Цінні папери іноземних емітентів

Предмет:

Тип роботи:

Реферат

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

можливість розміщення ADR свідчить той факт, що нині Комісією з цінних паперів і бірж США (SEC) уже затверджено програми випуску DR на акції 14 українських емітентів, якими є «Азовсталь», «Дніпроенерго», «Укрнафта», «Стірол», Нижньодніпровський трубний завод, «Центренерго», Полтавський ГЗК, Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат, «Запорожтрансформатор», ММК ім. Ілліча, «Азот» (Черкаси), Сумське НВО ім. Фрунзе, «Запоріжсталь», «Укррічфлот», що має забезпечити посилення позиції цих товариств на ринках капіталу і диверсифікацію кола інвесторів.

Єврооблігації мають такі характерні особливості:

розміщуються одночасно на ринках кількох країн на відміну від «іноземних» облігацій, які випускають нерезиденти на внутрішньому ринку однієї країни;

валюта єврооблігаційної позики не обов’язково є національною грошовою одиницею не лише для позичальника, а й для кредитора;

розміщення здійснює емісійний синдикат, в якому зазвичай презентовано банки, зареєстровані у різних країнах;

емісія єврооблігацій порівняно з іноземними облігаціями значною мірою підлягає регулюванню з боку держави, грошову одиницю якої використовують як валюту позики, а також інших держав;

випуск паперів і їхній обіг здійснюються за правилами і стандартами ринку (наприклад, розрахунки за угодами проводять через клірингові системи Euroclear і Cedel) ;

єврооблігації – це зазвичай цінні папери на пред’явника; вони можуть випускатися в документарній і бездокументарній формах. Істотна частина їх емітується без надання застави (забезпечення) ; крім того, жодних обмежень на використання кредитних ресурсів не існує;

доходи виплачуються власникам єврооблігацій у повному обсязі, без стягнення податку «у джерела» в країні емітента (ця обставина є нехарактерною для звичайних інструментів із фіксованими доходами, що обертаються на внутрішніх ринках більшості європейських країн) [19, 59].

Розміщення випусків єврооблігацій може здійснюватися у кількох формах:

1) повністю гарантований андеррайтинг (гарантоване розміщення), коли банки, які розміщують емісію, дають гарантію викупити у позичальника весь випуск на дату закриття угоди (іноді дається не повна, а часткова гарантія такого викупу) ;

2) банки зобов’язуються докласти максимальних зусиль для продажу облігацій, але не дають жодних формальних зобов’язань щодо викупу емісії за рахунок власних коштів;

3) «все або нічого» – ця форма розміщення передбачає відзив випуску, якщо не вдається продати його цілком.

Існує низка механізмів реалізації гарантованого андеррайтингу. За одним з них, емітент і головний банк заздалегідь фіксують усі основні умови угоди: обсяг випуску, термін погашення, купонну ставку і ціну придбання облігації. Крім того, обов’язково визначають тривалість дії такого зобов’язання, а також умови, за яких воно може бути порушено.

Основним чинником ціноутворення єврооблігації слугує якість кредиту відповідного позичальника, тобто ймовірність невиконання ним своїх платіжних зобов’язань за позикою. Саме премія за ризик невиконання зобов’язань передусім і визначає рівень спреда облігації до базового орієнтира, що приймається за «еталон надійності», тобто за вкладення з мінімально можливим кредитним ризиком.

Основним чинником дохідності єврооблігації є ліквідність цінного папера. Чим вище кредитна якість облігації, тим більше значення (за інших рівних умов) матиме для інвестора чинник ліквідності.

Вважається, що збільшенню ліквідності цінних паперів сприяють такі характеристики:

1) високий кредитний рейтинг і наявність кредитної історії у емітента;

2) значний обсяг випуску;

3) значне поширення облігацій на ринку;

4) стала підтримка ринку з боку маркет-мейкерів і/або емітента;

5) максимально проста структура випуску без додаткових нестандартних якостей;

6) наближення термінів погашення.

3. Аналіз тенденцій розвитку ринку цінних паперів в Україні

Головними передумовами становлення ринку цінних паперів в Україні є:

- масштабна приватизація і пов’язаний з нею масовий випуск цінних паперів;

- створення і діяльність комерційних утворень, які залучають кошти на акціонерній основі;

- розширення практики акумуляції коштів через боргові цінні папери загальнодержавними та муніципальними органами;

- використання підприємствами і регіонами облігаційних позик, які є більш дешевим видом ресурсів порівняно з банківськими кредитами;

- поява похідних цінних паперів у процесі розвитку національних ринків товарів, послуг, нерухомості;

- використання цінних паперів у міжнародних взаєморозрахунках, доступ до міжнародних ринків капіталу;

- швидке становлення інфраструктури фондового ринку, покращання його технологічної бази;

- динамічний розвиток і усталена мотивація професійних учасників ринку цінних паперів.

Процес розвитку ринку цінних паперів стимулюють наступні фактори:

- активна приватизація;

- діяльність державних інститутів, спрямована на збільшення обсягів ринку облігацій внутрішньої державної позики та вдосконалення його організаційно-економічного механізму;

- створення позабіржової фондової торговельної системи;

- поява інституту незалежних реєстраторів;

- вихід країни на міжнародний ринок капіталів.

До основних тенденцій розвитку ринку цінних паперів в Україні можна віднести:

- розширення спектра фондових інструментів, які знаходяться в обігу;

- становлення інфраструктури його обслуговування;

- цілеспрямоване формування адекватної сучасним потребам нормативно-правової бази функціонування фондового ринку.

Початком пожвавлення ситуації на ринку можна вважати другу половину 2007 р., що послугувало поштовхом до позитивних зрушень у 2008-2009 роках. Це зумовлено такими чинниками, поліпшення зовнішньоторговельної кон’юнктури; активізація протекціоністських заходів.

Зокрема, за даними звітності торговців цінними паперами, впродовж 2008 р. на ринку було укладено 571 532 угоди купівлі-продажу загальним обсягом 68 481, 09 млн. грн. Порівняно з 2009 р. кількість угод зменшилася на 70 тис. з