Докорінне поліпшення кормових угідь

1) осушувально-зволожувальна система з самотічним осушенням і постійними джерелами води для зрошення;

2) осушувальна система з самотічним осушенням і частковим зволоженням з використанням місцевого стоку і підземних вод;

3) осушувально-зволожуюча система з обвалуванням від паводкових вод і застосуванням механічної подачі води в заплави річок. Найбільш поширеним способом подачі води в осушувальну систему, це є підняття її рівня в осушуваних каналах і невеликих річках за допомогою шлюзів. Перспективним є також спосіб подачі води через поліетиленові трубки, які закладаються в кореневмісний шар на глибину 40-60 см.

Агротехнічні заходи при проведенні докорінного поліпшення лук включають первинний обробіток, вапнування, гіпсування, удобрення, передпосівну підготовку площі, сівбу трав, догляд за посівами трав.

Первинний обробіток проводиться з метою подрібнення дернини і створення умов для кращого розкладання органічної речовини. Для цього застосовується відвальна і безвідвальна оранка. Оранку плугами з передплужниками проводять на слабо задернілих луках з товщиною дернини не більше 10 см, а також на чистих від чагарнику заплавних луках.

Суходільні луки з дрібними кущами і купинами орють чагарниковим плугом ПКБ-75 з наступним дискуванням і боронуванням. Оранку чагарниковим плугом проводять також на дуже задернілих площах, низинних і перехідних болотах.

На ґрунтах із щільною дерниною і слабо розкладеним торфом ефективним заходом є вивертання піску шаром 10-15 см на поверхню торфового ґрунту, що сприяє поліпшенню водно-повітряного режиму, зменшенню забур’яненості і підвищенню врожайності лук на 25-30%.

На луках з неглибоким гумусовим шаром (10-12 см) і при неглибокому заляганні підзолистого горизонту застосовують безвідвальну оранку за допомогою фрез. Ділянки з великими купинами і добре розвиненою дерниною фрезують в два сліди. Фрези добре розрізають, подрібнюють і перемішують купини і дернину, а площа достатньо вирівнюється.

На деяких типах лук ефективним є комбінований обробіток, при якому оранку поєднують з дискуванням або фрезуванням. Розроблений пласт боронують і коткують. На мінеральних ґрунтах застосовують легкі, на торф’яних – важкі водоналивні болотні котки. Застосовують також кільчасто – шпорові котки.

Слабозадернілі луки краще обробляти восени або рано навесні. На заплавних луках краще всього обробіток проводити навесні, а на добре розкладених торфовищах – восени.

Важливим заходом при корінному поліпшенні лук є вапнування кислих ґрунтів, яке сприяє не тільки зменшенню кислотності і покращенню родючості ґрунту, але і підвищує урожайність і продуктивне довголіття травостою. Для вапнування кислих ґрунтів застосовують вапняки, крейду, мергель, гашене або негашене вапно, дефекат та ін. Вапнякові добрива необхідно вносити після оранки і заробляти в ґрунт дисками або фрезами. Періодичність внесення половини дози вапна має становити 3-5 років, а повної – 5-6 років на легких і 8-10 на важких ґрунтах.

Органічні добрива ефективні на всіх типах угідь. На мінеральних ґрунтах бідних на гумус вносять по 50-60 т, а на осушених слабо розкладених торфовищах – 30-40 т на 1 га органічних добрив. На тих луках, де після культуртехнічних робіт був видалений значний шар гумусу, норму органічних добрив збільшують на 50%. Для окультурення ґрунтів на Поліссі і в Лісостепу доцільно вносити фосфорно-калійні добрива в дозі Р40К60. На осушених торфовищах дозу калію збільшують вдвічі. Азотні добрива в рік освоєння угідь застосовують лише при створенні злакових травостоїв в основному на луках з бідними на поживні речовини мінеральними ґрунтами та на осушених болотах із слабо розкладеним торфом.

Способи залуження. При докорінному поліпшенні лук застосовують прискорене залуження, або залуження з попереднім польовим періодом.

Прискорене залуження застосовують при освоєнні слабо – і середньо – задернілих сухих та помірно зволожених суходільних, низинних і заплавних лук, на схилах, осушених болотах з добре розкладеним торфом. Таке залуження проводиться в рік виконання культуртехнічних робіт і дає можливість за короткий строк створити високоврожайні травостої.

Залуження докорінно-поліпшуваних лук з 2-3 річним польовим періодом ефективніше порівняно з прискореним залуженням на луках, в травостої яких переважають такі трави, як щучник дернистий, біловус, щільнокущові осоки, а також на осушених торфовищах, особливо слабо розкладених, та на угіддях після розчищення від чагарників, великих купин, каміння тощо. В перший рік окультурення таких угідь висівають однорічні культури (овес, кормовий горох, вика яра, могар, суданська трава) на сіно, зелений корм і силос. На другий і третій рік на цих ділянках вирощують просапні (картопля, кормові коренеплоди), овочі та ярі зернові культури. Обробіток ґрунту і сівба попередніх культур в поєднанні з внесенням підвищених доз добрив сприяє вирівнюванню ділянки за родючістю, розкладу дернини і деревних залишків, підвищенню родючості і покращенню водно-повітряного режиму ґрунту.

Підбір трав і травосумішок для залуження. Залуження докорінно поліпшуваних лук може проводитись чистими одновидовими посівами трав, бобово-злаковими і злаковими травосумішками. Проте за даними наукових установ і передової практики урожайність травосумішок у 1, 5-2, 5 рази вища ніж чистих посівів трав.

Перевага травосумішок обумовлюється, перш за все, тим, що вони більш повно використовують сонячну енергію, поживні речовини і воду ніж окремі трави. Бобові трави в травосумішках не тільки збагачують ґрунт азотом, але й сприяють живленню ним злакових компонентів. В травосумішках підвищується зимостійкість, посухостійкість і стійкість трав до хвороб і шкідників. В травосумішках краще і довший період зберігаються бобові трави,