Діагностика проявів інформаційного стресу чи неврозу у студентів ВНЗ

Отже, можна зробити висновок, що навчання дуже втомлює майже всіх досліджених студентів І курсу, що дає можливість діагностувати наявність ознак інформаційного стресу, а в деяких оптантів схильність або початкові ознаки інформаційного неврозу.

Порівнюючи результати, отримані у оптантів І та ІV курсів одразу видно, що першокурсники мають більш виражені ознаки стресу, ніж студенти старших курсів, майже 100% опитаних студентів І курсу відчувають дезадаптацію як у фізичному та в психічному стані, так і в соціальних відносинах, відчувають різку недовіру до оточуючих, у них переважають негативні емоції, депресії, перепади настрою, дратівливість, нервові зриви, тривожність, тоді як у студентів ІV курсу всі ці прояви виражені значно слабше і у значно меншого контингенту опитаних, більшість старшокурсників вже адаптувались до умов навчання, але все ж таки деякі стресові та неврозогенні прояви присутні, особливо ці показники підвищуються у період сесії.

Результати, отримані за методикою експрес-діагностики неврозу

К. Хека і X. Хесса виявились наступними:

Серед студентів ІV курсу високої імовірності розвитку неврозу не виявилось в жодної людини, лише 36% (9 чол.) опитаних виявили деяку схильність до розвитку неврозу, а 64% (16 чол.) – за результатами опитування не мають схильності до розвитку неврозу.

Що ж до результатів за даною методикою на І курсі, то вони яскраво відрізняються, так як 72% (18 чол.) опитаних виявили схильність до розвитку неврозу і лише у 28% (7 чол.) такої схильності не виявлено.

Аналізуючи результати, що були отримані за наступною методикою “Чи схильні ви до стресу? ” можна зробити такий висновок:

Серед студентів ІV курсу 3 оптанти з 25 опитаних отримали більше 30 балів, що складає 12% – це означає, що стресові ситуації мають досить значний вплив на життя цих людей і вони не мають досить сильної стійкості до стресових ситуацій, але 88% (22 чол.) опитаних набрали менше 30 балів – це означає, що у переважної більшості опитаних все ж таки немає схильності до стресу, а стійкість до стресових ситуацій досить висока.

У студентів І курсу ситуація дещо інша – серед 25 опитаних 15 чоловік набрали таку кількість балів, що перевищує 30, тобто 60% людей. Отже, у більшості стійкість до стресових ситуацій відсутня, тобто є велика схильність до розвитку стресу, лише 40% (10 чол.) опитаних набрали менше 30 балів і не виявили схильність до стресу та певну стійкість до стресових ситуацій.

Результати тесту “Рівень вашої невротизації” виявились такими:

У студентів ІV курсу 15 опитаних з 25 отримали низький рівень невротизації, тобто 60% студентів мають емоційну стійкість, позитивний фон переживань (спокій, оптимізм, тощо), виявляють ініціативність у справах, мають почуття власної гідності, незалежність, соціальну сміливість та легкість у спілкуванні. 10 оптантів, що складає 40% отримали за результатами високий рівень невротизації, тобто це свідчить про виражену емоційну збудливість, в результаті якої проявляються негативні переживання (тривожність, напруженість, неспокій, роздратування, тощо) ; також це вказує на безініціативність, яка формує переживання, пов’язані з незадоволенням бажань; на егоцентричну направленість особистості, що веде до іпохондричної фіксації на соматичних відчуттях і особистісних недоліках; а також цей результат є показником соціальної залежності, несміливості та важкості спілкування.

У студентів І курсу, як і за результатами попередніх методик, виявився великий відсоток оптантів з високим рівнем невротизації, порівняно з результатами студентів ІV курсу. Отже, 80% опитаних першокурсників отримали високий рівень невротизації, що означає виражену емоційну збудливість, в результаті якої проявляються негативні переживання (тривожність, напруженість, неспокій, роздратування, тощо) ; безініціативність, яка формує переживання, пов’язані з незадоволенням бажань; егоцентричну направленість особистості, що веде до іпохондричної фіксації на соматичних відчуттях і особистісних недоліках; а також цей результат є показником соціальної залежності, несміливості та важкості спілкування. І лише 20% опитаних (всього 5 чол.) отримали низький рівень невротизації, отже, мають емоційну стійкість, позитивний фон переживань (спокій, оптимізм, тощо), виявляють ініціативність у справах, мають почуття власної гідності, незалежність, соціальну сміливість та легкість у спілкуванні.

Отже, за результатами трьох проведених тестових методик одразу видно як сильно відрізняються показники щодо схильності до неврозу, стресу чи рівня невротизації у студентів І та ІV курсів. Першокурсники отримали по всім методикам значно вищі показники та значно більший відсоток серед опитаних студентів І курсу проявляє схильність як до неврозів, так і до стресів, а також має високий рівень невротизації, отже, рівень адаптації, стійкість до стресових чи неврозогенних факторів мають дуже низькі показники. Студенти ІV курсу вже набагато менше схильні до неврозу, стресу і невеликий відсоток серед них мають високий рівень невротизації, що свідчить про стійкість до стресу, організованість та адаптацію до умов навчання.

Висновки.

Отже, для дослідження була обрана тема “Інформаційні неврози та стреси у середовищі студентської молоді: етіологія, патогенез, профілактика” по-перше, тому, що вона дуже актуальна, а по-друге дуже цікава. В ході дослідження була сформульована наступна гіпотеза – більшість студентів ВНЗ відчули на собі прояви інформаційного стресу чи неврозу в зв’язку з великим об’ємом навчального матеріалу та дефіцитом часу на його засвоєння. У студентів І курсу дезадаптація до умов навчання проявляється сильніше, ніж у студентів ІV курсу.

Дослідження для перевірки