Економічна криза в Україні в період з 1991 по 2014

 

1.1 Опис значення кризи

1.2 Циклічність кризового явища

1.2.1 Циклічність кризового явища в промисловому комплексі

1.2.2 Цикли та кризи в сільському господарстві

1.2.3 Цикли та кризи в будівельному комплексі

1.3 Грошово-фінансова система України

1.4 Демографія, як основний показник розвитку

1.5 Вплив екології на розвиток економіки

 

З давніх-давен в цивілізованому суспільстві існувала проблема економіки та економічної нестабільності. Ми можемо споглядати явище кризи в багатьох країнах але для досконалого аналізу я обрала тему кризи в Україні.

Для надання детального аналізу кризового явища я працювала з книгами таких авторів як: С. В. Мочерний, Д. Рікардо, В. О. Рибалкін, Е. М. Лібанова, В. М. Геєць, Т. Вахненко та інші.

Роблячи досконалий аналіз можна звернути увагу на циклічний характер економічних нестабільностей на теренах різних держав і Україна в цьому випадку не являється виключенням.

Можна також взяти до уваги екологічні показники, які є не менш важливими бо з поганими екологічними показниками міцної економіки та країни не збудуєш.

 

 

 

Економічна криза-значне порушення у економічній діяльності країни і однією з основних форм прояву є систематичне, наростаюче накопичення боргів і не спроможність їх повернути у визначений термін. Принципом основних кризових явищ є велика різниця між пропозицією і попитом.

Головними чинниками виникнення кризи в Україні є:

1) відплив державного капіталу за кордон без будь-якого контролю;

2) від’ємне сальдо міграцій;

3) фінансова залежність від інших держав та імпорту;

4) наростання закордонного боргу;

5) неефективне та недоцільне використання іноземних кредитів;

6) вивіз сировинних ресурсів без раціонального використання.

Я. Н. Дубенецький висловив таку думку: «Наши главные, глубинные, корневые проблемы лежат совсем не в области финансов, которые, строго говоря, являются результатом функционирования всего экономического организма. Главная наша беда – глубокий и углубляющийся технологический и, как следствие, производственно-структурный кризис, развертывающийся в стране уже на протяжении ряда десятилетий» [1, с. 45]. В цьому виразі на мою думку можна побачити справжню істину економічних колапсів на теренах будь-якої держави, а не тільки України.  

В. Г. Мартіросов писав: «Если вернуться к предположению, что в основе возникновения кризисных явлений лежит проявление психофизики человека, то можно считать, что любой экономический кризис зарождается с кризиса психологии, вытекает из психологического кризиса. Не случаен такой вульгаризм – «кризис в голове»» [2, с. 20]. Це в суттєвій мірі пояснює саму циклічність кризового явища. Адже людина має такий недолік як чекати саме поганого, а не прагнути до кращого, через що все повторюється знову й знову.

У будь-якій кризі є одна але досить вагома перевага. Р. Косодій, Є. Мішенін і А. Бондаренко доводять це у своєму вислові: «…щоразу глобальна фінансова система витримувала удар, стаючи сильнішою. Здається що кожен удар робив економічну політику більш еластичною. Як результат, основні учасники цієї еволюції робили більш сміливі та агресивні ставки, намагаючись максимізувати свої прибутки» [3, с. 71]. 

В наш час збільшується кількість інвесторів, які вкладають свої грошові накопичення на розвиток  фінансової сфери (банки, нерухомість, прибуткові підприємства), а на робочу силу в достатньому обсязі не звертають увагу. Саме на цьому дисбалансі і виникає основна причина всіх економічних коливань на «острові кризи». На цій диспропорції і формувалася така думка в авторів книги «Глобальне середовище та фінансово-економічна нестабільність»: «Поки фондовий ринок зростав, створювався достатній попит для того, щоб переконати інвесторів у відсутності загрози дефляції. Проте, коли почали виникати перші сумніви, ринок обвалився» [3, с. 82]. Саме на таких  підставах економіка зазнає постійного обвалу і віроломного занепаду.

Ефект «бульбашки»-це стан економіки з високим рівнем напруги, наслідком якого є обов’язковий «вибух» тобто падіння.  Найчастіше спостерігається в будівельному комплексі. 

 

 

Проводячи своє дослідження в галузі економіки я звернула увагу на таке явище як циклічність спалахів економічної кризи. На цю послідовність звернув увагу ще в ХХ роках такий дослідник як  Дж. Кітчін. Він проаналізував економіку США, але ми можемо спостерігати це явище і у сьогоденні України. 

Цикл в нашій державі повторюється майже кожні 4-5 років, а саме 1992-1996 роках –структурно-економічна криза, 1998-1999 роках - фінансова,2008-2009 роках – фінансово-економічна криза. 

В 1990-1999 на Україні відбувається катастрофічний обвал економіки. Відбувається знецінення грошової одиниці, що призводить до гіперінфляції і переходу 1996 році на гривневий капіталообіг.

 

Саме тому на мою думку потрібно звернути увагу на цю циклічність і приймати відповідні міри, для покращення рівня життя населення і стабілізації економіки на теренах нашої держави.

 

Рис. 1.1 Циклічний характер розвитку економіки

На цьому графіку: (а) зображено 1990-1999 роки, піднесення і спад відповідно до їх рівномірного рівня зростання, а на (б) зображено 2000-2010 роки і (в) бажаний