Екологія міських систем

 м3/добу.

3. Кількість рейсів розраховуємо за формулою (6) :

 рейсів.

4. Тривалість одного циклу:

Висновок: щоденна потреба у сміттєвозах для міста з умовно прийнятими даними складає приблизно 70 штук.

Порядок виконання роботи:

Визначити тижневу потребу у сміттєвозах для міста з числом жителів 800 тис. чоловік. Відстань від гаража до місця роботи в середньому становить 10 км, а до місця знешкодження з району обслужування 18 км. Час, що витрачається на підготовчі операції складає в середньому 30 хвилин.

Визначити щоденну потребу у сміттєвозах.

Запропонувати систему контейнерів і тип сміттєвозів.

Розрахувати кількість рейсів.

Визначити тривалість одного циклу.

Зробити висновки.

Питання для самоконтролю:

Які сміттєвози використовують при системі змінних контейнерів?

Які типи сміттєвозів доцільно використовувати при системі незмінювальних контейнерів?

Чи залежить вибір типу сміттєвоза від відстані вивезення відходів?

Надати характеристику поняття міських доріг у великих містах і населених пунктах.

Лабораторна робота № 8

Дослідження особливості ерозійних процесів у містах.

Ерозія ґрунтів на території міст розвивається під впливом поверхневого стоку, а іноді в результаті збитків з водонесучих комунікацій. Найбільш інтенсивно ерозія ґрунтів проходить при будівельних роботах внаслідок розпушування ґрунту. Інтенсивність ерозії в період будівництва в 10 раз більше, ніж на землях сільськогосподарського використання.

Проблема надійної охорони ґрунтів від ерозії значною мірою зумовлена труднощами точного визначення її інтенсивності в конкретній точці простору і часу. У зв’язку із недостатньою вивченістю природи ерозійних процесів для прогнозування їх інтенсивності широко використовуються емпіричні залежності.

Визначивши ймовірний змив ґрунту, можна передбачити його величину з конкретного місця, для чого необхідно знати коефіцієнт протиерозійної ефективності цієї місцевості.

До найпростіших емпіричних формул, отриманих внаслідок статистичної обробки матеріалів спостережень на стокових майданчиках в США, належить рівняння ґрунтової ерозії В. Х. Вишмайєра і Д. Д. Сміта. Це рівняння має вигляд:

  (8)

де: A – втрати ґрунту, т/ (з га/рік), R – фактор ерозійної здатності дощів, K – фактор ерозійної піддатливості ґрунтів, L – фактор довжини схилу, S – фактор крутизни схилу, C – фактор рослинності (0, 01), P – фактор ефективності протиерозійних заходів.

Для того, щоб розрахувати втрати ґрунту внаслідок ерозійних процесів (А), спочатку необхідно знати значення ерозійної здатності дощів в умовах міста.

Ерозійна здатність дощів. Інтенсивність ерозії в міських умовах великою мірою залежить від кількості опадів і характеру їх випадання. Чим більше опадів, тим ймовірнішим є прояв ерозії. Фактор опадів, виражений в одиницях ерозійного індексу, являє собою показник, який враховує кінетичну енергію дощових опадів за певний період максимальної інтенсивності їх випадання. Величину фактору ерозійної здатності дощів в умовах міста можна визначити на підставі матеріалів метеостанції, за формулою (9) :

  (9)

де: Qі – кількість окремих опадів, мм., І15 – 15 хвилинні максимальні інтенсивності окремих дощів, мм/хв., і – порядковий номер дощу. Наступним кроком є визначення фактору довжини і крутизни схилу та рослинного покриву. Взаємний вплив довжини та крутизни схилу виражається єдиним топографічним фактором L, який визначається за формулою (10) :

  (10)

Де: L – довжина схилу, м., S – крутизна схилу, %.

Порядок виконання роботи:

Користуючись вихідними даними, виписати необхідні коефіцієнти.

Фінальні результати розрахунку зводяться до таблиці 9.

 

 

Крутизна схилуФактор RФактор LІнтенсивність ерозійних процесів, А

Питання для самоконтролю:

Як пов’язані між собою складові рівняння ґрунтової ерозії?

Від чого залежить інтенсивність ерозії в умовах міста?

Як пов’язані між собою фактори довжини і крутизни схилу?

Що більш впливає на інтенсивність ерозійних процесів у містах?

Які заходи передбачаються при боротьбі з явищами ерозії ґрунту (в містах)?

Лабораторна робота № 9

Розрахунок індексів синантропізації фауни

Місто є не тільки місцем життя популяції людини, а й пропонує умови для існування різних видів тварин, рослин, грибів, найпростіших, прокаріот, які є невід’ємною частиною середовища існування людини (в даному випадку мешканця міста).

Частина цих видів (перша група) існує тільки у свійському (тварини) та окультуреному (рослини) стані та використовуються людиною для задоволення людиною життєвих потреб – у лікарських препаратах, матеріалах для будівництва будівель, засобах пересування (тварини), спілкуванні (собака, кішка).

Друга група – тварини та рослини, що не є свійськими та окультуреними, що живуть у не урбанізованому середовищі інших природно – кліматичних зон, які відрізняються між собою, в містах можуть жити тільки в житлі людини чи у спеціальних спорудах (оранжереї, парники, тераріуми, акваріуми), де штучно створюються та підтримуються умови існування та розмноження організмів цих видів (екзотичні рослини, тварини).

Третя група видів – це також не домашні тварини та не окультурені рослини, які людина свідомо розселяє чи вирощує у містах. Але не в будинках, а у природно – антропогенних чи антропогенних місцях. Цю групу поділяють на дві підгрупи:

Нові для регіону види (інтродуценти) ;

Аборигенні види (автохтонні).

Інтродуковані види в нових умовах