Діагностика проявів інформаційного стресу чи неврозу у студентів ВНЗ

бланкова методика “Самооцінка інформаційних процесів”;

Методика “Чи схильні ви до стресу? ”;

Тест “Рівень невротизації”;

Методика експрес-діагностики неврозу К. Хека і X. Хесса.

Участь в експерименті прийняло 50 чоловік по 25 студентів І та ІV курсів.

Характеризуючи отримані результати можна зробити наступні висновки:

За ключовою методикою нашого дослідження “Самооцінка інформаційних процесів” – у студентів ІV курсу висновки такі: виявилось, що навчання дуже втомлює більшість досліджених студентів, особливо у період сесії, а це дає право припускати наявність ознак інформаційного стресу, а в деяких оптантів схильність або початкові ознаки інформаційного неврозу. 64% опитаних, а це переважна більшість, відчули на собі проблеми, пов’язані з адаптацією у новому середовищі (колективі), аналізуючи проблеми, які виникли при адаптації – 60% оптантів обрали пункт, де зазначається, що зросла кількість наукової інформації, % обрали варіант – дуже мало вільного часу для відпочинку, дефіцит часу на пошуки та опрацювання необхідної інформації відчули на собі 48% учасників дослідження, дефіцит необхідної наукової літератури обрали – 44%.

У студентів І курсу результати дещо інші, а саме: якщо аналізувати перше з ключових питань методики – чи відчули оптанти на собі проблеми, пов’язані з адаптацією у новому середовищі (колективі), то одразу, що абсолютна більшість опитаних відчули такі проблеми – 23 із 25 відповіли ствердно на це питання, що складає 92% від загальної кількості учасників дослідження.

При аналізі проблем, які виникли при адаптації переважають такі:

- зросла кількість наукової інформації – цей варіант обрали всі 25 оптантів, тобто 100%;

- зросла якість наукової інформації – обрали 15 оптантів, що складає 60%.

- дефіцит необхідної наукової літератури обрали 21 оптант – тобто 84%.

- дефіцит часу на пошуки та опрацювання необхідної інформації відчули на собі 20 учасників дослідження – 80%;

- якість самостійної роботи погіршилась – даний варіант обрали 16 із 25 оптантів, що складає 64% від загальної кількості.

- мало вільного часу для відпочинку – 10 ствердних відповідей – 40%;

Якщо аналізувати питання про недовіру до оточуючого середовища, то картина така, що майже всі оптанти І курсу відчувають таку недовіру – ствердних відповідей 24 із 25 – отже, 96% студентів не відчувають довіри до оточуючих або відчувають загрозу від них і лише 1 оптант відмітив, що не відчуває недовіри. Серед опитаних 23 студенти, що складає 92% відповіли, що вони легко стають нервовими під час спілкування з оточуючими, а це абсолютна більшість. Тоді як серед старшокурсників таку недовіру відчуває незначна частка опитуваних.

Більшість студентів ІV курсу дуже швидко втомлюється під час самостійної роботи – за результатами дослідження ця частка складає 60%. Вважають навчальне навантаження занадто великим і складним – 64% опитаних, бажання більше вчитись самостійно виявили лише 3 студенти, що складає 12% від усіх опитаних, з тим, що студентам доводиться вчити самостійно занадто багато погодились – 72%, а 76% оптантів вважають, що навчальне навантаження негативно впливає на їхнє здоров’я.

Студенти І курсу також дуже швидко втомлюються під час самостійної роботи – за результатами дослідження ця частка складає 100%. Вважають навчальне навантаження занадто великим і складним також 100% опитаних, бажання більше вчитись самостійно виявив лише1 студент, а решта 96% не бажає вчитись самостійно. Погодились з тим, що студентам доводиться вчити самостійно занадто багато погодились – 96%, а 100% оптантів вважають, що навчальне навантаження негативно впливає на їхнє здоров’я.

18 учасників дослідження на ІV курсі (72%) вважають, що при адаптації відбулись зміни їх фізичного стану (самопочуття). Аналізуючи, як саме він змінився, переважають відповіді, що погіршився – у 68%.

При зазначенні найбільш суттєвих змін фізичного стану переважають наступні:

- порушення нервової системи – 60% відповідей;

- порушення в системі органів травлення – 52%;

- порушення системи органів чуття (в більшості випадків порушення зору) – 36%.

На питання, чи звертались ви до лікаря в зв’язку з проблемами фізичного стану ствердно відповіли лише 9 учасників дослідження, тобто 36%, а 16 з 25 не звертались до лікарів. Всі, хто звертався отримали підтвердження поганого самопочуття діагнозом.

Всі студенти І курсу також відмітили, що при адаптації відбулись зміни їх фізичного стану (самопочуття). Аналізуючи, як саме він змінився, переважають відповіді, що погіршився – у 88% опитаних. На питання, чи звертались ви до лікаря в зв’язку з проблемами фізичного стану ствердно відповіли 21 із 25 учасників дослідження, тобто 84% і лише 4 з 25 не звертались до лікарів. Всі, хто звертався отримали підтвердження поганого самопочуття діагнозом.

У 25 оптантів-четвертокурсників, тобто у 100% виникли нові форми соціальної поведінки (діяльності, відпочинку, спілкування), майже у всіх ці зміни сприяли покращенню життя, а саме у 92% опитаних.

Зміни в соціальному стані відмітили 100% першокурсників, а у питанні, як саме він змінився переважна більшість зазначила, що коло спілкування сильно розширилось – 96% відповідей і лише 1 оптант зазначив, що коло спілкування обмежується лише навчальним процесом.

Ключовим також було питання