Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Еколого-меліоративний стан в басейні р. Стікс

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
17
Мова: 
Українська
Оцінка: 
1. Вступ
 
Управління еколого-меліоративним станом будь-якого об’єкту пов’язане зі значними труднощами і комплексним вирішенням багатьох завдань еколого-економічного спрямування.
Мета і завдання курсового проекту – отримати навички і вміння проектувати систему організаційних заходів та інженерних рішеь для покращення існуючого еколого-меліоративного стану басейну річки або підтримання цього стану на належному рівні.
З врахуванням того, що басейн річки є складовою частиною великої за розмірами системи, тобто, геосистеми, при проектуванні будь-яких заходів слід користуватися принципами системного підходу до вирішення поставлених задач.
У проекті визначено показник комплексного екологічного стану ландшафту, інтегральний показник еколого-меліоративного стану і на їх основі запроектовано і запропоновано систему заходів для приведення стану басейну до нормального рівня.
  
2. Фізико-географічна характеристика басейну малої річки
 
2.1. Географічне положення
 
Київська область входить майже повністю до фізико-географічна області Київського Полісся належить до зони мішаних лісів і Поліської провінції.
Ландшафтні особливості  у першу чергу зумовлені положенням області на середньодніпровському схилі Українського щита до Дніпровсько-Донецької западини, а також кліматичними, гідрологічними і грунтово-рослинними умовами. Вся територія області - акумулятивна рівнина, на якій потужність антропогенних відкладів досягає у середньому 15-20 метрів, а у долинах річок і більше. Поверхня фізико-географічної області являє собою окремий гіпсометричний рівень з переважними абсолютними висотами 140-170 метрів, глибина розчленування річковими долинами досягає 25-50 метрів.
 
2.2. Кліматичні умови
 
Тривалість періоду із середньодобовою температурою повітря вище 00С складає 240-250 днів, вище 50С - 200 днів, вище 100С - на більшій частині території 150-155 днів, а на південному сході області - 155-165, вище 150С - 110 днів. Передморозний період триває 160-170 днів. За рік випадає 530-570 мм опадів.  Важливим фактором у формуванні місцевих особливостей клімату для значної частини області до недавнього часу була водна поверхня Дніпра. Розміри її мають значний річний хід, оскiльки Диіпро навеснi розливаєтъся. Високий рiвень води часто тримається до кінця червня, а потiм поступово знижується, що супроводжується зменшенням площі водного дзеркала. Усі ці зміни водної поверхні Дніпра мали велике значення з точки зору інтенсивності впливу на навколишні територiї.
 
2.3. Гідрологічна характеристика
 
Річкова мережа на території досить густа. Головні ріки - Прип’ять, Вуж, Тетерів, Здвиж, Ірпінь та Дніпро. Рівнинність території, незначні похили і мала розчленованість поверхні, високий рівень грунтових вод зумовлюють заболочення області.
 
2.4. Грунтово-меліоративні умови
 
У Київській області переважають дерново-підзолисті грунти, а на лесових “острівцях” - сірі дернові. Основну роль у ландшафтній структурі області відіграють моренно-зандрові слабохвилясті рівнини з дерново-середньопідзолистими грунтами і залишковими лісами типу суборів і сугрудків, моренно-горбисті рівнини із дерново-середньопідзолистими грунтами, обезліснені зандрові рівнини з дерново-слабопідзолистими грунтами під сосновими і дубово-сосновими лісами, терасно-піщані рівнини з дерново-слабопідзолистими грунтами під сосновими і дубово-сосновими лісами, заплавні луково-болотні рівнини і обезліснені лесові еродовані “острови” зі змитими сірими лісовими грунтами.
Область значно (65-75%) розорана, мало заліснена (10-15%) та незначно (1-25 %) заболочена.
 
3. Обгрунтування необхідності здійснення ландшафтних меліорацій в басейні річки
 
3.1. Оцінка екологічної стійкості сільськогосподарського ландшафту
 
Для визначення спрямованості і доцільності ландшафтних меліорацій виконуємо оцінку екологічної стійкості сільськогосподарського ландшафту за коефіцієнтом екологічної стійкості (КЕСЛ), який визначається за формулою:
КЕСЛ=Fст. / Fнст.
 де : Fст- сума площ стабільних елементів ландшафту, км2;                                                                                             
Fнст -сума площ нестабільних елементів ландшафту, км2.
                                       
Вихідні дані для розрахунку екологічної стійкості сільськогосподарського ландшафту наведені в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1. 
Характеристика використання земельних ресурсів в басейні річки
 
 
КЕСЛ= 
 
Екологічний стан сільськогосподарського ландшафту оцінюється за коефіцієнтом екологічної стійкості ландшафту як яскраво виражена нестабільність
 
3.2. Оцінка потенційної ерозійної безпеки
 
Висновок про потенційну ерозійну небезпеку в басейні річки робимо на підставі аналізу даних таблиці 3.2. [Л-2]
Таблиця 3.2.
Рівень потенційної ерозійної небезпеки в басейні річки
 
Висновки: За виконаними розрахунками отримуємо наступні показники: рівень потенційної ерозійної небезпеки в басейні річки Стікс є катострофічним за показниками розораності та КЕСЛ, середній – за показником індексу збереження грунтів, а по решті показників небезпека ерозії практично відсутня.
 
3.3. Оцінка рівня деградації меліорованих грунтів
 
Під впливом зрошення в грунтах басейну малої річки спостерігається цілий ряд негативних явищ, основні з яких представленні в таблиці 3.3.
При оцінці нами використані дані картографічних вишукувань [Л-2].
 
Таблиця 3.3.
 
Показники деградаційних явищ в грунтах під впливом осушення
 
Висновки: Рівень деградації меліорованих грунтів за показниками дегуміфікації мінеральних грунтів, спрацювання торфовищ і
Фото Капча