Cтатистика праці і рівня життя населення

 

При розрахунках ІЛР регіонів країни використовуються окремі показники, які оцінюють випадкові імовірнісні явища, а не базові характеристики рівня і якості життя населення. Це, наприклад, кількість дорожньо-транспортних пригод на 100 км доріг, питома вага народжених поза шлюбом, середній дохід від особистого господарства й ін.

Окремі показники, які відносяться до однієї і тієї ж компоненти і беруть участь у розрахунках інтегрального ІЛР,– мультиколінеарні. Наприклад, середня очікуваність тривалості життя населення при досягненні 15, 45 і 65 років. 

У свою чергу, до складу інтегрального ІЛР регіонів країни входять компоненти й деякі окремі показники, що характеризують як засоби, так і результати досягнення рівня і якості життя населення. Наприклад, компонента “Фінансування людського розвитку” ІЛР оцінює засоби для досягнення рівня і якості життя населення, а компонента “Стан охорони здоров’я населення” характеризує результат – досягнутий рівень і якість життя населення.

На даний час єдиним узагальнюючим показником, який характеризує рівень розвитку регіонів і розраховується органами державної статистики починаючи з 1996 року, є показник валової доданої вартості. Аналіз регіонів за цим показником підтверджує факт поглиблення диференціації територіального розвитку.

Так, якщо в 1996 році співвідношення мінімального (Закарпатська область - 0,7 тис. грн.) та максимального (м. Київ - 1,9 тис. грн.) значень показника ВДВ на душу населення в регіонах України становило 2,7 разу, то у 2005 році розмах варіації становив 3,9 разу (мінімальний - Чернівецька область (1,5 тис. грн.) та максимальний - м. Київ (5,8 тис. грн.)) (табл. 5).

Регіони	Роки		Відхилення від середнього рівня по Україні
	1996	2006	1996	2006
Україна	1356	1373	х	х
АР Крим	986	960	-370	-413
Вінницька	1145	1131	-211	-243
Волинська	942	940	-414	-433
Дніпропетровська	1706	1714	350	341
Донецька	1646	1668	290	294
Житомирська	1199	1174	-157	-199
Закарпатська	723	718	-633	-656
Запорізька	1821	1933	465	560
Івано-Франківська	1012	995	-344	-378
Київська	1597	1604	241	231
Кіровоградська	1069	1120	-287	-254
Луганська	1253	1298	-103	-75
Львівська	1095	1056	-261	-317
Миколаївська	1299	1297	-57	-77
Одеська	1371	1400	15	27
Полтавська	1718	1717	362	344
Рівненська	1171	1085	-185	-289
Сумська	1364	1370	8	-3
Тернопільська	930	886	-426	-487
Харківська	1410	1450	54	77
Херсонська	1048	1055	-308	-318
Хмельницька	1233	1180	-123	-193
Черкаська	1357	1339	1	-34
Чернівецька	893	873	-463	-501
Чернігівська	1296	1307	-60	-67
м. Київ	1937	2162	581	789
м. Севастополь	843	910	-513	-463

Таке співвідношення вдвічі перевищує показник міжрегіональних відмінностей країн Європейської Співдружності, що становить 1:2. 

Групування регіонів за величиною відхилення валової доданої вартості на душу населення від середнього рівня по країни в 2005 р. виявило групу лідерів (5 областей та м. Київ), що об'єднує області, середньодушові обсяги ВДВ в яких становлять більше 110 % загальнодержавного рівня. Це м. Київ (157,5 %), Запорізька (140,7 %), Дніпропетровська (125,0 %), Полтавська (125,1 %), Донецька (125,1 %) та Київська (116,8 %) області, тобто індустріально розвинені регіони.

Питома вага першої групи областей у загальному обсязі валової доданої вартості становить 46,6 %. Друга група представлена 7 областями, що за зазначеним показником відповідають середньому по країні рівню або мають незначне відхилення (від 110 до 90 %): Харківська (105,6 %), Одеська (102,0 %), Сумська (99,8 %), Черкаська (97,5 %), Чернігівська (95,2 %), Миколаївська (94,5 %), Луганська (94,4 %). Їх частка становить 25,7 % валової доданої вартості. До складу третьої групи увійшли 12 регіонів, показник валової доданої вартості на душу населення яких становить менше 90 % від середнього рівня по країні: АР Крим (69,9 %), Хмельницька (85,9 %), Житомирська (85,5 %), Вінницька (82,4 %), Кіровоградська (81,6 %), Рівненська (79,0 %), Херсонська (76,8 %), Івано-Франківська (72,5 %), Волинська (68,5 %), Тернопільська (64,5 %), Закарпатська ( 52,3 %) області та м. Севастополь (66,3 %). На долю цієї групи припадає 27,7 % загальної валової доданої вартості. 

Поглиблення міжрегіональних відмінностей відбувалося на тлі загального спаду