Екологія міських систем міста Хмельницький

Реалістичний варіант прогнозу передбачає повільне збільшення чисельності населення з 254, 5 тис. осіб на початок 2006 р. до 277, 1 тис. осіб на початок 2031 р. Природний приріст залишатиметься додатнім лише протягом 2007-2015 рр., після чого набуде від'ємних значень.

 

 

Парк культури і відпочинку ім. Михайла Чекмана – 55, 2745 га; Дендропарк “Поділля” – 30, 50 га; Сквер ім. Т. Шевченка – 4, 7 га; Парк “Заріччя” – 4, 2 га.

У Хмельницькому квітники та клумби прикрашають площі, вулиці, особливо багато їх в центрі міста, зокрема біля філармонії, кінотеатру ім. Т. Шевченка, поблизу колишнього “Дитячого світу”, музично-драматичного театру. Є вони і в більш віддалених куточках: біля дендропарку, на “кругах” біля “ТЕМПу” і “Катіону” та в багатьох інших місцях. Є у нашому місті і ботанічний сад при Хмельницькому національному університеті, де ростуть рідкісні види рослин. Невеличкі клумби часто можна побачити біля крамниць та кав'ярень, а у приватному секторі практично на кожному подвір'ї так і майорять полум'яні піони, стрункі тюльпани, розкішні троянди, крихітні фіалки, мальви найрізноманітніших кольорів та безліч інших квітів. Причому рослини прикрашають місто від ранньої весни до пізньої осені.

 

Рис. 2Сучасний стан забудови міста Хмельницький

 

Місто формується на чотирьох вододілах вздовж долини Південного Бугу з північного заходу на південний схід.

Основними водотоками та широкими долинами є р. Південний Буг, р. Кудрянка та менша долина р. Плоскої.

Штучними факторами розділу території міста є магістральні залізниці Жмеринка – Львів, Київ – Кам'янець-Подільський та транзитні автошляхи схід-захід та північ-південь.

Природні та штучні фактори ділять місто на чотири великі планувальні частини: центральну, північну, південну-1, південну-2, які мають виражений лінійний напрямок.

Центральна частина ділиться вулицями на шість великих масивів, чотири із них із збереженою історичною мережею вулиць (генплан XVII ст.). З півночі на південь через центральну частину (вул. Старокостянтинівське шосе, Пушкіна, Кам'янецька) проходить національний автошлях Старокостянтинів – Кам'янець-Подільський.

Центральна частина є найбільш щільною та капітально забудованою житловими будинками та спорудами адміністративно-господарського, торгового і культурно-побутового призначення. Більша частина центру забудована 3-9-16-поверховими будинками, але є ще досить багато індивідуальної забудови 1-3 поверхів.

Центральна частина забезпечена новим інженерним обладнанням і зовнішнім благоустроєм. В центральній частині розташовані основні парки та сквери міста.

Північна частина займає територію на північ від р. Південний Буг і формується масивами історичного поселення заріччя багатоповерховим житловим районом Заріччя, кварталом №4, с. Лезневе та Північним житловим районом.

Інженерним обладнанням масиви індивідуальної забудови охоплені частково. Значну частина території виділено під розміщення об'єктів виробництва.

Південна частина-І відділена від центральної смугою відводу магістральної залізниці Жмеринка-Львів, р. Плоска та обмежена з півдня р. Курдянка.

Територія формується трьома житловими масивами (Південно-Західний житловий район, район Дубове, район аеропорту), південною частиною східної промислової зони та великим включенням промислово-складських об'єктів в житлових масивах.

Житлова забудова в основному багатоповерхова (5-ть поверхів) із повним інженерним обладнанням та транспортними зв'язками. В районі діє кілька наукових, дослідних, медичних закладів, велика кількість виробничих об'єктів та торгівлі.

У районі є два масиви індивідуальної забудови із невеликим вкрапленням 2-5-9-поверховими будівлями по вул. Чорновола. Поміж житлових масивів індивідуальної забудови розташовані великі промислові об'єкти та комунально-виробничі території.

Житлова забудова інженерним обладнанням забезпечена частково.

Південна частина II – відокремлена від південної частини-І річкою Кудрянка. Територія із досить складним рельєфом, порізана ярами, водотоками. Південна частина її формується житловими масивами Ружична, Книжківці, житловим масивом Ракове та територією військового полігону.

Таким чином, можна зробити висновок, що житлова забудова у місті продовжує формуватись. Вона недостатньо забезпечена інженерно-транспортною інфраструктурою для оптимального функціонування.

Аналіз введення структури житлового будівництва протягом останніх років свідчить, що обсяги житлового будівництва мали тенденцію до зростання (Генеральний план міста, розроблений Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст «ДІПРОМІСТО»).

Частка садибного будівництва складає 18%, відповідно частка багатоквартирного будівництва становить 82% загальної площі.

Відповідно до прогнозів, до кінця 2031 року житловий фонд м. Хмельницького складатиме 7732, 2 га загальної площі і по типах забудови буде наступним:

- багатоквартирна забудова – 6391, 0 тис. м2 загальної площі або 82, 7% від загальної площі;

- садибна забудова – 1341, 2 тис. м2 загальної площі або 17, 3% від загальної площі.

Очікується, що щорічне введення житлового фонду по місту в середньому складе 138 тис. м2 загальної площі (багатоквартирного і садибного)

 

 

Транспорт – галузь господарства, яка має значний вплив на розвиток всiх галузей виробництва, невиробничої сфери, на умови життя i дiяльностi людей. На територiї Хмельницької областi розвинутi майже всi (крiм морського) види сучасного транспорту. Вони пов'язанi мiж собою i утворюють транспортну систему, яка є складовою частиною транспортної системи України. Провiдне мiсце серед видiв транспорту за величиною