Економічна криза в Україні в період з 1991 по 2014

На протязі 1990-2000 років почалося зниження виробництва борошна майже в 3,8 разів. Хоча в 2000-х роках нібито ситуація стабілізувалася, проте незначні спади таки можна було помітити, які коливалися від 5-9 %. Вони спалахували майже кожні 3 роки – у 2003році, 2006 та 2009 роках. З 2009 кризового року, це явище перейшло і на 2010 рік, за рахунок недостатнього контролю зі сторони органів управління. 

Цикл цукрового «буму» повторюється кожні 25 років. На протязі 1990-2000 років виробництво цукру знизилося 3,8 рази. Тенденція зниження  зростає і сьогодні, за рахунок низької собівартості цукрових буряків і лише у 2003 та 2006 роках спостерігалося незначне збільшення виробництва цукру.

Рис. 1.3 Виробництво борошна (а) та цукру (б) в Україні у 1990–2010 роках 

Проаналізувавши всі складові циклічних коливань в економіці України можна дійти висновку, якщо б дії влади були направлені на підняття власного виробництва, а не впровадження імпорту, то економіка України знаходилася б на більш високому рівні. Тому можна погодитися з думкою В. М. Мельник: «Запорукою успішного розвитку економіки країни є піднесення власного промислового виробництва, адже виробництво забезпечує різноманітні блага, які становлять необхідні умови життя і розвитку людського суспільства на будь-якому історичному щаблі його існування» [8, с. 44]. Цю думку підтримує В. Ю. Попов: «Передумовою поступального розвитку національного господарства є інвестиційна база створення нових робочих місць, збільшення обсягів виробництва, розширення попиту, чим і забезпечується зростання ВВП» [9, с. 68].

 

1.2.2 Цикли та кризи в сільському господарстві

 

Сільське господарство почало розвивати з розвитком людства і воно має свої піднесення і спади завдяки, тому що тут завжди відбувається вдосконалення. Але після здобуття Україною незалежності сільське господарство, відчуло на собі «холодні руки» глибокої структурної кризи, за рахунок чого в перший рік незалежності відбулося стрімке падіння обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. Потім таких складних ситуацій не відбувалося в цьому секторі, все розвивалося за своїм специфічним сценарієм. Цикли піднесення сільського господарства повторювалися кожні 3-4 роки, наприклад, у 1993, 2001, 2004 та 2008 роках, а спади - 1991, 1994, 1996, 1998, 2003 і 2007 роки.  

Варто взяти до уваги також тваринництво, яке на початку розвитку вільної української держави було на досить високому рівні. На період 2000-х років в Україні суттєво знизилася чисельність великої рогатої худоби (ВРХ), овець та кіз, лише свинарство так чи інакше перебуває в стабільному розвитку.

Дуже гарно висловили свою думку О. Онищенко та В. Юрчишин стосовно економіки, яка опирається на сільське господарство: «Світова наука і практика давно дійшли до більш ніж очевидного висновку: країна може бути економічно міцною і продовольчо забезпеченою лише за умови, якщо її село буде процвітаючим, а селянин-хлібороб – багатим і заінтересованим жити і працювати в ньому. І звичайно, якщо цю до простоти геніальну і нічим не замінну істину саме так сприйматиме вища державна влада в особі її чільників» [10, с. 4]. Ці слова дають зрозуміти всю важливість сільського господарства в національній економіці, без якого не буде злагодженого механізму для існування економіки в цілому.

 

1.2.3 Цикли та кризи в будівельному комплексі

 

Будівельний комплекс у період з 2001-2010 роки розвивався у досить  стабільному темпі, так загальний обсяг продукції виробленою національною економікою сягає від 3,8-6 %. При успішному розвитку будівництва забезпечується попит на металургійну, машинобудівну, лісотехнічну та транспортну продукції. Дана галузь промисловості слугує індикатором за допомогою якого можна спрогнозувати події на майбутні 2-3 роки.

 

 

Грошово-фінансова система є однією з важливих ланок національної економіки відповідно до стратегій її сталого розвитку. Вона приймає активну участь у залученні інвестиційного капіталу. Але після входження України до міжнародного  економічного простору робить менш стійкою до фінансових коливань національну економіку. Таким чином у 2008 році в його другій половині відбувається відплив у фазі рецесії іноземних інвестицій, саме через це Україна зазнала великих фінансових потрясінь. На відміну від економічно розвинених країн світу в яких є стабільна національна валюта та незалежна власна грошово-фінансова система.

Акцентуючи увагу на думці академіка НАН України: «... залучення нашої країни до процесів глобалізації світової економіки та фінансової системи зумовлює перенесення більшості позитивних і негативних явищ зовнішнього світу в українські умови, що матиме відповідні наслідки для розвитку фінансово-банківської системи», тобто В. М. Геєць на пророкував, ще у 2007 році події з банківською системою у 2008-2009 роках. [4, с. 24].

Національна банківська система значним чином відстає у розвитку від західних економічних систем, саме тому Україна не може обійтися без кредитних траншів. Ці події призводять до гальмування економічного розвитку, за словами С. Рибака та Л. Лазебника: «Так, експерти називають цифру у 100 млрд. дол., як таку, що характеризує технологічну потребу вітчизняної економіки у додаткових коштах та інвестиціях в основний капітал» [7, с. 23]. При цих показниках національна банківська система у 2000-2007 роках починає масштабне залучення іноземного капіталу та успішне його використання, але в умовах  економічної кризи 2008 року відбувається різке зниження рівня кредитування великих