Предмет:
Тип роботи:
Стаття
К-сть сторінок:
15
Мова:
Українська
завдяки мережі Інтернет, на стадії завершення знаходиться електронний Архів сил безпеки МВС ЧР [4]. Попередня інвентаризація фондів та часткова публікація документів дали нам можливість ґрунтовніше проаналізувати зокрема судові процеси над політичними опонентами комуністів [12].
У 1948-1953 роках по всій території Чехословаччини шукали «агентів іноземної розвідки», «партнерів Л. Райка», «агентів Й. Тіто», «змовників-сіоністів» та «буржуазних націоналістів». Боротьба з «буржуазним націоналізмом» відбита у документах архівів Компартії Словаччини, які після 1989 року передано до Словацького національного архіву (м. Братислава). Щоправда, їх повну систематизацію завершено тільки у 2005 році, у зв’язку з цим документів ЦК КПС до наукового обігу введено небагато. Опрацьовані матеріали фонду ЦК КПС надали нам можливість проаналізувати події, пов’язані з обвинуваченням міністра закордонних справ В. Клементіса у «дрібнобуржуазному націоналізмі». Крім В. Клементіса за буржуазно-націоналістичну орієнтацію критикувалися уповноважений міністерства освіти у Словаччині Л. Новомеський та голова Словацької ради уповноважених Г Гусак. Детальний аналіз самокритичних виступів підозрюваних у націоналізмі В. Клементіса, Г. Гусака, Л. Новомеського, К. Шмідке знаходимо у матеріалах ІХ з’їзду КПС [15, kart. 2403]. На головного «націоналіста» В. Клементіса було підібрано такі ж обвинувачення, як і під час процесів Т. Костова у Болгарії і Л. Райка в Угорщині.
Щодо матеріалів про діяльність загальнодержавного парламенту, то Чеська Республіка суттєво розширила доступ громадськості до цих фондів – матеріали засідань Національних Зборів ЧСР (з 18 червня 1946 – по 9 травня 1948 рр. Конституційнодавчих Національних Зборів ЧСР), які зберігаються зараз у архіві Палати депутатів парламенту ЧР [6], переведені на електронні носії та відкриті для доступу через Інтернет-мережу. За допомогою електронної форми архіву чеського парламенту загальнодоступним є вивчення стенограм, документів, проектів законодавчих та інших нормативних актів. З даного архівно-електронного джерела нами введено у науковий обіг деякі матеріали, що характеризують роботу парламенту ЧСР у 1948-1953 роках, яка зводилась значною мірою до діяльності комісій. В цей час прослідковується тенденція до звуження та формалізації ролі вищого законодавчого органу Чехословаччини.
Отже, у архівах Чеської Республіки та Словацької Республіки сьогодні міститься вагомий масив неопублікованих джерел з історії суспільно-політичних процесів у Чехословаччині другої половини 40-х – початку 50-х років ХХ століття. Разом з тим значна кількість документів опрацьована та опублікована професійними дослідниками історії ЧСР. Провідні чеські і словацькі історики займаються дослідженням проблем повоєнного суспільно-політичного розвитку Чехословаччини на основі нових архівних матеріалів. Вагомими дослідженнями є роботи чеських вчених, присвячені формуванню тоталітаризму, політичним репресіям, введенню цензури та переформатуванню державно-церковних відносин у ЧСР. Однак для об’єктивності і правдивості наукового дослідження навіть виважені й коментовані опубліковані, архівні документи варто порівнювати з матеріалами зарубіжних архівів, які стосуються політичної історії ЧСР 1940-1950-х років.
При написанні даної статті нами простежуються також окремі документи українських архівів. Це, насамперед, Фонд 1 – ЦК Компартії України Центрального державного архіву громадських організацій України [3]. Зокрема ми звернули увагу на матеріали з пропагандистсько-агітаційної роботи, роботи друкованих видань, антирелігійної пропаганди, боротьбу з проявами буржуазно-націоналістичної ідеології, тощо. Документи названого фонду – надзвичайно змістовні і цікаві джерела, вони дозволяють від слідкувати тенденції суспільно- політичних процесів у радянському блоці.
Інформація про вирішення церковних питань комуністичною владою суттєво доповнюється матеріалами фондів Ради в справах релігій при Раді Міністрів УРСР (Центральний державний архів вищих органів влади та управління України) та Уповноважених у справах релігійних культів та РПЦ при Раді Міністрів УРСР по Закарпатській області (Державний архів Закарпатської області) [2; 1]. У цих джерелах детально відображено процес ліквідації греко-католицької церкви і навернення її прихожан до православ’я, прослідковуються схожі та відмінні методи у діях комуністів ЧСР та УРСР.
Значний здобуток у вивченні повоєнної історії Чехословаччини з нових методологічних позицій мають російські вчені. У Російській Федерації наприкінці ХХ ст. також відкрито чимало фондів центральних архівів: Архів Президента РФ, Архів зовнішньої політики РФ, Російський державний архів соціально-політичної історії, Державний архів РФ. Але можливість досліджувати документальні матеріали з історії країн Центральної та Східної Європи 1948-1953 рр. у архівах Російської Федерації іноземцям отримати важко [22, с. 37]. Основний масив архівних матеріалів з політичної історії Чехословаччини другої половини 40-х – початку 50-х років, що зберігаються в російських архівах, нами було проаналізовано завдяки їх введенню в науковий обіг російськими дослідниками. Групою російських вчених Інституту слов’янознавства Російської академії наук на базі ознайомлення з фондами російських архівів сформований двотомний збірник документів, присвячений вивченню східноєвропейської історії другої половини 40-х початку 50-х років ХХ століття: «Східна Європа в документах російських архівів 1944-1953 рр. « [18; 19]. Дана праця є однією з найсерйозніших документальних публікацій, що містить понад 600 документів з повоєнної історії Польщі, Чехословаччини, Угорщини, Румунії, Болгарії, Югославії та Албанії, переважна більшість з яких раніше не була доступною для вчених, наприклад, ті, що зберігаються в АП РФ та АЗП РФ. Безпосередньо суспільно-політичних процесів 1944-1953 років у ЧСР стосуються понад 100 документів двотомного видання. Дана документальна публікація – не просто зібрання джерел чи джерелознавче дослідження, тут до кожного документа подано ґрунтовні коментарі, які розкривають бачення проблем очима дослідників. Безперечно, що всі документи з даної проблематики колектив авторів не охопив, тому стає зрозумілим, які саме моменти висвітлюються як особливо важливі. Сама методика підбору документів засвідчує специфічність підходу