Економічна діяльність – предмет економічної науки

У КВЕД найбільш узагальнені групування видів діяльності на рівні секцій (у сфері промисловості – на рівні підсекцій) дозволяє виділити основні галузі економіки. Однак, деякі галузі можуть бути виділені і на менш агрегованих рівнях класифікації. Наприклад, секція I “Діяльність транспорту та зв’язку” об’єднує дві галузі – транспорт та зв’язок, які можна виокремити тільки на рівні розділів, а у розділі 92 “Діяльність у сфері культури та спорту, відпочинку та розваг” діяльність у сфері культури від сфери спорту можна виокремити на рівні груп.

КВЕД побудовано за ієрархічною системою кодування із застосуванням літерно-цифрового коду.

Літерні позначення секцій та підсекцій використовуються як рубрикатор та не використовуються при кодуванні. Подальша деталізація секцій та підсекцій КВЕД – розділ, група, клас, підклас – позначається цифровими кодами.

Загальне кодове позначення об’єктів КВЕД має таку структуру:

Y YY XX. XX. X

Де Y – секція (літери латинської абетки від A до Q)

YY – підсекція (є тільки у секціях “C” та “D”)

XX – розділ

XX. X – група

XX. XX – клас

XX. XX. X – підклас

Структура КВЕД на рівні Y YY XX (розділ) відповідає міжнародній класифікації ISIC (International Standard Industrial Classification of All Economic Activities, Rev. 3. 1), прийнятій Статистичною комісією Організації Об'єднаних Націй.

Структура КВЕД на рівні Y YY XX. XX (клас) відповідає класифікації Європейського Союзу NACE (Rev. 1. 1-2002 р.).

Національний рівень КВЕД Y YY XX. XX. X (підклас) утворено шляхом деталізації класів NACE.

Код КВЕД містить крапки після другого та четвертого знаків, які відокремлюють відповідні рівні класифікації – світовий, європейський та національний.

Для забезпечення можливості порівняння національних статистичних даних з міжнародними статистичними даними у КВЕД наведені коди ISIC.

Класифікаційні позиції складаються з коду, назви та пояснень (коментарів). Для правильного відзначення коду виду діяльності першою процедурою має бути пошук розділу класифікації, назва якого відповідає сфері діяльності суб’єкта, що класифікують. При цьому слід врахувати, що назви класифікаційних позицій можуть не завжди у повній мірі охоплювати всі віднесені до цих позицій напрями діяльності, і у цьому випадку, щоб розкрити наповнення такої позиції, треба звернутись до пояснень. Необхідно спочатку ознайомитись з поясненнями до розділу, оскільки ці пояснення, зазвичай, не повторюються для всіх груп та класів, що входять до цього розділу. Крім основного наповнення позиції, у поясненнях можуть зазначатись також нетипові випадки, тобто, коли на перший погляд віднесення діяльності до даної позиції не є достатньо очевидним або, навпаки, діяльність не повинна відноситись до даної позиції (з відсиланням до потрібної позиції). Поряд з цим, певні позиції класифікації можуть мати і цілком самодостатню назву, тобто таку, яка не потребує додаткових пояснень.

Ведення КВЕД здійснюється Держкомстатом України та Науково-технічним комплексом статистичних досліджень Держкомстату України.

Підставою для змін є відповідні зміни у базовій міжнародній статистичній класифікації NACE або обґрунтована потреба у внесенні змін на національному рівні КВЕД у зв’язку із структурними змінами в економіці України.

 

 

Розглядаючи такий вид економічної діяльності, як сільське господарство, лісове господарство, мисливство, рибальство, можна дати таку характеристику:

– продукція сільського господарства – продукти рослинного і тваринного походження, отримані внаслідок вирощування сільськогосподарських культур і

використання сільськогосподарських тварин, а також обсяг зміни незавершеного виробництва в рослинництві й обсяг вирощування молодих багаторічних насаджень за рік та обсяг вирощування худоби і птиці (приплід, приріст живої маси). Продукція оцінюється у порівнянних цінах, розрахованих як середньозважені ціни товарної та нетоварної частини продукції сільського господарства. За порівнянні ціни прийняті середні ціни 2010 року;

– сільськогосподарське підприємство – самостійний статутний об’єкт, який має право юридичної особи та здійснює виробничу діяльність у галузі сільського господарства з метою одержання відповідного прибутку (доходу). До складу сільськогосподарських підприємств включаються також фермерські господарства;

– фермерське господарство – форма підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою

отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства;

– господарства населення – домогосподарства, що здійснюють сільськогосподарську діяльність як з метою самозабезпечення продуктами харчування, так і з метою виробництва товарної сільськогосподарської продукції. До цієї категорії виробників віднесені також фізичні особи-підприємці, які провадять свою діяльність у галузі сільського господарства;

– сільськогосподарські угіддя – земельні ділянки, що використовуються для одержання сільськогосподарської продукції. До їхнього складу входять рілля (включаючи чисті пари), сади, виноградники, сіножаті, пасовища, перелоги;

– мисливські угіддя – ділянки суші і водного простору (ліси, поля, луки, болота, озера тощо), на яких перебувають мисливські тварини