Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Дослідження спілкування в юнацькому віці

Предмет: 
Тип роботи: 
Дипломна робота
К-сть сторінок: 
69
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Дипломна робота
Дослідження спілкування в юнацькому віці
 
 ЗМІСТ
 
Вступ 
1. Теоретичний аналіз проблеми спілкування в юнацтві
1.1. Спілкування як категорія в психології 
1.2. Роль спілкування в розвитку особистості старшокласників
1.3. Взаємозв’язок старшокласника з дорослими
1.4. Товариство однолітків як фактор соціалізації
2. Теоретичне дослідження взаємозв’язку соціометричного статусу і стиля спілкування
2.1. Дослідження груп і соціометричного статусу старшокласників
2.2. Аналіз переважних стилів спілкування старшокласниками 
3. Організація за здійснення експериментального дослідження соціометричного статусу та стилів спілкування старшокласників 
3.1. Характеристика, мета та сутність методик
3.2. Аналіз результатів проведених методик
Висновок 
Література 
 
 ВСТУП
 
Актуальність дослідження обумовлюється тим, що сучасний період розвитку суспільства, пов’язаний з підвищенням ролі діалогічних форм взаємодії в розв’язанні соціально-економічних і науково-технічних проблем, визначив дефіцит особистостей, здатних творчо вирішувати проблеми. У зв’язку з цим, особливої актуальності набуває проблема підвищення інтелектуального потенціалу учнів, розвитку їх діалогічного мислення.
“Логічним центром” загальної системи психологічної науки в останній час стає проблема спілкування. На її основі можливий більш глибокий аналіз психологічних закономірностей і механізмів регуляції поведінки людини, формування її внутрішнього стану.
У зв’язку з тим, що спілкування є соціальним, сучасна ситуація в суспільстві прямо залежить від змін мотивації структури інтересів, сучасних для старшокласників, тому вивчення взаємозв’язку соціометричного статусу та переважаючого стилю спілкування старшокласників є особливо актуальною темою.
Але у сучасних психолінгвістичних, філософський, педагогічних і психологічних дослідженнях недостатня увага приділяється цій проблемі. Недостатня розробленість теоретичних, а особливо експериментальних робіт, спрямованих на дослідження ведучих стилів спілкування старшокласників та їх взаємозв’язку з соціометричним статусом обумовили вибір теми нашого дослідження.
Групова діяльність складається із взаємодії індивідів при спільному вирішенні певних задач (економічних, виховних, правоохоронних, виробничих та ін.). Найважливішою умовою взаємодії людей у групах є спілкування. Спілкування об’єктивно продовжується спільною життєдіяльністю людей в системах їх зовнішніх стосунків з соціальним оточенням у внутрішньогрупових міжособистісних стосунків. Міжособистісні стосунки базуються на основі ділових і емоційних оцінок, а також переваг людьми один одного. Особливо в юнацькому віці спілкування стає головним джерелом пізнання навколишнього світу, а вміння творчо вирішувати проблему є важливим при соціалізації та адаптації в суспільстві. Саме цьому ми вирішили вивчити, яке ж місце і яку роль в класному колективі займає старшокласник і який при цьому стиль спілкування в нього переважає.
Оскільки ми порушили проблему спілкування. Слід відзначити, що її розробка, пов’язана з працями А. Н. Леонтьєва, який вважав, що спілкування – певний бік діяльності, бо воно існує у кожній діяльності в якості її елементу. Соковкин В. К. аналізує людське спілкування як взаєморозуміння, як комунікацію, як діяльність, як відносини та як взаємовплив. Б. Г. Ананьєв підкреслював, що головною характеристикою спілкування, як діяльності є те, що через неї людина будує свої взаємовідносини з іншими людьми.
Значення спілкування з боку вікової психології розглядались як у зарубіжній, так і в радянській психології. Представник гештальтпсихології К. Левін розглядав спілкування в юнацькому віці з точки зору соціально-психологічного явища.
Левін вважав, що в цьому віці розширюється життєвий світ юнака, коло його спілкування, групова прихильність до типу людей, на яких вони орієнтуються.
В радянській психології Ельконін Д. Б. розглядає значення спілкування в старшому шкільному віці з позиції культурно-історичної теорії. Ельконін визначав, що в підлітковому віці спілкування є ведучим видом діяльності, але і в юнацькому віці воно не губить свого значення. Дякуючи спілкуванню, юнаки будують відносини, включаються в різноманітні види діяльності. Всі дослідники (Виготський Л. С., Божович Л. М., Кон І. С. ті інші психологи юнацтва) так чи інакше сходяться у визнанні того великого значення, яке має для старших школярів спілкування з однолітками. Для хлопців цього віку важливо не тільки бути поруч з однолітками, але і, головне, займати серед них задовольняючий їх стан.
Як показує дослідження І. С. Кона, саме невміння, неможливість добиватись такого стану часто є причиною недисциплінованості та правопорушень юнаків. Це супроводжується підвищеною конфліктністю хлопців за відношенням до своїх груп, членами яких вони постають.
Значення для юнаків та дівчат їх рідних та однолітків принципово неоднакове в різних сферах діяльності. При їх потязі до самостійності, юнаки потребують життєвого досвіду старших.
Об’єктом дослідження є закономірності спілкування в юнацькому віці.
Предметом дослідження ми визначимо переважні стилі спілкування старшокласників, взаємопов’язані з їх соціометричним статусом.
Мета дослідження – виявити міри впливу соціометричного статусу на ефективний стиль спілкування.
Гіпотеза – дослідження полягає в тому, що у групі людей, які мають високий соціометричний статус, процент тих, у кого переважає діалогічний стиль більше ніж в інших групах.
Мета дослідження зумовила ряд таких завдань:
Теоретичний аналіз проблеми спілкування у старшокласників, проявлення закономірностей у спілкуванні у різних групах та соціально-психологічних аспектів взаємовідношень;
Виявлення взаємозв’язку між соціометричним статусом та переважним стилем спілкування;
Визначення комплексного методу діагностики особливостей спілкування;
Визначення шляхів формування ефективного стилю спілкування.
В дослідженні були використані такі методи: теоретичний аналіз, спостереження, метод експерименту, методи математичної статистики, соціометричний метод, бесіда.
Практичне значення дослідження полягає
Фото Капча