Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Дослідження тоталітарного режиму в Чехословаччині на рубежі 40-х – 50-х рр. xx ст. : через призму документальної новизни

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
15
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ДОСЛІДЖЕННЯ ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ В ЧЕХОСЛОВАЧЧИНІ НА РУБЕЖІ 40-Х – 50-Х РР. XX СТ. : ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ДОКУМЕНТАЛЬНОЇ НОВИЗНИ
 
Свєженцева О. І.
 
Автор аналізує основні аспекти документальної новизни в суспільно- політичних перетвореннях в Чехословаччині у 1948-1953 роках, зокрема процес утвердження тоталітарного режиму Основна мета публікації – показати, яку роль в комплексному аналізі відіграє масове розсекречення документів, відкриття нових фондів та архівів, формування їх потужної загальнодоступної електронної бази. А також як поява нових інформаційних матеріалів впливає на розвиток історичної науки.
Не відкидаючи позитиви формаційного методологічного підходу до наукового дослідження історії, автор вважає раціональнішим у статі застосовувати цивілізаційний підхід для вивчення суспільно-політичних трансформаційних процесів у Чехословаччині. Методи системного аналізу і синтезу, на основі вивчення взаємозв'язку причин, передумов, найсуттєвіших факторів суспільно-політичних перетворень в Чехословаччині, відкрили можливість для наукового узагальнення і ґрунтовних висновків щодо специфіки теорії і практики утвердження тоталітарного режиму.
Ключові слова: Чехословаччина, тоталітаризм, архівні матеріали, Національний архів ЧР, Архів ЦК КПЧ, Архів Інституту історії КПЧ, Бюро документації та розслідування злочинів комунізму, опубліковані документи, Східна Європа в документах російських архівів, преса.
Глибокий науковий аналіз процесу становлення, утвердження і функціонування антидемократичного режиму в Чехословаччині на рубежі 40-х – 50-х років ХХ століття потребує застосування різних методологічних підходів і сучасного інструментарію, який є апробованим світовою історичною і політичною наукою.
У методологічному плані дослідження проблеми суспільно-політичних перетворень у Чехословаччині і науково-філософський підхід до вивчення економічних та суспільно-політичних явищ і процесів взагалі до середини 80-х років ХХ ст. не викликали дискусій, це було логічним наслідком панування однієї марксистської ідеології у історичній науці СРСР. Панування однієї марксистської методологічної конструкції у історичній науці дозволяє нам говорити про наявність кризи історичних знань і в тому числі про звуження тематичного поля історичних досліджень. Неможливо не погодитись з тезою відомого історика-теоретика А. Я. Гуревича про те, що марксистська методологія, в її догматизованій та вульгаризованій формі стала тим загальнообов’язковим «прокрустовим ложем», у яке історики-професіонали протягом декількох поколінь повинні були втискувати результати своїх суспільних досліджень [23, с. 6]. Ця ситуація певним чином пояснюється тим, що у Радянському Союзі, з «владної подачі» не передбачалося існування розбіжності між ставленням до марксизму як до офіційної ідеології, з одного боку, і наукової теорії – з іншого. Сучасний підхід до розуміння історії суспільно-політичних процесів по-новому ставить питання не тільки про можливу глибину і широту історії, але і про критерії об’єктивності і відповідальності з боку дослідника за власну творчу діяльність. Ні для кого не секрет, що бажання окремих дослідників остаточно відмовитися від формаційно- стадіального підходу і діяти з «чистого аркуша» може призвести до появи чергового методологічного міфу, в основі якого буде лежати знову одна ідея, але на цей раз цивілізаційна. Тому доповнення марксистської методології саме цивілізаційним компонентом може мати вагоме значення для комплексного дослідження такого етапу історії країн Східної Європи, як рубіж 40-х – 50-х років ХХ ст., а це сприятиме визначенню місця Чехословаччини у рамках історії європейської цивілізації.
Характеристика суспільно-політичних процесів в Чехословаччині на рубежі 40-х – 50-х років минулого століття протягом останніх десятиліть змінювалась у залежно сті від ідейно-політичної орієнтації, об’єктивно сті оцінок та рівня професіоналізму дослідників. Значну роль відігравала джерельна база, яка останніми роками розширюється у зв’язку з відкриттям раніше утаємничених документів та фондів національних і зарубіжних архівів.
На базі накопичених знань, введення у науковий обіг нових архівних джерел та наростання масиву конкретно- історичних публікацій формуються принципово нові погляди та оцінки подій у країнах Східної Європи 40-х – 50-х років ХХ ст. Зарубіжні та українські історики публікують солідні дослідження узагальнюючого характеру, де переосмислюється новітня історія країн у загальноєвропейському, світовому, цивілізаційному контексті.
Інтенсивне введення у науковий обіг нових архівних матеріалів з історії повоєнної Східної Європи значно розширило і збагатило джерельну базу досліджень. Паралельно, однак, ускладнилася проблема наукового аналізу джерел на базі критичного підходу і об’єктивності.
Основний масив документальних матеріалів з питань суспільно-політичних перетворень в ЧСР на рубежі 40-х – 50-х років ХХ століття сконцентрований зараз у фондах Національного архіву Чеської Республіки (НА ЧР), що знаходиться у Празі. Провідну роль у публікації документальних джерел з історії Чехословаччини 1940-1950-х років відіграє Інститут сучасної історії АН ЧР (ІСІ АН ЧР). Найвагомішу частину новоопублікованих документальних добірок складають саме матеріали стосовно суспільно-політичних процесів досліджуваного нами періоду. Проте вичерпаною проблему дослідження джерельної бази політичної історії ЧСР вважати не можна. На сьогоднішній день залишається ще чимало неопублікованих і детально непроаналізованих документів, вивчення яких дасть змогу по-новому висвітлити специфіку тоталітарного режиму в Чехословаччині.
Об’єктом особливої уваги науковців стали документи архівів Компартії Чехословаччини. Архів ЦК КПЧ та Архів Інституту історії КПЧ передано до НА ЧР, де зберігаються, фактично, як архіви в архіві під попередньою назвою. Серед збірок документальних джерел компартійних архівів з питань утвердження та функціонування тоталітарного комуністичного режиму в Чехословаччині, як засвідчує аналіз, найбільшої уваги заслуговують матеріали Архіву ЦК КПЧ, які зберігаються у фондах: Генерального секретаріату партії, Готтвальда, Президії ЦК КПЧ, Міжнародного відділу.
У Національному архіві Чеської Республіки особливо цінними для нас є матеріали Фонду К. Готтвальда (лідер КПЧ, з
Фото Капча