Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Державно-конфесійне право як складова системи вищої юридичної освіти західної та центральної Європи

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
12
Мова: 
Українська
Оцінка: 

(Prof. Dr. Stefan Muckel) ; Мюнхенський університет ім. Людвига-Максиміліана (кафедра публічного права (церковне право, німецьке конституційне та адміністративне право), який очолює продекан юридичного факультету, професор, доктор права Стефан Коріот (Prof. Dr. Stefan Korioth) ; Університет Ерлангену-Нюрнберг (кафедра церковного, державно-конфесійного та адміністративного права, Інститут церковного права ім. Ганса Лірмана), який очолює професор, доктор права Гайнріх де Валль (Prof. Dr Heinrich de Wall) ; Університет Галле-Віттемберг (кафедра публічного права, державно-конфесійного та церковного права), який очолює суддя Конституційного суду землі Саксонії-Анхальт, професор, доктор права Міхаель Герман (Prof. Dr. Michael Germann) ; Університет Геттінгену (кафедра публічного права (церковне та державно-конфесійне право), який очолює професор, доктор права Ганс Міхаель Хайніг (Prof. Dr. Hans Michael Heinig) ; Університет Бонн (кафедра публічного права, Інститут церковного права), на даний момент місце керівника є вакантним, до 2012 року кафедру та Інститут очолював на сьогодні декан юридичного факультету Берлінського університету Гумбольдта професор, доктор права Хрістіан Вальдгофф (Prof. Dr. Christian Waldhoff) ; Університет Регенсбургу (кафедра цивільного права, німецької та європейської історії права, церковного права), який очолює професор, доктор права Мартін Льоніг (Prof. Dr. Martin Löhnig) ; Університет Лейпцігу (кафедра конституційного та адміністративного права, історії конституційного права та державно-конфесійного права), який очолює декан юридичного факультету, професор, доктор права Иосен Розек (Professor Dr. Jochen Rozek) ; Університет Трір (кафедра публічного права, церковного права, філософії та історії конституційного права), який очолює професор, доктор права Герхард Робберс (Prof. Dr. Gerhard Robbers) ; Університет Тюбінген (кафедра публічного права, адміністративного, релігійного конституційного та церковного права), який очолює професор, доктор права Міхаель Дроге (Prof. Dr. Michael Droege). До вересня 2014 року кафедру очолював професор, доктор права Карл Герман Кестнер (Prof. Dr. Karl-Hermann Kästner), який з 2009 року є іноземним членом Національної академії правових наук України; Університет Мюнстеру (кафедра публічного права та адміністрації, культурного та релігійного конституційного права), який очолює професор, доктор права Гінерк Вісманн (Prof. Dr. Hinnerk Wißmann) та ін.

В Австрії найбільш відомими у цьому напрямі діяльності є Інститут філософії права, релігійного права та права культури Віденського університету, який донедавна очолював професор, доктор права Ріхард Потц (Prof. Dr. Richard Potz) та Інститут каноністики, історії європейського права та релігійного права Університет Лінцу ім. Іоганна Кеплера, директором якого є професор, доктор права Герберт Кальб (Univ. Prof. DDr. Herbert Kalb), який також є і проректором з навчальної роботи цього університету.
В системі вищої юридичної освіти Швейцарії можемо виділити юридичні факультети Університету Фрібуру (кафедра історії права та церковного права, Інститут релігійного права) (Prof. Dr. utr. iur. René Pahud de Mortanges) та Університету Цюриху (кафедра історії права, церковного права, теорії права та приватного права), яку очолює професор, доктор права Андреас Тір (Prof. Dr. iur. Andreas Thier, M. A).
Цікаво, що ці два університети мають спільні двомовні (німецька та французька мови) бакалаврські та магістерські програми з державно-конфесійного (релігійного) права, що дозволяє запозичити досвід та практику двох ВНЗ.
Традиційно успішними у цьому напрямі є школи Іспанії та Італії. Звичайно, окремими підрозділами представлено державно-конфесійне право в найбільшому університеті країни Університеті Комплутенсе (Мадрид), заснованому в 1499 році, Університеті Гранади (Гранада), Університеті де Деусто (Більбао), Університеті Помпеу Фабра (Барселона), Університеті Альмерії (Альмерія, Андалузія), Університеті Ла-Лагуна (Сан-Крістобаль-де-ла-Лагуна, Тенеріфе). Серед італійських університетів найбільш відомими своїми дослідженнями в галузі державно-конфесійного (церковного) права є Університет ла Сапієнца (Рим), Болонський та Флорентійський університети, Трентій- ський та Сієнський університети, Університет Катанії. Звичайно, що протягом багатьох століть цією тематикою безпосередньо займаються і дослідники-викладачі італійських папських університетів.
Система викладання дисципліни, яка діє у представлених європейських університетах особливо не відрізняється від української, так курс державно-конфесійного права вивчається за допомогою таких форм навчання: лекційні заняття, практичні (семінарські) заняття, самостійна робота, колоквіуми, консультації, виконання письмових робіт. Але значно відрізняються система застосування новітніх методів у навчанні, можливості мобільності та обміну студентів і викладачів, матеріально-технічна база, бібліографічні фонди.
Цікавою є думка з цього приводу М. В. Кравчука: «у навчальних закладах треба готувати фахівця енциклопедиста, що характерно для європейської освітянської традиції. Завданням ВНЗ має стати надання певного рівня освіти, а не певного рівня кваліфікації, що є у нас» [10, с. 164]. Цю тезу про необхідність вишам готувати енциклопедистів права, а практику покласти на інші установи, однією з найефективніших структур мають стати юридичні клініки, підтримують й інші науковці [11, с. 60].
Серед академічних дисциплін, що включають у себе за основу державно-конфесійне право, такі як «державно-конфесійне право і релігійна політика в європейському вимірі» (Європейський університет Віадріна, Франкфурт-на-Одері, Німеччина), «державно-кон- фесійне-право та церковне право» (Університет Цюриху, Швейцарія), «державно-конфесійне право Німеччини та Європейського Союзу» (Університет Геттінгену, Німеччина), «право і релігія» (Університет Зальцбургу, Австрія).
Висновок. Українська система вищої юридичної освіти має змінюватися і готувати вже сьогодні такого майбутнього випускника юридичного факультету, який є компетентним приймати рішення і здійснювати юридичні дії у точній відповідності до українського та міжнародного законодавства про свободу совісті та релігійні організації; юридично правильно кваліфікувати факти та обставини, що стосуються державно-конфесійних правовідносин; має здатність попереджати правопорушення у сфері державно-конфесійної взаємодії, виявляти та усувати причини і умови, що сприяють їх вчиненню; тлумачити різні правові акти в галузі свободи совісті з урахуванням матеріалів правозастосовчої практики; правильно і повно відображати результати професійної діяльності в юридичній та іншій документації, пов'язаній з державно-конфесійними правовідносинами.
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
 
  1. Задояний М. Т. Сучасні підходи щодо модернізації юридичної освіти в Україні / М. Т. Задояний, І. Г Оксьом // Публічне право: науково-практичний юридичний журнал. – 2012. – № 4. – С. 276-284.
  2. Von Campenhausen, Axel Freiherr / de Wall, Heinrich, Staatskirchenrecht, 4. Aufl., München. – 2006. – XIV. – 435 s.
  3. De Wall, Heinrich / Muckel. Stefan, Kirchenrecht, München. – 2009. – XLV – 367 s.
  4. Jeand’Heur, Bernd / Korioth, Stefan, Grundzüge des Staatskirchenrechts: Kurzlehrbuch. – 291 s.
  5. Tretera, Jiri Rajmund: Stat a cirkve v Ceské republice. Kostelm Vydn: Karmelitanské nakladatelstvi. – 2002.
  6. Mezglewski, Artur. Prawo wyznaniowe / Artur Mezglewski, Henryk Misztal, Piotr Stanisz, wyd. 3, Wydawnictwo C. H. Beck, Warszawa 2011. – XIX. – 32l s.
  7. Heinig, Hans Michael / Walter, Christian (Hrsg.) : Staatskirchenrecht oder Religionsverfassungsrecht? Ein begriffspolitischer Grundsatzstreit. Mohr Siebeck. – 2007. – 367 s.
  8. Hollerbach, Alexander. Staatskirchenrecht oder Religionsrecht? : begriffs- und problemgeschichtliche Notizen in: Kirche und Recht 3 (1997), S. 1-3.
  9. Garin, Pedro Maria, Temas de Derecho eclesiastico del Estado, Universidad de Deusto, Bilbao. – 2000.
  10. Кравчук М. В. Основні напрями реформування та стандартизації вищої освіти / М. В. Кравчук // Порівняльно-правові дослідження. – 2009. – № 1. – С. 161-167.
  11. Котуха О С. До питання про реформування вищої юридичної освіти / О. С. Ко- туха // Правове регулювання економіки: матеріали Всеукр. наук. -практ. конф. «Актуальні питання підготовки юристів у непрофільних вищих навчальних закладах» / М-во освіти і науки України, держ. ВНЗ «Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана», юрид. ф-т; [голов. ред. В. Ф. Опришко]. – Київ: КНЕУ, 2013. – № 13. – С. 57-60.
 
Фото Капча