Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Докорінне поліпшення кормових угідь

Тип роботи: 
Повідомлення до семінарського заняття
К-сть сторінок: 
12
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Повідомлення на тему:
 
«Докорінне поліпшення кормових угідь»
 
Докорінне поліпшення сіножатей і пасовищ проводиться тоді, коли поверхневим поліпшенням не досягається необхідний рівень їх продуктивності.
Докорінне поліпшення – це система заходів, спрямованих на перетворення низькопродуктивних природних кормових угідь у високопродуктивні культурні сіножаті і пасовища. При його проведенні повністю руйнується дернина і природний травостій шляхом переорювання, дискування або фрезерування і підготовлена площа залужується багаторічними травами.
Докорінному поліпшенню підлягають вироджені, вкриті чагарником та купинами луки, а також заболочені угіддя з переважанням в травостої щільнокущових злаків та інших малоцінних в кормовому відношенні рослин.
Докорінне поліпшення лук базується на широкому застосуванні меліорації з використанням нових засобів механізації і хімізації, створенні травостоїв цільового призначення. В результаті корінного поліпшення значно зростає біологічна активність ґрунту, підсилюються процеси розкладу органічної речовини, нагромаджуються легко рухомі поживні речовини.
Перед проведенням докорінного поліпшення кормових угідь їх попередньо обстежують в ґрунтовому, ботанічному і гідротехнічному відношенні і визначають, які культуртехнічні, меліоративні, агротехнічні заходи слід проводити.
Культуртехнічні роботи включають розчистку площі від чагарників і кущів, збирання каміння, знищення купин. При розчищені площі механічним способом застосовують корчувальні машини і спеціальні тракторні кущорізи. На суходільних луках використовують ДП-24 і машину для зрізування дрібнолісся МТП-13, а на болотних ґрунтах – кущоріз КБ-4. Для корчування пеньків від зрізаних дерев застосовують корчувачі-збирачі МП-7А, ДП-8А, МП-2Б.
Хімічний спосіб розчистки площі від кущів і чагарників доцільно застосовувати на ґрунтах з неглибоким гумусовим шаром. Цей спосіб передбачає такі операції: обробка чагарнику гербіцидами, ламання сухостою, підкорчовка, згрібання і спалювання деревинної маси, первинна обробка ґрунту, згрібання і спалювання первинних решток. Для обробки чагарнику використовується бутиловий ефір та амінна і натрієва сіль 2, 4 Д. Доза гербіциду від 2, 5 до 6 кг/га в залежності від виду чагарнику. Проводять два обприскування: перше – навесні в період утворення листків, повторне – у першій половині серпня того самого року, або рано навесні чи влітку наступного року, коли нові пагони вільхи та берези досягнуть 15 -25, а верби 30-40 см. Хімічну обробку проводять вранці та ввечері в тиху, теплу і суху погоду наземним або авіаційним способом.
Збирання каміння, яке знаходиться на поверхні ґрунту збирають каменезбиральною машиною УКП-0, 6. Розчистку площ від крупного каміння (масою до 4 т) проводять роздільно. Спочатку каміння вивертається з ґрунту, а потім вивозиться з площі. При цьому використовують корчувач-збирач КПС-20, який монтується на базі навантажувача бульдозера ПБ-35 та ін. Засипання ям після розчистки від каміння проводиться бульдозерами.
Знищення купин, залежно від їх міцності знищують різними способами. Свіжі кротовини і мурашині купини розрівнюють верхньою стороною борін, а старі землисті, особливо скотобійні, знищують рейковою волокушею або дисковими боронами, а дуже задернілі рослинного походження – фрезами.
Після проведення культуртехнічних робіт проводять планування поверхні площі. Засипання канав, ям, ровів проводять бульдозерами, скреперами, грейдерами. На площах, призначених для зрошення поверхню планують довгобазовими планувальниками П-4, ПА-3 та ін.
Гідромеліоративні роботи передбачають осушення або зрошення площ в системі докорінного поліпшення сіножатей і пасовищ. Осушення проводять на надмірно зволожених луках.
Перед проведенням осушення вивчають глибину і характер залягання ґрунтових вод. При розробці режиму осушення кормових угідь не слід допускати зниження рівня ґрунтових вод нижче 90 см від поверхні ґрунту. При докорінному покращенні лук осушення проводять з застосуванням як відкритих, так і закритих осушуваних систем. Відкриту систему застосовують при створенні сіяних сіножатей, закриту – при створенні сіяних пасовищ, а також при сінокісно-пасовищному використанні травостою.
Відкрита осушувальна система передбачає нарізку каналів різного розміру. В найнижчому місці прокладають магістральний канал, який відводить воду з осушуваної ділянки у водоприймач – річку або озеро. В магістральний канал впадають бокові канали-збирачі. Вони відводять воду із канав третього порядку осушувачів, які безпосередньо регулюють водний режим площі. Для підняття води у посушливі періоди на головних та бічних каналах будують постійні шлюзи, які за необхідності закриваються і вода надходить у верхні шари ґрунту, підвищуючи його вологість.
Недоліки відкритої системи осушення: ускладнені механізований обробіток ґрунту, сівба, збирання, випасання худоби, втрачається 10-15% корисної площі та ін.
Враховуючи це, значного поширення набуло осушення закритим дренажем, при якому усуваються недоліки, властиві відкритій осушувальній системі. Закриті дренажні системи будують на болотах і заболочених землях. При прокладанні дренажу копають канави глибиною 0, 9-1 м на болотах і 0, 8-1, 2 м – на мінеральних ґрунтах. На дно закладаються дренажні труби (гончарні, поліетиленові) або каміння, жердини, хмиз та ін. Дрени вкривають фільтраційним матеріалом (мох, дернина, пісок, гравій) і засипають землею. Відстань між дренами: 30-50 м на торфовищі і 15-40 м на мінеральних ґрунтах.
На перезволожених луках з суглинковими і глинистими ґрунтами застосовують кротовий дренаж. Для прокладання кротових дрен використовують кротовач РК-1, 2. Дрени закладаються на глибину 40-50 см, в глинистих ґрунтах на відстані 1-1, 5 м, суглинистих 1, 5-2 м. Середній строк дії кротових дрен два-три роки. Різновидністю кротового дренажу є щілястий, який прокладається дренажно-щільовими машинами ДЩ-1, 2, ДЩ-1, 4 для осушення торфових ґрунтів.
Нормальний режим зволоження на осушених луках можливий лише при поєднанні осушення і зрошення.
Фото Капча