Духовний центр Пресвятої Діви Марії на Ясній горі у Гошеві

Результати дослідження. Абстрактне осмислення природних об'єктів із штучними, створеними руками і волею людини наводить на думку, що всі штучні об'єкти ніби викристалізувалися з явищ природи під впливом свідомої діяльності людини. З огляду на те, що практична й теоретична творчість будівничих перебуває у синкретичній єдності з мистецтвом, наукою, філософією й релігією, можна стверджувати про високу обізнаність цих майстрів у галузі точних знань. У процесі дослідження параметрів конструкції або проекту було знайдено певну закономірність при співвідношенні довжини об'єкта до його ширини. Внаслідок ділення одного параметра на інший отримуємо десятковий дріб, і в 90% випадків такі дроби будуть періодичними. Періодичність була відома ще багато тисячоліть тому. Наприклад, значення дробу 22/7 = 3, 142857142857... використовували творці єгипецьких пірамід під час побудови одного з див світу [11]. Цифра сім є священною в багатьох релігіях і згадуєтьсяу святих писаннях багатьох народів, і саме цифра сім є головною одиницею періодичних дробів. Варто зробити висновок, що архітектори застосовували метод математичного підбору чисел при виборі параметрів для своїх моделей або проектів.

Підсумовуючи зазначені вище спостереження встановлених співвідношень між параметрами будівлі і періодичністю, спробуємо створити свій проект будівлі. Розрахуємо всі параметри майбутнього проекту будівлі в діапазоні довжини від 100 м до її ширини – 90 м. Перевіримо шляхом ділення довжини на ширину, отримаємо періодичний дріб для співвідношень чисел: 100/90 = 1, 1111... ; 100/75 = 1, 3333... та 100/66 = 1, 51515151... якщо одне з цих співвідношень виберемо випадково, наприклад 100/75, то його можна прийняти для будівництва духовного центра Пресвятої Діви Марії на Ясній Горі у Гошеві. Ця будівля в плані повинна ділитися як тридільна споруда, на святилище або вівтар, де є пристіл і кивот з Пресвятою Євхаристією; на храм вірних, де стоять вірні, й на притвор. Святилище від храму вірних відділяє іконостас. Вірні, що виконують обряд моління до Бога, обернені обличчям до Сонця, до світла. Сонце – життя і вічність. Світло йде до нас із Сходу. «Бог – Світло, і ніякої в Ньому темряви”. Три бані або склепіння, поставлені в один ряд по осі схід-захід, складуть типову триверху церкву. Внутрішні стіни, склепіння і підлоги у храмі вірних на Ясній Горі у Гошеві прикрасити мозаїкою із різнокольорового колотого мармуру, смальти і яшми. Стіни і склепіння вівтарної частини у храмі прикрасити мозаїкою, красу якої неможливо передати жодним іншим способом, її треба бачити. Переливи барв, блиск, сяйво золота зачаровує погляд, вони завжди яскраві й свіжі, вони вражають ніжністю барв. Вівтар відділений від храму вірних особливою перегородкою або стіною з іконами, що називають іконостасом. Іконостас виник з дерев'яного храмового будівництва. В минулому фресок у дерев'яній церкві не було, а тому їх замінювали великою кількістю ікон, звідки і виникли багатоярусні іконостаси. В іконостасі знаходиться троє дверей: середні – царські ворота; ліві – паламарські із зображенням Архангела Михаїла і праві або дияконські ворота – із зображенням Архангела Гавриїла. Посередині над царськими воротами встановлюють ікони із життя Ісуса Христа. Над всім іконостасом встановлюють хрест.

Щоб зробити дерев'яний іконостас, треба бути архітектором, художником, добре знати столярну справу, бути висококваліфікованим різьбярем із художньої оброблення дерева і меблів та знати властивості деревини. Створювати іконостаси – тяжка і трудомістка робота, для цього треба використовувати найкращі матеріали. Найбільше підходить деревина дуба, груші, клена, горіха чорного, палісандра, кипариса і ялівця, без якої не можна отримати природних кольорових відтінків тому, що вона наділена такою природною структурною ознакою, як текстура. Для виготовлення дерев'яних іконостасів висококваліфікований художник-різьбяр затрачає багато часу, а його шедеври оцінюють від 500 до 1200 дол. США за метр квадратний [12].

Місце для будівництва церкви ніколи не було випадковим, для неї завжди вибирали мальовничі місця ландшафту. Улюбленим місцем Ісуса Христа для молитви була гора Оливна. Святе Письмо вказує, що місця молитви, а також храми повинні будуватись у мальовничих, найгарніших місцях – на узгір'ях, підвищеннях, біля водойм, гармонічно поєднуючись з ландшафтом. Одним із першочергових питань, яке має вирішити архітектор ще до проектування храму, є вибір місця для будівництва. Ділянка для будівництва храму має відповідати всім будівельно-планувальним нормам, а також виділятися на рельєфі місцевості. Будівля храму має зайняти належне місце в навколишній забудові для того, щоб стати основною композиційною домінантою у вирішенні силуету населеного пункту. Під час формування генерального плану території храму необхідно композиційно поєднати місце церкви з дзвіницею, яка буде збудована окремо від церкви, місце освячення води з резервуаром яка не повинна змішуватися з ґрунтовими водами, фігури, передбачити під'їзди і проходи, а також смугу шириною 9 м навколо храму, вільну від забудови і насаджень, для проведення обхідних літургійних процесій.

Проектуючи храм, необхідно звернути увагу на економічні затрати, оскільки будівництво храмів потребує неабияких пожертв, здебільшого за парахіальний кошт. Місце для будівництва майбутньої лаври на Ясній Г орі у Гошеві повинно бути вибране самою природою ландшафту, а це найвища її західна частина по осі схід-захід діючого монастирського комплексу.

Головний фасад майбутньої лаври на Ясній Горі у Гошеві варто прикрасити скульптурою Ісуса Христа з лілією у правій руці посеред Йосипа і Марії над головними дверима (рис. 1).

 

 

Уся будівля повинна увінчатися трьома банями або склепіннями, із яких середній значно більший за інші, що придасть храму унікального вигляду в навколишньому середовищі. Кругла або яйцеподібна стіна середнього склепіння має спиратися на стілобатну частину будівлі. Під час планування і технології будівництва стілобатної частини висотою 17 м повинні бути передбачені приміщення для Церковних Соборів, Зал засідань Священного Синоду, трапезні палати, приміщення для зберігання вина, а також технічні й службові приміщення. У горизонтальній площині майбутня лавра на Ясній Горі у Гошеві повинна нагадувати форму тризуба шириною 75 і завдовжки 100 м (рис. 2).

Висота яйцеподібної стіни середнього або головного склепіння лаври повинна виступати вище нижньої частини будівлі на 34 м. Загальна висота яйцеподібної стіни або серцевини без склепіння з хрестом матиме 98, 6 м, висота нижньої частини – 47, 6 м, висота склепіння з хрестом – 27, 2 м, загальна висота будівлі з хрестом – 125, 8 м, головний іконостас з хрестом – 34, 2 м. Іконостас потрібно виготовити способом інкрустації із цінних порід деревини. Прийняти за основу розрахунків всіх розмірів будівлі висоту стандартної кімнати – 3, 4 м, а товщину стін будівлі – 3, 2 м. Діаметр головного склепіння яйцеподібної стіни по осі схід-захід – 60 м, а по осі північ-південь – 40 м. Діаметр склепіння вище вівтарної частини – 23 м, а вище притворної частини – 9 м.

Потрібно зазначити особливості дахів над склепіннями майбутньої лаври на Ясній Горі у Гошеві. Велике склепіння є особливим конструктивним елементом будівлі. Усі дахи склепіння необхідно виготовити із нержавіючої сталі, яку покрити нітрид титаном способом напилення під колір золота або міді, а для кращого захисту від атмосферних впливів додатково покрити тонким шаром алмазного пилу (рис. 3).

 

 

Окремо, зліва від головного входу, майбутньої лаври на Ясній Г орі у Г оше- ві потрібно збудувати дзвіницю висотою 72, 4 м з хрестом і встановити на третьому ярусі чотири дзвони: Великий Урочистий масою 72 т, Святковий – 32, 8 т, Полі- елейний – 16, 4 т та Буденний – 8, 2 т. Склепіння дзвіниці доцільно використати для встановлення системи ОР8-спостереження за небесними світилами.

Весь благоустрій території майбутньої лаври Пресвятої Діви Марії на Ясній Горі у Гошеві необхідно виконувати із матеріалів, які мають підсилювати святково-піднесений або хвилюючо-сумний настрій під час урочистих або траурних процесій. Зокрема, на південно-східному схилі можна створити виноградні насадження, на північно-західному схилі – сад із традиційних порід: черешня, вишня, яблуня, груша, слива й горіх-грецький. Ці дерева з давніх-давен ростуть і плодоносять на глинистих ґрунтах цих природно-кліматичних умов. Алеї, сквери доцільно озеленити тисом ягідним і ялівцем козачим. Місця парку- вань, підходи і під'їзди до лаври по периметру генерального плану можна озеленити дубом звичайним, ясеном звичайним, а також акацією і липою як медоносами, створивши при цьому монастирську пасіку.

Вигідне місце розташування населеного пункту відіграє важливе значення при будівництві церкви у сільській місцевості. Навколо Ясної Гори у Гошеві добре розвинена магістральна інфраструктура, але є і недоліки, які необхідно враховувати. Насамперед автомобільне та залізничне сполучення поблизу Го- шева. Недобудоване, розпочате наприкінці ХХ ст., електрифіковане залізничне сполучення на ділянках Львів – Стрий – Моршин – Болехів – Івано-Франківськ, зменшує потік як вірних, так і мандрівників до монастиря. Також потрібно продовжити будівництво об'їзної автомагістралі Стрий – Моршин – Болехів – Долина. Отже, конкретні ландшафтні умови визначають специфічне і по-своєму унікальне місце розташування монастирського комплексу на Ясній Горі у Го- шеві, де архітектурно-ландшафтна композиція має не менш важливе значення, ніж функціонально-планувальне.

Висновки. Рекомендувати Українській Світовій спільноті та прочанам розпочати процес формування і розвитку духовного середовища на Ясній Горі у Гошеві, що на Галичині. Пропонуємо виконати певні детальні роботи із проектування іконостасів, запрестольних крісел в інтер'єрах церков у Г аличині, вітражів у дверних і віконних проймах. Загальний мистецький напрям проектних робіт має відповідати канонам церкви Східного Обряду. Під час виконання робіт із художнього оформлення інтер'єрів варто окремо звернути увагу на єдність ансамблевого вирішення стилістики орнаментів і рисунків.

 

 

1. Борис М. Під покровом Богородиці / М. Борис. – Гошів-Брошнів-Осада: Вид-во «Таля», 2012. – 288 с.
2. Збір документів малопольських. – Варшава. – 1974. – Т. 6. – С. 111.
3. Іван Франко. Повісті. – Львів: Вид-во «Каменяр», 1990. – С. 250.
4. Раппапорт А. Г. Форма в архитектуре / А. Г. Раппапорт, Г. Ю. Сомов. – М. : Изд-во «Стройиздат», 1990. – 340 с.
5. Тюхтин В. С. О природе образа / В. С. Тюхтин. – М. : Изд-во «Высш. шк. «, 1963. – 283 с.
6. [Электронный ресурс]. – Доступный с http: //www. xxc. ru
7. [Электронный ресурс]. – Доступный с http: //www. portal-slovo. ru
8. [Электронный ресурс]. – Доступный с http: //www. m-r. co. ua
9. [Электронный ресурс]. – Доступный с http: //www. philharmoniedeparis. fr
10. [Электронный ресурс]. – Доступный с http: //www. wikipedia. org
11. Пуцентела О. М. Теорія та практика скрипкобудування / О. М. Пуцентела. – Львів: Вид- во «Сполом», 2011. – 192 с.
12. Одрехівський Р. В. Сакральне різьблення по дереву в Г аличині – XIX – перша половина ХХст. як феномен художньої культури України / Р. В. Одрехівський // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. – 2014. – № 2. – С. 83-87.