Бухгалтерський фінансовий облік фінансових результатів діяльності підприємства

Під прибутком російський економіст Д. С. Моляков розуміє грошове втілення частини вартості додаткового прибутку [6, 179]. А. М. Поддєрьогін визначає прибуток як ту частину знов створеної вартості, виробленої і реалізованої, готової до розподілу.

Водночас прибуток як економічна категорія відображає кінцеву грошову оцінку виробничої та фінансової діяльності і є найважливішим показником фінансових результатів підприємницьких структур, їх фінансового стану. У загальному вигляді прибуток – це різниця між доходами від певної діяльності й витратами на їх здійснення.

На рівні підприємства в умовах товарно-грошових відносин чистий доход приймає форму прибутку. На ринку товарів підприємства виступають як відносно відокремлені товаровиробники. Встановивши вартість на продукцію, вони реалізують її споживачу, отримуючи при цьому грошову виручку, що не означає отримання прибутку. Для виявлення фінансового результату необхідно спів ставити виручку з витратами на виробництво і реалізацію, які приймають форму собівартості продукції.

Коли виручка перевищує собівартість, фінансовий результат свідчить про отримання прибутку. Підприємець завжди ставить собі за мету прибуток, але не завжди його отримує. Якщо виручка дорівнює собівартості, то вдалося лише відшкодувати витрати на виробництво і реалізацію продукції. Реалізація відбулася без збитків, але відсутній і прибуток як джерело підприємницького, науково-технічного та соціального розвитку. При витратах, які перевищують виручку, підприємство отримує збитки – негативний фінансовий результат, що ставить його в досить скрутне фінансове становище, яке не виключає і банкрутства.

Прибуток, як важлива категорія ринкових відносин виконує певні функції [12, 176].

По-перше, прибуток характеризує економічний ефект, отриманий в результаті діяльності підприємства. Але всі аспекти діяльності підприємства за допомогою прибутку в якості єдиного показника оцінити неможливо. Такого універсального показника і не може бути. Саме тому при аналізі виробничо-господарчої та фінансової діяльності підприємства використовується система показників.

По-друге, прибуток має стимулюючу функцію, її зміст складається з того, що прибуток одночасно є фінансовим результатом і основним елементом фінансових ресурсів підприємства. Реальне забезпечення принципу самофінансування визначається отриманим прибутком. Частка чистого прибутку, який залишився в розпорядженні підприємства після виплати податків та інших обов'язкових платежів, повинна бути достатньою для фінансування, розширення виробничої діяльності, науково – технічного та соціального розвитку підприємств, матеріального заохочення робітників.

По-третє, прибуток є одним з джерел формування бюджетів різних рівнів. Він потрапляє до бюджету у вигляді податків і поряд з іншими доходами, надходженнями для суспільних потреб, забезпечення виконання державою своїх функцій, державних інвестиційних, виробничих, науково-технічних і соціальних програм.

Значення прибутку полягає в тому, що він відображає кінцевий фінансовий результат. Разом з тим на розмір прибутку і його динаміку впливають фактори, як залежні, так і не залежні від зусиль підприємства.

На зміни фінансового результату впливає багато факторів. За ступенем взаємопідлеглості вони поділяються на фактори першого і другого порядків. До факторів першого порядку відносять зміни прибутку від реалізації продукції (робіт, товарів, послуг) ; від іншої реалізації; позареалізаційних результатів.

Факторами другого порядку є зміни обсягу реалізованої продукції, структури реалізованої продукції, повної собівартості реалізованої продукції; цін на реалізовану продукцію; доходів за цінними паперами і від пайової участі у суспільних підприємствах, тощо [8, 145].

Взаємозв'язок факторів першого і другого порядків з фінансовим результатом прямий, за винятком собівартості продукції, зниження якої призводить до зросту прибутку. Фактори формування фінансового результату в узагальненому вигляді характеризує структурно – логічна модель (додаток 1) [12, 187].

Узагальнюючи в собі фінансові результати різних видів діяльності, прибуток формує одне з джерел сплати податків та поповнює джерела формування фінансових ресурсів підприємства. Управління прибутком підприємства розподіляється на дві важливі підсистеми:

- управління формуванням прибутку;

- управління розподілом прибутку.

Прибуток є об'єктивною економічною категорією, тому на його формування впливають об'єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва й розподілу валового внутрішнього продукту. У формуванні прибутку підприємств є певні особливості залежно від сфери його діяльності, від галузі господарства, форми власності, розвитку ринкових відносин.

На формування прибутку як фінансового показника роботи підприємства, що відбивається в бухгалтерському обліку, в офіційній звітності суб'єктів господарювання, впливає встановлений порядок визначення фінансових результатів діяльності; обчислення собівартості продукції (робіт, послуг) ; загальногосподарських витрат; визначення прибутків (збитків) від фінансових операцій, іншої діяльності. Сучасна структура прибутку по галузях економіки України наведена в додатку 2.

Узагальнюючим фінансовим показником діяльності підприємства є його балансовий прибуток. Він являє собою загальну суму прибутку підприємства від усіх видів діяльності за звітний період, отриману як на території України, так і за її межами, що відображена в його балансі і включає прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), в тому числі продукції допоміжних і обслуговуючих виробництв, основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а також прибуток від орендних (лізингових) операцій, роялті, а також позареалізаційних операцій.

Отримання балансового прибутку пов'язане з кількома напрямками діяльності підприємства:

- основна діяльність, її результатом є прибуток від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) ;

- діяльність, що не є основною для підприємства, але пов'язана з реалізацією матеріальних і нематеріальних цінностей, деяких послуг, вона визначається як прибуток