Дослідження сучасного стану ринку праці в Україні

 

1.1. Сутність ринку праці 

1.2. Елементи ринку праці 

1.3. Механізм функціонування ринку праці 

2.1. Аналіз попиту і пропозиції на ринку праці 

2.2. Основні проблеми зайнятості на ринку праці 

3.1. Напрями зростання якості робочої сили

3.2. Напрями поліпшення соціального захисту безробітних

Висновки 

Література 

 

 

В сучасних умовах глобалізації економіки та інтеграції України до Європейського Союзу, урахуванням економічних та політичних процесів, які відбуваються в Україні, потрібен постійний моніторинг та аналіз ринку праці України. За цих умов необхідно через призму національної специфіки переоцінити проблеми формування і розвитку ринку праці та особливості його державного регулювання з урахуванням досвіду країн з розвинутою ринковою економікою. Означена проблематика обумовлює необхідність з’ясування тих суперечностей, умов та чинників, які визначають роль держави у розробці відповідних механізмів регулювання ринку праці, її допомоги у працевлаштуванні незайнятих і соціального захисту безробітних.

Для вирішення проблем підвищення конкурентоспроможності ринку праці, необхідна розробка нових стратегічних напрямів розвитку ринку праці в Україні.

Саме тому дослідження теоретичних засад попиту та пропозиції у сфері праці є актуальним напрямком сучасної науки. Сукупність зазначених чинників й зумовила вибір теми дослідження.

Дослідженню проблеми розвитку українського ринку праці багато уваги приділяли у своїх роботах О. Амосов, С. Бандур, Д. Богиня, І. Бондар, В. Васильченко, Горілий А. Г., Ніколенко Ю. В., Богиня Д. П. Автори розглянули досить важливі аспекти у сфері зайнятості населення (регулювання зайнятості населення, проблеми безробіття на українському ринку праці, зайнятість молоді тощо) та внесли вагомий внесок у вирішення вказаних проблем даної сфери. Незважаючи на велику кількість наукових праць щодо вирішення вказаних проблем на ринку праці, необхідно зауважити, що доцільно і надалі проводити дослідження в цій сфері, оскільки ринок праці продовжує формуватися як основний елемент економічної системи, що чутливо реагує в цілому на всі процеси в суспільстві.

Основна мета курсової роботи полягає у дослідженні ринку праці, формуванні політики зайнятості в сучасних умовах розвитку збалансованого ринку праці в Україні.

Об’єктом дослідження є ринок праці в економіці країни.

Предмет курсової роботи складає система функцій ринку праці, що існує в Україні та інших державах світу.

Визначена мета дослідження зумовила постановку і розв’язання таких завдань:

- розглянути теоретичні основи ринку праці;

- провести аналіз попиту та пропозиції на ринку праці в Україні;

- розглянути напрями регулювання ринку праці.

 

 

 

Ринкова економіка – це система ринків, які тісно пов’язані між собою і взаємодіють один з одним. Різні типи ринків, що входять до ринкової системи країни, не можна чiтко ранжирувати.

По-перше, ринок починається з придбання робочої сили i засобiв виробництва (інвестиційних pecypciв). Без цих елементiв продуктивних сил, без їхнього об’єднання за допомогою капiталу не може функціонувати виробництво.

По-друге, ринкова система, i зокрема ринок працi, не можуть ефективно функціонувати також без ринку ocвітніx послуг, ринку житла, ринку інформації, ринку духовних благ i ринку робочих мiсць.

Кожен з типiв ринкiв, зокрема ринок працi, формується як одна з найважливiших органiчних ланок ринкової системи. Однак вiн може функцiонувати лише у взаємозв’язку з iншими типами ринкiв, як i вci певною мiрою реагують на ситуацiю, що складається в економiцi. Порушення дисбалансу в будь-якому з ринкiв за «ланцюжком» передається до інших.

На вiдмiну від iнших типiв ринкiв, ринок працi мaє не тiльки ресурсний, товарний характер, а й породжує незрiвнянно бiльше економiчних i соцiальних проблем (бiднicть, безробiття, iнфляцiю тощо), соцiальну напруженiсть у суспiльствi (мiтинги, демонстрацiї протесту, страйки тощо), сучаснi могутні громадськi рухи та соцiальнi революцiї, а також рiзноманiтнi органiзацiї найманих працiвникiв (партiї, профспiлки, молодiжнi органiзацiї, товариства споживачiв тощо), органiзацiї роботодавцiв. Особливiсть полягає також у тому, що, породжуючи вci цi проблеми, ринок працi сам не в змозі справитись з ними. Тому він примушує суспільство і державу створювати відповідну систему, яка організувала б розв’язання цих проблем (сприяння зайнятості, допомога безробітним, розробка трудового законодавства тощо), і тим самим збалансувати відносини, зняти соціальну напруженість. З цієї особливості випливає, що ринок праці не може існувати сам по собі, лише на основі функціонування механізму узгодження інтересів двох категорій партнерів – роботодавця та найманого працівника.

У науковій літературі проблемам ринку праці приділяється помітна увага, між спеціалістами немає єдності та існує багато різних думок навіть стосовно понятійного апарату цього напрямку дослідження. Зокрема це стосується таких базових понять як «ринок праці» та «ринок робочої сили»1. Одні вважають, що це різні і нетотожні поняття, інші вважають їх однаковими і використовують паралельно.

На думку В. Петюха: «ринок праці – це соціально-економічна категорія, яка характеризує відносини людей, що проявляються в процесі найму, оцінки, звільнення працівників та встановлення розмірів компенсації за