Діяльності і здобутки (1956-1962)

 

Бей Р. В.

 

Автором висвітлено передумови становлення, напрями діяльності Відділення механізації і електрифікації сільського господарства УАСГН з розроблення проблеми комплексної механізації та електрифікації процесів у тваринництві, птахівництві і шовківництві. Дослідження ґрунтується на використанні комплексу загальнонаукових, структурно-функціональних та історичних методів, а також широкої джерельної бази, основу якої складають архівні документи. Узагальнено основні наукові здобутки науково-дослідних установ Відділення з розроблення техніки машинного доїння корів, механізації процесів підготовки і подачі кормів та водонапування, прибирання гною тощо. Охарактеризовано основні недоліки роботи Відділення механізації і електрифікації сільського господарства УАСГН.

Ключові слова: механізація тваринництва, машинне доїння, прибирання гною, кормовиробництво.

Рентабельність ведення галузі вітчизняного тваринництва ґрунтується як на зростанні селекційно- генетичного потенціалу продуктивності стада, впровадженні біотехнологічних і селекційних досягнень, так і на основі комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів, широкому застосуванні комп’ютерної техніки. Вивченню даних питань особливої уваги надається в сучасних умовах, коли здійснюється активний пошук шляхів вирішення продовольчої проблеми, зростання безпеки продуктів харчування.

Окремі питання механізації та автоматизації сільського господарства під егідою УАСГН знайшли відображення в наукових працях П. А. Власюка [1; 2; 3]. Однак до цього часу ґрунтовно не вивчено особливості діяльності галузевих наукових установ з розроблення проблеми комплексної механізації тваринництва в 1956-1962 роках, не узагальнено основні напрями діяльності та здобутки, а також недоліки в роботі Відділення механізації і електрифікації УАСГН в галузі тваринництва. З огляду на це саме ці завдання висувалися на перший план. При проведенні дослідження автором використано історичні (порівняльно-історичний, предметно-хронологічний), загальнонаукові (аналіз, синтез, логічний) та джерелознавчий методи. Методологія дослідження грунтується на застосуванні системно-історичного підходу.

УАСГН створено за постановою Ради Міністрів УРСР №1566 від 30 грудня 1956 р. з метою вдосконалення управління наукою, підвищення теоретичного рівня досліджень і впровадження у виробництво досягнень науки та передового досвіду [4, арк. 42-44]. Академія мала статус вищого науково- методичного центру в галузі сільськогосподарської науки і координувала науково-дослідну роботу 87 науково-дослідних установ, серед яких 17 науково- дослідних інститутів і 21 обласна державна сільськогосподарська дослідна станція, галузеві дослідні станції та ряд науково-дослідних інститутів союзного підпорядкування, що знаходилися на території УРСР. У складі Академії функціонувало п’ять відділень, у тому числі Відділення механізації і електрифікації сільського господарства. Очолював Відділення, а також учбову частину Академії віце- президент УАСГН, академік В. С. Крамаров, а з 1960 р. академік УАСГН П. М. Василенко [1].

Відділенням здійснювалося науково-методичне керівництво роботою дослідних установ, а також навчальною роботою і підвищенням кваліфікації спеціалістів у галузі механізації та електрифікації сільського господарства. Як головний науково- методичний і координаційний центр Відділення функціонував Український науково-дослідний інститут механізації і електрифікації сільського господарства з Якимівською дослідною станцією механізації сільського господарства Запорізької області і Харківською дослідною станцією механізації сільського господарства [2].

Як засвідчив аналіз архівних джерел, Академією проводилися дослідження за 15 проблемами, при цьому Відділенням механізації і електрифікації сільського господарства розроблювалася лише одна проблема – комплексна механізація і електрифікація процесів у тваринництві, птахівництві та шовківництві, керівниками якої були А. Є. Мянд і І. М. Каверін. Упродовж 1956-1962 років у межах цієї проблеми було розроблено 17 наукових тем.

У розробленні проблеми комплексної механізації і електрифікації процесів у тваринництві, птахівництві та шовківництві брали участь Український науково- дослідний інститут механізації і електрифікації сільського господарства, Науково-дослідний інститут тваринництва Лісостепу і Полісся УРСР, Український науково-дослідний інститут тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова “Асканія-Нова”, запорізький філіал Всесоюзного інституту електрифікації сільського господарства, Науково-дослідний інститут землеробства і тваринництва західних районів УРСР, учбова частина УАСГН, Сталінська, Житомирська, Полтавська і Кримська державні обласні станції, Українська дослідна станція шовківництва, Українська дослідна станція птахівництва, Харківський зоотехнічний інститут, Мелітопольський інститут механізації і електрифікації сільського господарства, Дніпропетровський та Львівський сільськогосподарські інститути [8, арк. 10].

Упродовж 1956-1962 років Відділенням досягнуто певних успіхів у запровадженні засобів комплексної механізації і електрифікації трудомістких процесів у тваринництві. Так, Українським науково-дослідним інститутом механізації і електрифікації сільського господарства розроблено основи раціоналізації механізованих ферм великої рогатої худоби за безприв’язного і прив’язного утримання.

Запропоновано технологічний проект механізованого прибирання гною з тваринницьких ферм з одночасним приготуванням суміші з гною і мінеральних добрив [8, арк. 3].

Вченими інституту зроблено ескізні проекти кормоцехів, доїльних площадок та інших об’ єктів для комплексної механізації трудомістких робіт на фермах. За розробленими проектами в 4-х господарствах проводилося будівництво та монтажні роботи з механізації ферм (керівник – І. М. Каверін). Підготовлено проект системи технічних засобів для механічного прибирання гною на фермах великої рогатої худоби (керівник – М. П. Воронський), за яким у радгоспі “Бучанський” Києво-Святошинського району виготовлено обладнання, що пройшло випробування у виробничих умовах [7, арк. 52-57].

Запорізький філіал Всесоюзного інституту електрифікації сільського господарства розробив два варіанти грейферів для вибирання силосу з траншей і гною (керівник – Г. В. Горновєсов). В майстернях філіалу виготовлено 8 комплектів устаткування для прибирання гною на тваринницьких фермах, що складаються з канатно-скреперного транспортера і грейферного підіймача. Розроблено тип доїльної площадки і забезпечено її впровадження в господарствах, створено дослідно-виробничі зразки автоматизованого кормороздатчика для корів прив’язного утримання [8, арк. 11-12].

Відділом механізації Науково-дослідного інституту тваринництва Лісостепу і Полісся УРСР