Ефективність експортних операцій (кукурудза 3-го класу)

Питання оподаткування нерезидентів, постійних представництв нерезидентів в Україні, операцій з розрахунками в іноземній валюті нерезидентів розташованих в офшорних зонах, виключення подвійного оподаткування висвітлено в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями.

Закон України «Про Єдиний митний тариф України» зі змінами та доповненнями та відповідний Декрет Кабінету Міністрів України визначають порядок формування та використання Єдиного митного тарифу під час ввезення на митну територію України і вивезення за межі цієї території товарів та інших предметів з метою обкладення митом зазначених товарів та інших предметів [ 2 ].

Режим здійснення товарообмінних (бартерних) операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності, відповідальність за порушення його норм, повноваження та функції державних органів під час здійснення контролю за проведенням таких операцій, визначає Закон України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» зі змінами та доповненнями.

Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» зі змінами та доповненнями встановлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших кредитно-фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права та обов'язки суб'єктів валютних стосунків, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.

З метою введення механізмів захисту інтересів національного товаровиробника, Законом України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» зі змінами та доповненнями регулюються принципи і порядок порушення та проведення спеціальних розслідувань фактів зростання імпорту в Україну з інших країн, митних союзів або економічних угруповань, що завдають суттєвої шкоди національному товаровиробнику, за результатами яких можуть вживатися спеціальні заходи.

Положення щодо порядку видачі разових (індивідуальних) ліцензій суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності у випадку застосування до них або до іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальної санкції, передбаченої статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність”, – індивідуального режиму ліцензування – визначено наказом Міністерства економіки України «Про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій».

Інші законодавчі акти щодо експортно-імпортних операцій:

1) Закон України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту»;

2) Закон України «Про державне регулювання імпорту сільсько-господарської продукції»;

3) Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін у ставки імпортного мита на визначені види товарів і в деякі Постанови Кабінету Міністрів»;

4) Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що передбачають розрахунки в іноземній валюті»;

5) Постанова Національного банку України «Про прийняття Інструкції про порядок здійснення контролю й одержання ліцензій на експортно-імпортні і лізингові операції», постанова Національного банку України « Про положення щодо валютного контролю».

 

 

Кон 'юнктура світового ринку – це економічна ситуація на світовому ринку на певний період часу. Кон'юнктура світового ринку знаходить свій прояв в співвідношенні між пропозицією і попитом на товари і послуги.

На сучасному етапі розвитку сільського господарства України одним із головних завдань є нарощування обсягів виробництва зерна, зокрема зерна кукурудзи, 20% якого використовується як продовольче, 15-20% – для технічних потреб, решта – як фуражне. З-поміж зернових культур кукурудза займає одне з почесних місць, будучи незамінним джерелом сировини, що використовується як у тваринницькій галузі, так і в промислово-індустріальній сфері для виробництва масла і палива.

Із кукурудзи виготовляють широкий асортимент продукції, яку використовують у різних галузях. Можна виділити чотири основні напрями використання зерна кукурудзи: у виробництві круп, крохмале-патоковій промисловості, виробництві спирту й у складі кормів. Основним напрямом продовольчої переробки кукурудзи в Україні є виробництво круп. Кукурудзяна крупа в чистому виді має невеликий попит, і обсяги круп’яного виробництва здебільшого представлено крупами для виробництва більш популярної снекової продукції – пластівців і паличок. Побічними продуктами у виробництві кукурудзяної крупи є борошно та зародок. Останній використовують у виробництві кукурудзяної олії.

Підвищуючи загальну прибутковість виробництва кукурудзи та забезпечити конкурентну перевагу, особливо великим підприємствам, які є вертикально й горизонтально інтегрованими, може виробництво продуктів глибокої переробки кукурудзи. На сьогодні продукцію цієї категорії виготовляють лише декілька спеціалізованих компаній, однак у подальшому таке виробництво може розглядатися як об’єкт для інвестицій. Особливо актуальним це питання є на тлі коливань світових цін на зерно кукурудзи як сировини, у разі зниження яких доцільніше переробляти його всередині країни в досить широкі асортименти готової продукції з більш стабільними цінами [ 11 ].

У 2013 році Україна наростила експорт кукурудзи на третину. Так, вітчизняні аграрії продали за кордон 9, 5 мільйона тонн цієї культури. А це на 3 мільйони тонн більше порівняно з відповідним періодом минулого маркетингового року. Окрім того, обсяг поставленої на зовнішні ринки кукурудзи – більший, ніж половина всього експортованого зерна у новому маркетинговому році [ 13 ].

Розглядаючи динаміку експорту зерна кукурудзи з України за 10 останніх сезонів, спостерігається стрімке зростання цього показника. Так, середньорічний обсяг експорту за період 2008/2009-2012/2013 МР оцінюється в 8, 9 млн тонн, що в 4, 9 раза