за тих часів варто вважати досягненням. В умовах бою на голих кулаках список боїв у боксерів рідко перевищував 20. У 1975 році Мендоза уступив свій титул у бою Джонові Джексону. З ім'ям Джона Джексона зв'язана ціла епоха в історії боксу, яку історики цього виду спорту називають «золотим століттям». Виходець із простолюду, він за рахунок свій бойової діяльності зумів домогтися високого положення в суспільстві.

Після перемоги над Мендозою він протягом 3 років не знаходив собі суперника. Так і пішов він з рингу непереможеним, маючи у своєму активі всього 3 проведених бої. Викладацька діяльність стала також основою його слави випробуваного бійця. У спарингах (тренувальних боях) він показував чудесні зразки бойового мистецтва.

Джексону, зокрема, приписується винахід прямого удару – основи старої англійської системи боксу. Він намагався ввести в двобій застосування рукавичок, щоб ліквідувати жорстокий характер бою, але не знайшов підтримки в самих боксерів.

Період нових правил «Лондонського призового рингу»

Нові правила були розроблені і прийняті в 1838 році. Вони стали удосконаленням правил Браутона і діяли до введення рукавичок. Бенджамен Коунт – новий чемпіон Англії, що боксував за цими правилами, був типовим представником стильового напрямку в боксі того часу. Будуючи свою тактику на більшій силі й енергії, він зовсім не надавав значення захисту, та й не вмів захищатися. Чемпіонське звання він завоював у 35-раундовому двобої з Уордом, що відбувся в лютому 1841 року. З цього моменту в історию боксу ввійшов «чемпіонський пояс» – традиційний перехідний приз. Приз знаходився у чемпіона до втрати ним цього звання, фактично, до першої поразки. Той перший пояс був зроблений на кошти, зібрані по підписці серед аматорів боксу. Він являв собою смугу червоного оксамиту, оброблену шкірою, із прикріпленими срібними щитами, на яких вигравіровувалися імена чемпіонів.

Видатним бійцем у період боїв без рукавичок був Том Сойерс, що носив титул чемпіона Англії з 1857 по 1860 рік. Сойерс виступав на ринзі 12 років, починаючи з 1849 року, і провів 16 боїв, у 14 з який виграв, здолавши найсильніших боксерів того часу. У його час був затверджений новий чемпіонський пояс. За умовами він ставав власністю боксера після трирічного перебування того чемпіоном. А чемпіон був зобов'язаний захищати своє звання проти кожного з боксерів країни, що викликали його на двобій. Сойерс був відомий і тим, що організував і провів перший міжнародний матч із чемпіоном Америки Хіненом. Зустріч Хінена із Сойерсом продовжувалася 2 години 6 хвилин (42 раунди) і завершилася нічийним результатом. Але цей двобій став останнім боєм Тома Сойерса.

Найбільш тривалий бій в історії боксу тривав 6 годин 15 хвилин. У 1855 році так довго з'ясовували відносини Келлі і Сміт. А найкоротший відбувся на Північноамериканському континенті в 1886 році і тривав всего 30 секунд. Відома і точна дата останнього бою без рукавичок. 8 липня 1889 року в американському місті Річбурзі в такому двобої зійшлися Салліван і Кільрейн.

Початок епохи сучасного боксу

Введення правил маркіза Квінсберрі в 1867 році стало відправною точкою в сучасному розвитку боксу. Одним з найважливіших пунктів цих правил став пункт про введення рукавичок, що допомогло розкрити великі можливості боксу як виду спорту. Значно підвищилася безпека бійців, розширився арсенал їх технічних дій. Бокс став усе більше здобувати риси мистецтва.

Дотримуючись нових правил, бокс стає чисто ударним видом єдиноборств. Поділ суперників по вагових категоріях поклав кінець монополії в боксі великовагових бійців.

Правила маркіза Квінсберрі поклали основу всім сучасним правилам аматорського і професійного боксу. Їхнє введення означало кінець двобоям без рукавичок. З моменту встановлення звання чемпіона світу Америка стала задавати тон у боксі. Після ряду перемог над найсильнішими боксерами Старого і Нового Світу першим чемпіоном світу в 1882 році визнається американець Джон Салліван. Його відрізняла повільність у русі й у той же час – нищівна сила удару. У його бойовому списку значилося багато перемог нокаутом. Історики боксу приписують Саллівану відкриття нокаутуючого удару у щелепу, винахід інших ударів, що дозволяють виграти двобій достроково.

Серед аматорів бокс розвивався значно повільніше. Професійні боксери відкрили список чемпіонів світу в 1882 році. Лише в 1904 році аматори ввели бокс у програму Олімпійських ігор. З 1924 року раз у два роки стали проводитися чемпіонати Європи, і тільки в 1974 році відбувся перший чемпіонат світу. Формула бою всіх аматорських змагань – 3 раунди по 3 хвилини. У професійних боксерів раунд також триває 3 хвилини. Однак бій може продовжуватися від 4 (мінімальна кількість) до 15 раундів. У двобоях між аматорами застосовуються 10- чи 8-унцеві рукавички (1 унція – 28, 5 грама). Професіонали борються тільки в 8-унцевих рукавичках,