Бухгалтерська фінансова звітність на підприємстві ВАТ "Славутський солодовий завод"

 

Перший і найскладнійший з трьох розділів ЗРГК (Ф-3) називається «Рух грошових коштів у результаті операційної діяльності». Техніка проведення розрахунків тут така ж багатоступінчаста, як і в Звіті про фінансові результати (Ф-2). Всі дані, необхідні для обчислення проміжних і підсумкових показників першого розділу ЗРГК, беруться з Ф-2 і балансу (Ф-1), але при цьому іноді необхідно звертатися до даних бухгалтерських рахунків.

Згідно п. 12 П(С)БО 4 рух грошових коштів у результаті операційної діяльності визначається шляхом коригування прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування на такі суми:

- суми змін запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості, пов’язаної з операційною діяльністю, протягом звітного періоду;

- суми, наведені в негрошових статтях;

- суми, наведені в статтях, які пов’язані з рухом грошових коштів у результаті інвестиційної та фінансової діяльності.

У цьому загальному правилі законодавець, на жаль, сказав не все необхідне і трохи не в тій послідовності. Насправді зазначені коригування здійснюють­ся в порядку: «б», «в», «а». Причому в результаті ми виходимо тільки на проміжний показник ГКОД (далі — грошові кошти від операційної діяльності). Далі цей «алмаз» ГКОД шліфується за допомогою таких грошових потоків, як сплата відсотків і податку на прибуток. Однак «діамант» ЧГКОД (чистий рух грошових коштів від операційної діяльності) все ще не готовий, оскільки необхідна його обробка грошовим потоком від надзвичайних подій (у межах операційної діяльності). От після цієї операції ми нарешті одержуємо показник ЧГКОД як підсумок першого розділу ЗРГК. При цьому графи «Надходження» та «Виплата», що містяться у Ф-3 за своїм змістом є не чим іншим, як «збільшенням ДС» і «зменшенням ДС» (тому що фактичних платежів в ЗРГК відображається не так і багато).

Необхідність проведення коригувань обумовлена тим, що ціль нашого розрахунку — досить обмежений результатний показник ЧГКОД, тоді як відштовхуємося ми від гранично загального результатного показника ПДО (прибуток від звичайної діяльності до оподаткування). З цієї ж причини кожне зі згаданих коригувань «б» і «в» робиться зі зворотним знаком (тобто те, що збільшувало або зменшувало ПДО при її розрахунку у Ф-2, має бути показане у Ф-3 відповідно зі знаком «мінус» або «плюс»). Коригування ПДО на суми «а» (зміна запасів і поточної дебіторки та кредиторки) перевіримо за правилами, виведеними нами в попередніх частинах цієї публікації. У принципі, все буде сходитися, за винятком коригувань, пов’язаних з розрахунками з бюджетом з податку на прибуток (та сама проблема заміни ПП на ПДО). Це і не дивно (через складність самого питання, яким законодавець «плідно» займається вже сім років, однак жаль, що не «на собачках») [4, 111].

Тепер, маючи точний і обґрунтований загальний план, переходимо до постатейного розрахунку ЧГКОД відповідно до останньої редакції П(С)БО 4.

Відповідно до п. 13 П(С)БО 4 у статті «Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування» (ряд. 010 Ф-3) відображається прибуток або збиток від звичайної діяльності до оподаткування за звітний період, наведені у звіті про фінансові результати. Якщо додержуватися цього правила буквально, то необхідно брати всю суму з ряд. 170 (175) Ф-2.

Однак вона може включати і фінансовий результат бартерних угод чисто операційної діяльності (обмін товару на інший товар тощо), які в нижченаведених положеннях П(С)БО 4 не згадуються взагалі. Тому, спираючись на п. 10 П(С)БО 4, суму прибутку (збитку) з ряд. 170 (175) Ф-2 необхідно переносити до ряд. 010 Ф-3 за виключенням фінансових результатів зазначеного бартеру, що ввійшли до неї. Інакше правильного ЧГКОД ми не одержимо (цей показник буде завищений (занижений) на суму бартерного прибутку (збитку)). У Ф-3 розглянутий прибуток (збиток) до оподаткування (ПДО) відображається в графі «Надходження» («Виплата»).

Далі показник ПДО (ряд. 010 Ф-3) коригується на суми, наведені в негрошових статтях фінансової звітності (не плутати зі згадуваними вище негрошовими операціями, які в ЗРГК взагалі не відображаються). Суть негрошових статей (п.п. 14–16 П(С)БО 4) в тому, що вони безпосередньо впливають на формування розміру ПДО, але фактичними грошовими потоками не є. До негрошових статей відносяться:

- амортизація необоротних активів;

- збільшення (зменшення) забезпечень (у смислі резервів майбутніх витрат і платежів, відображених у другому розділі пасиву балансу);

- збиток (прибуток) від нереалізованих курсових різниць, нарахування яких пов’язано безпосередньо з валютними коштами підприємства, а не з його валютними вимогами або зобов’язаннями. Порядок коригувань такий.

У статті «Амортизація необоротних активів» (ряд. 020 Ф-3) відображаються амортизаційні відрахування за матеріальними і нематеріальними необоротними активами, нарахованми протягом звітного періоду (п. 14 П(С)БО 4). Сума такої амортизації береться з ряд. 260 Ф-2, оскільки саме ця сума негативно вплинула на розрахунок ПДО (балансові ж різниці з амортизації на початок і кінець періоду можуть з цією сумою не збігатися з багатьох причин). Тому у Ф-3 амортизація відображається винятково в графі «Надходження» [7, 94].

В статті «Збільшення (зменшення) забезпечень» (ряд. 030 Ф-3) відображається зміна в складі забезпечень майбутніх витрат і платежів, які не пов’язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю (п. 15 П(С)БО 4). Збільшення