Донні відклади верхньо-середньої частини р. Дністер (еколого-геохімічний аспект)

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше для верхньо-середньої частини р. Дністер з’ясовано мінералого-геохімічну спеціалізацію донних відкладів; виявлено закономірності просторового розподілу хімічних елементів у донних відкладах; встановлено джерела надходження окремих елементів; виявлено взаємозв’язки між окремими літолого-мінералогічними та геохімічними показниками, що характеризують склад і властивості відкладів; проведено порівняння літолого-мінералогічних і геохімічних характеристик донних відкладів р. Дністер та Дністровського водосховища з іншими водоймами.

Основні положення, що захищаються:

Донні відклади р. Дністер і Дністровського водосховища представлені чотирма основними типами – мул піщаний (71%), мул глинистий (17%), пісок замулений (10%) та пісок (2%), за вмістом породотвірних мінералів в осадах даний басейн можна віднести до монтморилоніт-гідрослюдисто-кварцової мінералогічної провінції.

Головна частка таких мікроелементів, як Pb, Y, Yb, Ti, Sc, Be, Ni, Cr, Mn, Ba, Ga, V, Co, Sr, Mo, Ag, Zn, La, концентрується у тонкодисперсній фракції (< 0, 01 мм) донних відкладів. Елементи Ge і Cu характеризуються підвищеною концентрацією в алевритовій фракції. Концентрації Sn і Zr однакові для алевритової і пелітової фракцій. За співвідношенням водорозчинних рухомих форм мікроелементів до їх валового вмісту в донних відкладах виявлено такий ряд геохімічної рухомості елементів: Cu > Pb > Mo > Zn > Co > Mn > Cr.

За вмістом макрокомпонентів водорозчинна складова донних відкладів р. Дністер і Дністровського водосховища є незмінною і належить до HCO3-Ca-Mg групи гідрокарбонатно-кальцієвого типу.

Визначальними факторами накопичення водорозчинних рухомих форм компонентів донних відкладів р. Дністер є літолого-мінералогічні особливості відкладів, катіонно-аніонний склад річкової води і вміст органічної речовини. До визначальних факторів накопичення водорозчинних рухомих форм компонентів донних відкладів Дністровського водосховища належить і техногенний. Відмінності зумовлені різними гідродинамічними режимами ріки і водосховища. Загалом розподіл рухомих вмістів макро- і мікрокомпонентів свідчить про задовільний стан гідроекосистеми Дністра, відсутність на даному етапі регіонального забруднення донних відкладів басейну Дністра (незначний вплив забруднення зафіксовано лише на декількох локальних ділянках).

Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених еколого-геохімічних досліджень донних відкладів Дністра та Дністровського водосховища загалом та розподіл водорозчинних рухомих форм макро- і мікроелементів зокрема засвідчили, що стан гідроекосистеми Дністра на 1995-1999 рр. задовільний і можна зробити висновок про відсутність на даному етапі регіонального забруднення донних відкладів басейну Дністра, за винятком декількох локальних ділянок. Отримані результати можуть бути основою для проведення в подальшому часового моніторингу за динамікою антропогенного впливу на екосистему Дністра. Результати досліджень також можна використовувати при розробці комплексних міждисциплінарних проектів, в яких передбачаються заходи щодо зміни стану екосистеми водосховища та басейну р. Дністер. Знання сучасного стану донних осадів, оцінка та прогноз їхніх змін у перспективі необхідні в разі вирішення проблем розвитку і збереження водної екосистеми басейну р. Дністер, раціонального регулювання водосховища та використання вод Дністра.

Особистий внесок здобувача. Особисто здобувачем відібрані проби, виконано гранулометричний аналіз та мінералогічні дослідження (визначення карбонатності, вивчення фракцій легких і важких мінералів під бінокулярним мікроскопом) ; виявлено мінералого-геохімічну спеціалізацію донних відкладів та закономірності просторового розподілу хімічних елементів у донних відкладах р. Дністер та Дністровського водосховища; визначено переважаючі фактори надходження та акумуляції хімічних елементів; вивчено взаємозв’язки між окремими літолого-мінералогічними і геохімічними показниками; проведено системно-статистичну обробку аналітичних даних.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались і обговорювались на: міжнародному екологічному семінарі “Tiras-96” (Молдова, 1996) ; ІІІ міжнародному симпозіумі “Застосування математичних методів і комп’ютерних технологій при розв’язанні задач геохімії і охорони навколишнього середовища” (Львів, 1996) ; ІІІ всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Екологія. Людина. Суспільство. ” (Київ, 2000) ; науковій конференції “Геологічна наука та освіта в Україні на межі тисячоліть: стан, проблеми, перспективи” (Львів, 2000) ; молодіжній науковій конференції “Наука про Землю – 2001” (Львів, 2001) ; міжнародній науковій конференції “Геологія горючих копалин України” (Львів, 2001) ; ІІ міжнародній конференції “Metals in the environment” (Литва, 2001).

Публікації. Матеріали дисертаційної роботи висвітлені у 12-ти друкованих працях, з них 1 – розділ у колективній монографії, 4 – статті у провідних фахових виданнях, 7 – у матеріалах і тезах наукових конференцій та симпозіумів.

Об’єм і структура роботи. Дисертація складається з вступу, п’яти розділів, висновків і додатків, викладена на 112 друкованих аркушах, містить 38 таблиць, 68 рисунків, список використаних джерел охоплює 231 найменування.

Висловлюю велику подяку науковому керівникові кандидату геол. -мін. наук, доценту А. Ю. Сеньковському за постійну увагу та консультації під час написання і оформлення дисертації.

Автор висловлює щиру подяку завідувачу кафедри петрографії ЛНУ імені Івана Франка, кандидату геол. -мін. наук, доценту В. О. Хмелівському, капітану експедиції “Дністер” В. М. Стецюкові, завідувачу міжкафедральної лабораторії літологічних досліджень при кафедрі петрографії ЛНУ імені Івана Франка І. Г. Гнатів за допомогу при виконанні деяких аналізів, а також всім працівникам інших лабораторій за проведення окремих аналітичних робіт: О. П. Єдинаку (лабораторія охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів біологічного факультету ЛНУ імені Івана Франка), Х. О. Галайко (лабораторія рентгеноструктурного аналізу геологічного факультету ЛНУ імені Івана Франка), Л. Й. Скульській, Я. В. Яремчук, В. Г. Гаєвському (ІГГГК НАН України та НАК “Нафтогаз України”), О. Р. Кулачковському (міжфакультетська лабораторія електронної мікроскопії ЛНУ імені Івана