Дослідження обліку видатків в Зачепилівському УДКСУ

Структура кодування програмної класифікації видатків державного бюджету міститься в наказі Міністерства фінансів України «Про бюджетну класифікацію та її запровадження від 27.12.2001р. №604» зі внесеними змінами та коригуваннями. Код програмної класифікації містить сім знаків. 

Економічна класифікація видатків (КЕКВ) складається із:

- поточних видатків;

- капітальних видатків;

- нерозподілених видатків;

- кредитування бюджету.

Економічна класифікація видатків дає змогу забезпечити єдиний підхід до планування і обліку витрат бюджетних установ, виділити захищені статті та забезпечити єдиний підхід до всіх розпорядників коштів виконання бюджету.

Коди економічної класифікації видатків бюджету застосовують для складання видаткової частини кошторисів розпорядників бюджетних коштів, розписів бюджетів, планів асигнувань відповідно до видів видатків. 

КЕКВ містить чотири знаки. 

Економічна класифікація видатків бюджету багаторівнева. На першому рівні видатки поділяються на такі групи:

поточні (2000);

капітальні (3000);

нерозподілені (9000).

На другому рівні видатки поділяються на підгрупи. На третьому рівні видатки поділяються на статті [7;11-13].

Аналогічно деталізують всі інші види видатків бюджетних установ. За цими кодами виділяють і обліковують видатки бюджетів усіх рівнів та всіх бюджетних установ ( табл. 1.1).

 

Таблиця 1.1

Економічна класифікація видатків бюджету

 

Економічна класифікація видатків має важливе значення для ведення бухгалтерського обліку, оскільки за її кодами організовують аналітичний облік касових та фактичних видатків бюджетних установ.

Враховуючи той факт, що Управління утримується за рахунок коштів лише загального фонду, проведемо аналіз касових та фактичних видатків таким фондом.

Касові видатки — усі суми проведені органом державного казначейства з реєстраційного, поточного рахунку, як готівковою, так і у формі безготівкової оплати рахунків. Основним завданням обліку касових видатків є забезпечення контролю за цільовим витрачанням коштів бюджету згідно із затвердженим кошторисом установи. Однак за цими видатками неможливо визначити фактичне використання коштів, тому що окремі суми можуть бути нараховані але не виплачені. Касові видатки показують суму асигнувань, які одержала і витратила установа за окремими кодами економічної класифікації видатків, що дає змогу мати дані про касове виконання кошторису та про залишки невикористаних асигнувань на певну дату. Повернення грошових коштів на рахунки приводить до відновлення, тобто зменшення касових видатків.

Фактичні видатки — дійсні витрати коштів бюджетної установи, оформлені відповідними первинними документами і здійснені за рахунок коштів в Управління загального фонду бюджету, а також нараховані або проведені, але не сплачені. До них належать видатки за неоплаченими рахунками кредиторів, за нарахованою, але не виплаченою заробітною платою. Їх облік дає змогу контролювати хід виконання кошторису установою загалом та дотримання встановлених норм видатків за окремими кодами економічної класифікації. Ці видатки відображають фактичне виконання норм, затверджених кошторисом, вони є показником кінцевого виконання кошторису установи, тому під час виконання планового обсягу робіт вони повинні відповідати сумам асигнувань за кошторисом. 

Наведемо приклади касових та фактичних видатків за кодами економічної класифікації (КЕКВ) в УДК (табл. 1.2).

У практиці бюджетного процесу відокремлюють ще видатки розвитку та видатки споживання. 

Видатки розвитку — видатки бюджетів на фінансове забезпечення наукової, інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема: фінансове забезпечення капітальних вкладів виробничого і невиробничого призначення; фінансове забезпечення структурної перебудови економіки; інші видатки, пов’язанні з розширеним відтворенням. 

 

Таблиця 1.2

Касові та фактичні видатки за КЕКВ Управління державного казначейства України у Зачепилівському районі

 

Видатки споживання — частина видатків бюджетів які забезпечують поточне, функціонування органів держаної влади та місцевого самоврядування, бюджетних установ, поточні між бюджетні трансферти та видатки на фінансове забезпечення заходів соціального захисту населення та соціально-культурної сфери, а також інші видатки, не віднесені до видатків розвитку та нерозподілених видатків. 

В основі казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів за видатками лежить комплекс організаційних процедур щодо забезпечення обліку видаткових операцій, здійснення контролю за цільовим спрямуванням бюджетних коштів та формування фінансової звітності про виконання бюджетів за видатками. 

У процесі казначейського обслуговування бюджетів за видатками органи Казначейства здійснюють такі функції:

1) здійснює через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних із міжнародними фінансовими організаціями проектів;

3) здійснює відкриття та закриття рахунків поточного бюджетного періоду, а також відкриття рахунків наступного бюджетного періоду;

4) здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду;

5) здійснює безспірне вилучення коштів із місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України;

6) здійснює розподіл коштів між державним бюджетом, бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також між місцевими бюджетами відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і перерахування розподілених коштів за належністю;

7) проводить взаємні розрахунки між державним бюджетом та бюджетами областей, міст Києва та Севастополя, а також між місцевими бюджетами у порядку, встановленому законодавством;

8) веде базу даних про мережу розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, складає та веде єдиний реєстр розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;

9) веде облік бюджетних асигнувань, доводить до розпорядників та одержувачів бюджетних коштів витяг із розпису державного бюджету