+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
26
Мова:
Українська
зарубіжній оптовій торгівлі, а також чинне законодавство дозволяє виділити досить багато видів безготівкових розрахунків, з яких сторони вправі вибрати найбільш вигідний для себе. Проте недосконалість правового регулювання даної сфери, низька розрахункова дисципліна учасників оптового обороту призводить до того, що реально суб’єктами договору використовується один-два традиційні види, що дісталися в спадщину ще з радянських часів. Немаловажним фактором є і певний консерватизм, інерційність учасників договірних відносин купівлі-продажу, що важко переорієнтовуються на нові засади реформованої економіки, рефлекторно чіпляючись за старі звичні правила і методи. У підрозділі сформульовано основні принципи побудови системи безготівкових розрахунків, що характерні для ринкової економіки, а також детально описаний механізм та переваги і недоліки основних видів безготівкових розрахунків: розрахунки платіжними дорученнями, розрахунки по інкасо, розрахунки по акредитиву, розрахунки чеками, розрахунки векселями, розрахунки пластиковими картками, електронні розрахунки, проаналізовано їх правове забезпечення, зроблено пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства.
У підрозділі 3. 2 “Відповідальність за порушення зобов’язань за договором купівлі-продажу в оптовій торгівлі споживчими товарами” розглядається суть, значення, функції договірної відповідальності, всебічно досліджуються різні форми її реалізації: стягнення неустойки, відшкодування збитків, сплата процентів за користування чужими грошовими коштами та інші, а також обсяги відповідальності. Крім майнової відповідальності, законодавством передбачені й інші несприятливі для боржника наслідки, що полягають у наділенні кредитора правом вживати заходів, в тому числі і шляхом подання вимог в суд, спрямованих на досягнення певних результатів, таких як: заходів, направлених на виконання боржником або за його рахунок зобов’язання в натурі, зміни чи розірвання договору і відшкодування збитків, зменшення ціни, застосування заходів оперативного впливу (відмову від виконання зобов’язання, призупинення виконання зобов’язання, відмову від товару при неналежному виконанні зобов’язання), розпорядитися наявним в нього майном боржника. При цьому аналізується зарубіжне законодавство, простежуються зміни і новели в цій сфері з прийняттям нового Цивільного кодексу, проте відзначається, що велика кількість норм, покликаних регулювати відносини договірної відповідальності за неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу, що мали місце в проекті нового Цивільного кодексу, в кінцевому варіанті були необгрунтовано делеговані в Господарський кодекс або вилучені взагалі, що значно послабило цивільно-правове регулювання договірної відповідальності. В ході дослідження були проаналізовані також підстави звільнення від відповідальності за договором оптової купівлі-продажу, що об’єднують в собі непереборну силу і юридичний форс-мажор, а також зроблені пропозиції щодо посилення правової бази договірної відповідальності на основі правового практичного досвіду, в тому числі і зарубіжних країн.
Висновки:
1. Теоретичне, а також законодавчо закріплене визначення договору купівлі-продажу не виражають у повній мірі його суть, притаманні йому риси і ознаки як родовому поняттю. В дисертації запропоноване більш точне і коректне з правової точки зору визначення.
2. Виявлено, що товарно-грошовий обмін у формі купівлі-продажу в сфері оптової торгівлі опосередковується базовими договорами (поставки, контрактації, поставки для державних потреб). Специфічними договорами є договори купівлі-продажу на біржах, аукціонах, оптових продовольчих ринках, конкурсних торгах, виставках-ярмарках. Вони співвідносяться до договору купівлі-продажу як видове до родового поняття. Однак ці договори розмежовані у різних системах законодавства, причому суб’єктивно і без належного наукового обґрунтування. В результаті розривається цілісність системи договорів і знижується рівень їх правової регламентації. Тому нами пропонується:
- Усунути неприпустимі для кодифікованих законодавчих актів різні трактування договорів поставки і контрактації у відповідних статтях 712, 713 ЦК і 265, 272 ГК. Слід обґрунтувати і сформулювати єдині визначення цих договорів, приймаючи за основу визначення, що міститься в ЦК.
- В процесі вдосконалення нових цивільного та господарського кодексів усунути паралелізм, дублювання та суперечливості правових норм, які містяться у статтях 656, 669, 671, 673 ЦК та статтях 266, 268 ГК відносно кількості, асортименту та якості товару; статтях 676, 682, 683 ЦК та статтях 269, 270 ГК відносно комплектності, гарантій; ст. 691 ЦК та 189 ГК відносно цін; ст. 692 ЦК та ст. 198 ГК відносно платежів і розрахунків, гл. 48 ЦК та гл. 22 ГК відносно виконання зобов’язань та інші. Усунення вказаних недоліків повинно здійснюватися, виходячи з критеріїв і засад цивільного права, оскільки перераховані статті відображають переважно цивільно-правові норми і регламентують майнові відносини товарно-грошового характеру, тобто цивільні відносини.
3. Суть договору оптової купівлі-продажу, його особливості, характерні для цивільного права, правові характеристики, які наведені в роботі, вказують на те, що він має самостійне значення в опосередкуванні товарно-грошових відносин оптового обороту Пропонується законодавчо закріпити договір оптової купівлі-продажу у Цивільному кодексі України за аналогією з договором роздрібної купівлі-продажу. Це дозволить більш чітко визначати і застосовувати норми правового регулювання складних договірних відносин в оптовій торгівлі.
При розробці правової бази наведених договорів необхідно враховувати позитивний досвід зарубіжних правових систем і положення міжнародних нормативно-правових актів, які наведені в дисертації.
4. В процесі науково-правового аналізу суб’єктного складу оптового обороту виявлені такі особливості:
- Учасниками договірних відносин виступають виключно суб’єкти підприємницької діяльності.
- Всі суб’єкти залежно від їх ролі у договірних відносинах поділяються на постачальників, споживачів, організаторів оптового обороту, посередників.
Суб’єктний склад зумовлює складну систему відносин і договірних зв’язків. В роботі запропоновані різні підходи до формування прямих та опосередкованих договірних зв’язків.
5. Проведене нами дослідження дозволяє визначити, що об’єктом договору оптової купівлі-продажу, як його істотної