Дослідження і аналіз відносин України у сфері торгівлі та інвестицій у межах зони Чорноморського економічного співробітництва

Індекс диверсифікації експорту (Таблиця 5, D) - це індекс відхилення товарної структури експорту країни від структури світового експорту. Використовується, як правило, для визначеннявідмінностей у структурізовнішньоїторгівлікраїн, експортяких є достатньорізнобічним. Розраховується на базі абсолютного відхиленнячастки того чиіншого товару в експортікраїнивідйогочастки в світовомуекспорті. Для цьоговикористовується формула:

Хочаіндекс і характеризуєкількіснувідмінністьтоварноїструктуриекспортукраїнивідструктурисвітового, регіональногоекспорту, але на йогопідставі не можнаказати, що структура експортуоднієїкраїникращачигірша за іншу.

Значенняіндексурозміщується в межах:

Недоліком даного показника є його значна залежність від кон'юнктури світових товарних ринків і насамперед від коливання цін на сировину. Навіть незначна їх зміна на окремі товари може суттєво вплинути на рівень індексу диверсифікації експорту країни.

Як ми бачимо, до 2010 року ідекс диверсифікації експорту України досяг 0, 57, який, порівняно з попередніми роками, більше приблизився до позитивного значення. Серед усіх країн Україна займає середнє місце, найкращі показники у Болгарії, Румунії та Сербії, тобто структура їх еспорту найменше візрізняється від структури експорту країн ЧЕС.

Абсолютне значення імпорту (Таблиця 3, А) України у 2010 році приблизно однакове на рівні з іншими країнами.

У структурі імпорту країн ЧЕС (Таблиця 3, С) Україна знаходиться на рівні інших країн. Усі країни імпортують достатньо широкий спектр товарів (значення індексів знаходяться в межах 0, 06-0, 15).

Порівняно з попередніми роками, індекс диверсифікації імпорту (Таблиця 3, D) України залишився на тому ж рівні близько 0, 35. У межах зони ЧЕС структура імпорту усіх країни, як і України, не візрізняється від інших, показники інших країн знаходяться приблизно на одному рівні.

Отже, можемо зробити висновок, що структура експорту країн ЧЕС є більш різноманітною, ніж структура імпорту. Дані країни імпортують однаково з невиликими відмінностями. 

Торгівельний баланс – це співвідношення між вартістю експорту й імпорту протягом даного року (або іншого обраного періоду) незалежно від термінів їх оплати. До нього входить вартість товарів, проданих і куплених на умовах негайної оплати, поставлений у кредит, а також наданих безплатно у вигляді урядової допомоги або дарунку (за відрахування вартості безплатних товарів торговий баланс включається у платіжний баланс).

Сальдо торгівельного балансу України у період 2005-2010 років (Таблиця 4) було відємним, хоча у 2010 році дефіцит зменшився, порівняно з іншими роками, особливо 2007 та 2008. Відємне сальдо означає, що країна більше ввозить, ніж вивозить. Це також говорить про неконкурентноспроможність експортних галузей. Подібна ситуація і у більшості країн ЧЕС, позитивне сальдо мають лише Азербайджан та Росія, 19876, 7 і 126810млн. дол. відповідно. Це говорить про попит товарів даних країн на світовому ринку, а також те, що країни споживають все, що виробляють.

  

Інвестиції – це використання фінансових ресурсів у формі довгострокових вкладень капіталу. Прямі інвестиції – вкладення в статутний капітал компанії з метою одержання прибутку і права на участь у керуванні цією компанією. Згідно Закону України «Про Інвестиційну діяльність» однією з основ інвестиційної діяльності України може бути іноземне інвестування, здійснюване іноземними громадянами, юридичними особами та державами. Згідно Таблиці ми бачимо, що внутрішні потоки прямих іноземних інвестицій в Україну значно збільшилися у 2008 році до 1010 з подальшим іх скороченням до 736 млн. дол. Порівняно з іншими країнами ЧЕС в Україну вкладають дуже мало, країна є інвестиційно непривабливою. Меншими, і надзвичайно низькими, є показники лише Вірменії та Молдови. Слід зазначити також, що при оцінці ефективності інвестицій враховують і вплив інфляції, яка в Україні є досить значною. 

 

 

Головними стратегічними інтересами України в регіоні Чорного моря є:

-диверсифікованість джерел енергоресурсів;

-використання території України для їхнього транспортування;

-розвиток і зміцнення євроінтеграційних позицій України, за допомогою диверсифікованості торгово-економічних відносин із країнами ЄС, які є членами ЧЕС;

-вихід на ринки Близького Сходу за рахунок транспортних коридорів;

-ліквідація погроз власної безпеки за рахунок ліквідації погроз східного походження: нелегальна міграція, наркоторгівля й торгівля людьми, поширення зброї й т. д.

Досліджуючи залежність окремих країн від торгівлі в рамках ЧЕС у вигляді співвідношення між внутрішньорегіональною торгівлею й торгівлею з іншими країнами світу, можна прийти до висновку, що Україна є залежною від внутрішньорегіональної торгівлі (Таблиця 7). Що стосується Росії, то необхідно відзначити, що скоріше країни ЧЕС залежать від торговельних потоків Росії, ніж навпаки. Найбільше Україна експортує в Росію – 13428, 2 млн. дол. Навіть якщо не брати її до уваги, експорт до усіх інших країн ЧЕС (у розмірі приблизно 3600 млн. дол) превищує експорт до будь-якої частини світу: Європи, Африки, Америки чи Австралії. У імпорті Україна є ше більш залежною від країн ЧЕС, а особливо від Росії, частка імпорту якої у розмірі 22198, 1 млн. дол. становить більше від частки Європи (не беручи до уваги країн-членів ЧЕС) та інших частин світу.

ОсновнізавданняучастіУкраїни в ЧЕС полягає в наступнихнапрямках:

-Необхіднозробитипереоцінкусистемипріоритетів у відносинах з державами регіону в межах ЧЕС, знайтиприйнятні шляхи узгодженняінтересівкраїн-членів ЧЕС ізіншимиміжнародними структурами, щовідповідаютьмеханізмамподоланняполітичнихпротиріч.

-Продовжити роботу над зміноюукраїнськоїзаконодавчоїбази, відповідальної за міждержавне й регіональнеспівробітництво й сприятливийінвестиційнийклімат у регіоні.

-Скоординувати свою політику досягнення європейських стандартів економічного розвитку в країні й перевести економіку на новуінноваційну базу розвитку.

-Розроблятимоделівзаємодіїіснуючихінституціональнихмеханізмів для посиленняєвроінтеграційнихпроцесів, підсилитидіалогЧЕС ізрізнимирегіональними й субрегіональними структурами, у першу чергу, Європейським Союзом. 

 

 

1. Закон України «Про Інвестиційну діяльність»

2. Румянцев А. П., Климко Н. Г., Міжнародна економіка: – К. : Знання прес, 2003. – 447с.

3. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посібник: 2-ге вид., випр. і доп. / За заг. ред. А. І. Кредісова. – К. : ВІРА-Р, 2002.

Електронні ресурси:

1. Інвестиційний словник: http://investcentre.net

2. Держкомстат України: http://www.ukrstat.gov.ua/

3. Статистика ООН по торгівлі та розвитку: http://unctadstat.unctad.org/