Економічна історія

На кінець XVII ст. Голландія, що базувала своє господарство на нестійкому фундаменті посередницької торгівлі, почала втрачати торгову першість на користь Англії, яка переважала її у промисловому розвитку. Внаслідок цього капітал Голландії все більше ставав лихварським, переміщався з торгівлі і мореплавства у банківську сферу.

4. На початку XVI ст. Англія залишалася невеликою за кількістю населення державою. Переважна частина її мешканців проживала у – сільській місцевості; в містах – 20% жителів країни. Більшість галузей промисловості у своєму розвитку поступалися континентальним країнам Європи, а англійський флот значно відставав від голландського.

Розвиток океанської торгівлі та перші морські перемоги створили сприятливі умови для господарського поступу Англії. Королева Єлизавета вела цілеспрямовану політику підтримки землеробства, заборонила заміну орних ґрунтів на пасовища, чого прагнули сільські землевласники.

Збільшилися площі орних земель. Протеговані королевою текстильні майстерні почали швидко розвиватися, збільшився вивіз англійського сукна, яке успішно конкурувало із фландрійським. В Англії знайшли притулок емігранти із Нідерландів, які втікали в результаті релігійних переслідувань. Королева здійснила реформу цехів, надавала великого значення якості ремісничих виробів, особливу увагу звертала на ремісничу молодь. Все це позитивно вплинуло на розвиток англійської промисловості.

Промислове піднесення спричинило незвичайний розвиток англійської торгівлі. Вже у 1553 р. в Лондоні виникла «Гільдія відважних купців» – товариство, яке почало здобувати чужоземні ринки для англійської вовни та сукна. Поступово торгові факторії було відкрито у Гамбурзі, Антверпені. Засновано Балтійську, Московську торгові компанії. Торговельна експансія Англії на півночі Європи підірвала монополію Ганзи і призвела до її занепаду.

Англійський торговий флот з'явився й на Середземному морі, внаслідок чого утворилися Левантійська, Турецька й Марокканська торгові компанії. Із Середземних вод англійці перекинулися на океани. Перші шляхи проклали тут моряки – пірати Дрейк, Кавендіш, Рейлі та інші. Волтер Рейлі заснував у 1584 р. північноамериканську колонію і назвав її Вірджінією. Упродовж XVI – XVIII ст. Англія у боротьбі з Нідерландами, Францією здобула значні території у Північній Америці, перетворивши їх у сировинний придаток та ринок збуту своїх товарів.

Для майбутнього розвитку Англії велике значення мало створення Вест-Індійської та Ост-Індійської торгових компаній. Значні прибутки Англія отримувала від піратства та работоргівлі, у якій займала монопольне становище.

Важливу роль у господарському піднесенні Англії відіграв аграрний переворот, який відбувся у XVI – XVIII ст. Товарно-грошові відносини, зростаючий попит на текстильні вироби спричинили розвиток вівчарства, перетворення орних угідь на пасовища. Широко застосовувалося огороджування земель. Почала формуватися земельна власність буржуазного типу. З метою створення великих пасовищ для овець і використовуючи право власності на землю, великі землевласники виганяли селян із своїх наділів, перетворювали їх на орендарів-фермерів. Фермерські скотарські господарства ставали товарними, ринковими, підприємницькими.

Формуванню земельної власності буржуазного типу в значній мірі сприяла Реформація, в результаті якої в країні було закрито понад 3 тис. католицьких монастирів. Їхні землі підлягали конфіскації на користь держави і продавались на комерційній основі дворянам. Монастирські приміщення часто використовувались для створення ткацьких мануфактур. Розорені селяни, рядові монахи та інші категорії населення стали основним джерелом найманої робочої сили для масово створюваних мануфактур.

Для переходу від дрібнотоварного виробництва були потрібні значні кошти. Процес так званого «первісного нагромадження капіталу» найбільш яскраво проявився в Англії. Його основними шляхами були: аграрний переворот та Реформація; система державного боргу, в результаті якої надзвичайно збагатилися ті лихварі, купці і підприємці, котрі позичали державі гроші під великі проценти; протекціоністська політика уряду щодо національної буржуазії; колоніальна система, піратство тощо.

У результаті змін, які відбулися в XVI – першій половині XVII ст., в Англії нові капіталістичні відносини проникли у всі галузі економіки. Сформувався клас нових власників – дворян-джентрі, підприємців, купців-торговельників, заможних фермерів, які володіли значними капіталами, але з ряду причин були позбавлені політичної влади. На середину XVII ст. в Англії загострилися релігійні суперечності. Саме вони й стали основним приводом для революції 1640 – 1660 рр.

Внаслідок революції було ліквідовано феодальну власність на землю. Нові класи та стани отримали доступ до державної влади. Було проголошено свободу промислового й торгового підприємництва, усунено основні перепони для господарського піднесення.

Почав зростати обсяг багатогалузевого мануфактурного виробництва, яке стало панівним у промисловості Англії. Третина промислового населення була зайнята у сукновиробництві. Успішно розвивалися бавовняні, паперові, скляні, металургійні, кораблебудівні мануфактури. За темпами і масштабами англійська промисловість у кінці XVIII ст. зайняла перше місце в Європі.

У ході аграрного перевороту було ліквідовано дрібні селянські господарства, утверджувалась велика земельна власність лендлордів і фермерів. Сільське господарство досягло значних успіхів в агрокультурі та агротехніці; зросла врожайність зернових культур. У XVIII ст. Великобританія вивозила 20% урожаю. Вона стала країною класичного фермерського господарства.

У мануфактурний період торговельний капітал переважав над промисловим. Головними сферами вкладення капіталів у Великобританії залишалися зовнішня торгівля і морські перевезення. Велику роль в економічному зростанні Англії відіграв Навігаційний акт (1651 р.), згідно з яким зовнішньоторгові операції країни могли здійснюватися лише англійськими кораблями або кораблями тієї країни, звідки імпортувався товар. Цей закон підірвав посередницьку торгівлю і мореплавство найбільшого супротивника Англії – Голландію. Він сприяв розвитку англійського суднобудування і мореплавства. Англія обігнала за