Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Діяльності і здобутки (1956-1962)

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
8
Мова: 
Українська
Оцінка: 

спільно із Всесоюзним науково-дослідним інститутом механізації сільського господарства в 1958 р. проведено дослідження процесів сушки сіна і приготування комбікормів. Випробуване устаткування сушильного відділу комбікормів цеху (виконавець – А. Є. Мянд) показало, що при сушці трави люцерни і переробки її в муку зберігається до 90% каротину і до 94, 9% протеїну [8, арк. 12].

Розроблено, побудовано і випробувано у дослідному господарстві “Українка” установку для досушування сіна активною вентиляцією, яка забезпечувала майже повне збереження листочків люцерни при високому збереженні вмісту харчових речовин. Підготовлено рекомендації щодо схеми технологічних процесів комбікормових цехів і відповідний набір машин.
Відділом механізації інституту розроблено методику порівняльних випробувань двох- і трьохтактних доїльних апаратів. Досліджено процес і способи доїння корів з метою вибору оптимального типу доїльного апарату і розробки рекомендацій з його використання. Попередні дані показали, що трьохтактний доїльний апарат за своєю конструкцією і затратами праці на його експлуатацію дещо поступається двохтактному (виконавець – Г. Л. Гребень).
Науково-дослідним інститутом тваринництва Лісостепу і Полісся УРСР за завданням Міністерства сільського господарства УРСР розроблено проект і пропозиції щодо використання устаткування доїльних залів “ДЗ-12” для організації механічного доїння корів на станціях доїльних площадок. Виготовлено і передано господарствам кілька конструкцій підвісних доїльних установок ПДУ-4. Спільно з Ворошиловградською обласною державною сільськогосподарською дослідною станцією розроблено пересувні доїльні установки та рекомендовано їх виробництву. Виготовлено й випробувано в господарських умовах прилад для взяття проб молока на жирність під час доїння корів пересувними чи доїльними установками.
Інститутом вивчено вітчизняний і зарубіжний досвід автоматизації процесів роздачі кормів худобі. Розроблено конструкцію вагонетки з автоматичним розвантаженням, дослідний зразок якої випробувано в 1957 р. Опрацьовано контейнерний спосіб доставки та роздачі кормів тваринам. У результаті його впровадження на тваринницьких фермах дослідного господарства “Українка” вдвічі збільшено продуктивність праці. Розроблено пересувну годівницю з добовим запасом кормів для 3-х корів. Підготовлено дослідний зразок автоматичного відкатника підвісної дороги, який змонтовано в одному з корівників дослідного господарства “Українка” [6, арк. 20-21].
Відділом механізації Українського науково- дослідного інституту тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова “Асканія-Нова” розроблено і впроваджено вакуумну автонапувалку для овець (керівник – А. Й. Погорєлов), яку рекомендовано Казахською машинно-випробувальною станцією для виготовлення і впровадження у виробництво. Виготовлено також конструкцію дослідного зразку скирдовоза, що забезпечує піднімання та транспортування скирди вагою до 20 тис. кг і установку її на новому місці [8, арк. 13].
Відділом механізації Української науково-дослідної станції птахівництва запропоновано кормороздавачі для птиці, яйцезбірний візок, стендове обладнання для широкогабаритного пташника з утримання курей на глибокій підстилці (керівник – Ю. С. Кегелес). Випробування цих засобів механізації і внутрішнього обладнання пташника засвідчило, що 1 пташниця може обслуговувати в механізованому широкогабаритному пташнику понад 6 тис голів курей [8, арк. 14].
Таким чином, Відділенням механізації і електрифікації сільського господарства УАСГН упродовж 1956-1962 років досягнуто певних здобутків у розробленні та запровадженні засобів комплексної механізації виробничих процесів у тваринництві. Водночас на сесіях Загальних зборів УАСГН неодноразово зазначалося, що створювані машини та системи машин не відповідають найновішим досягненням в галузі зоотехнії. Не приділяється належна увага вивченню безприв’язного утримання великої рогатої худоби. Деякі теми з питань механізації тваринництва розробляються без достатнього теоретичного узагальнення і часто спрямовані на розв’язання дрібних питань. Такі проблеми, як автоматизація процесів сільськогосподарського виробництва і механізація трудомістких процесів у тваринництві розробляються недостатньо. Вказувалося також на низький рівень забезпечення установ науковими співробітниками відповідного фаху [2].
Враховуючи зазначене, Академія зобов’ язала Відділення особливу увагу звернути на розроблення: 1) теорії технологічних процесів приготування кормів і механіки кормоприготувальних машин; 2) теорії технологічних процесів механіки машин для дозування, змішування та роздачі кормів; 3) теорії технологічних процесів, кінематики і динаміки машин та устаткування для механізації водопостачання, напування, доїння і догляду за тваринами; 4) механіки машин внутріфермерського транспорту. З метою швидкого і ефективного вирішення цих питань Відділення визнало за необхідне залучати всі свої наукові установи для розроблення зоотехнічних вимог до машин з механізації трудомістких процесів у тваринництві. Однак, уже в 1962 р. у зв’язку з реорганізацією Центрального апарату Міністерства сільського господарства УРСР Академію було ліквідовано [5, арк. 1-2].
Таким чином, питання комплексної механізації виробничих процесів у тваринництві вперше поставлено на грунтовну наукову основу в роки існування УАСГН. Програму наукових досліджень, першочергово спрямовану на розроблення і запровадження машинного доїння, засобів механізації приготування та роздачі кормів, прибирання навозу, реалізовано Відділенням механізації і електрифікації сільського господарства в 1956-1962 роках. Виконанню поставлених завдань не сприяла недосконалість його організаційної структури, дрібнотем’я та паралелізм в роботі галузевих науково-дослідних установ, слабкий зв’язок з навчальними закладами і виробництвом, недостатнє фінансування та кадрове забезпечення.
На перспективу є доцільним вивчення досягнень у галузі тваринництва Секції механізації і електрифікації сільського господарства Південного відділення ВАСГНІЛ для проведення порівняльного аналізу програми його наукової діяльності і здобутків із його попередником – Відділенням механізації і електрифікації сільського господарства УАСГН.
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
 
  1. Власюк П. А. Основні підсумки і чергові завдання наукової діяльності закладів УАСГН / П. А. Власюк // Вісник сільськогосподарської науки. – 1958. – №1. – С. 3-22.
  2. Власюк П. А. Підсумки роботи за 1957 р. і завдання Української академії сільськогосподарських наук на 1958 та найближчі роки / П. А. Власюк // Вісник сільськогосподарської науки. – 1958. – №5. – С. 4-28.
  3. Власюк П. А. Підсумки роботи науково-дослідних установ Української академії сільськогосподарських наук за 1958 рік і завдання на 1959-1965 роки / П. А. Власюк // Вісник сільськогосподарської науки. – 1958. – №8. – С. 19-52.
  4. Державний архів м. Києва. – Ф. Р-1331. – Оп. 3. – Спр. 397. – 12 арк.
  5. Там само. – Спр. 3021.
  6. Центральний державний архів вищих органів влади і управління України. – Ф. 4861. – Оп. 1. – Спр. 2505. – 56 арк.
  7. Там само. – Спр. 2520. – 105 арк.
  8. Там само. – Спр. 2527. – 172 арк.
 
 
Фото Капча