Екологічна сфера як сфера розвитку інформаційного суспільства: понятійний апарат, загальна характеристика суспільних відносин

Таким чином, без існування вказаних груп суспільних відносин в екологічній сфері ефективна й комплексна охорона навколишнього природного середовища була б неможливою. На нашу думку, є всі підстави розглядати екологічну сферу як системне утворення, між складовими якого існує постійний зв’язок. Вважаємо, що така форма організації екологічної сфери має сприяти її ефективному функціонуванню. Водночас існують також інші чинники, що здійснюють позитивний вплив як на екологічну сферу в цілому, так і на її окремі складові. Виникає об’єктивна потреба в їх з’ясуванні.

У зв’язку із цим вважаємо за доцільне звернути увагу на те, що разом із виокремленими групами основних суспільних відносин в екологічній сфері можуть виникати похідні (забезпечувальні) відносини, які реалізуються поряд з основними в процесі їх виникнення, розвитку й припинення [6, с. 4]. Саме такими забезпечувальними відносинами є управлінські та інформаційні відносини, що виникають як у процесі охорони навколишнього природного середовища, так і в процесі використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, формування, збереження й раціонального використання екомережі. Наприклад, контрольні відносини (як різновид управлінських відносин) виникають і здійснюються в таких групах суспільних відносин із метою забезпечення законності та дисципліни, у тому числі шляхом здійснення низки заходів щодо узгодження вказаних відносин із вимогами чинного законодавства.

Щодо інформаційних відносин в екологічній сфері необхідно наголосити, що вони постають частиною складних, «змішаних» суспільних відносин, а також, як наголошують науковці, мають тенденцію до посилення, особливо в умовах розвитку інформаційного суспільства [18, с. 50], оскільки всі його сфери пов’язуються з обігом інформації, розвиваються за допомогою інформаційної інфраструктури.

Дослідження показали, що інформаційні відносини в екологічній сфері виникають і в процесі охорони навколишнього природного середовища, і під час використання природних ресурсів, і в процесі забезпечення екологічної безпеки, і під час формування, збереження й раціонального використання екомережі. Інформаційні відносини пов’язуються зі створенням, поширенням, використанням, збереженням, знищенням інформації, що циркулює в екологічній сфері. При цьому суб’єктами вказаних інформаційних відносин можуть бути суб’єкти владних повноважень (які створюють, зберігають, поширюють інформацію тощо), які водночас здійснюють заходи щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, формування, збереження й раціонального використання екомережі, а також фізичні та юридичні особи, які отримують і користуються такою інформацією в процесі здійснення своєї діяльності в екологічній сфері. Останнє у свою чергу впливає на стан охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки тощо. Так, наприклад, отримання юридичними й фізичними особами інформації щодо встановлених у законодавстві критеріїв, стандартів, лімітів і нормативів, які стосуються забезпечення екологічної безпеки, впливає також на дотримання вказаних критеріїв і стандартів у їх діяльності, а отже, і на стан екологічної безпеки.

 

 

Таким чином, доцільно говорити про широке тлумачення поняття «екологічна сфера»: це системне утворення, невід’ємними складовими якого постають групи основних суспільних відносин та групи забезпечувальних суспільних відносин. Очевидно, що існує прямий і зворотний зв’язок між розвитком інформаційного суспільства в Україні та вдосконаленням екологічної сфери. Отже, є всі підстави вважати, що екологічна сфера є однією з основних сфер розвитку інформаційного суспільства. Це, на нашу думку, зумовлює проведення подальших наукових досліджень, пов’язаних із розробкою організаційно-правового забезпечення права доступу до публічної інформації в екологічній сфері. Проведення таких пошуків вимагають нові умови розвитку інформаційного суспільства в Україні, а саме його інтеграція до глобального інформаційного суспільства та перетворення на суспільство знань.