Економічна оцінка технологій

Тема 5. Економічна оцінка технологій

5.1. Система показників ефективності технологій та їх вплив на загальні економічні показники виробництва

5.2. Вплив технології на якість продукції

5.3. Показники техніко-організаційного та технологічного рівня виробництва

5.1. Система показників ефективності технологій та їх вплив на загальні економічні показники виробництва

Рівень технології будь-якого виробництва впливає на його економічні показники, тому при виборі технологічного процесу потрібно здійснювати його техніко-економічне оцінювання і вибирати оптимальний варіант.

Загальними для всіх технологічних процесів техніко-економічними показниками є: продуктивність,

витратні коефіцієнти, собівартість і якість одержаної продукції.

Економічніпоказникивключають:собівартістьвиробленоїпродукції;рентабельністьвиробництва;

продуктивність праці; прибуток; чистий дохід; окупність виробничих фондів тощо.

Продуктивність праці характеризує кількість продукції, виготовленої за одиницю часу. Рівень продуктивності є визначальним показником при впровадженні нової техніки, технологій, незначних вдосконаленнях технологічного процесу. В свою чергу, збільшення продуктивності веде до зниження собівартості.

Витратні коефіцієнти – це витрати сировини, енергії, палива, допоміжних матеріалів на одиницю виробленої продукції. Збільшення витрат матеріалів є причиною зростання собівартості продукту і зниження ефекту від нововведень. Іноді через впровадження нових технологій, окремих технічних вдосконалень витрати сировини збільшуються, а іноді навпаки. Нові технології, окремі вдосконалення мають бути матеріалозберігаючими. Саме такі технології є ефективними.

Собівартість – сума всіх витрат на виготовлення і реалізацію одиниці продукції. Зменшити собівартість можна за рахунок підвищення продуктивності, якості вихідних матеріалів (сировини), їх економного використання, встановлення високопродуктивного обладнання, вдосконалення організації технологічного процесу та ін. Аналіз структури собівартості проводять для виявлення резервів виробництва, інтенсифікації технологічних процесів.

Якість виготовленої продукції – це сукупність її властивостей, складу, структури. Показники якості повинні забезпечувати вимоги: призначення, надійності, технологічності, стандартизації, естетичності, економічності тощо.

Для оцінювання конкретних технологічних процесів можуть бути використані й інші техніко-економічні показники.

Для виявлення ступеня забезпеченості виробництва відповідними видами продукції і встановлення правильних пропорцій на підприємстві застосовують матеріальні, грошові та трудові баланси.

Технологічний матеріальний баланс – це співвідношення кількості витрачених засобів матеріальних ресурсів і отриманої продукції в грошовому вираженні у технологічному процесі. Він ґрунтується на законі збереження маси. Загальна маса використовуваних у виробництві матеріалів має дорівнювати масі отриманих продуктів. Матеріальний баланс можна складати також у розрахунку на одиницю продукції за одиницю часу.

Щоб забезпечити підвищення ефективності виробництва треба досягнути оптимальної структури використання ресурсів і отримання продукції.

При економічній оцінці технологій використовують поняття "ефект" і "ефективність".

Ефект – це корисний результат, який забезпечується розробкою і використанням інновацій і може бути економічним, соціальним, екологічним, науково-технічним.

Економічно-корисний результат виражається в збільшенні випуску продукції яка користується попитом, підвищення її якості і конкурентноздатності, економії всіх видів виробничих ресурсів, під час росту продуктивності суспільної праці.

Соціально-корисний результат проявляється в покращенні умов роботи, ліквідації тяжкої фізичної праці, збільшенні вільного часу, усунення причин професійних хвороб і травматизму, підвищенні освітнього і культурного рівня робітників.

Екологічно-корисний результат полягає в зменшенні шкідливого впливу виробництва на навколишнє середовище.

Науково-технічний корисний результат полягає в отриманні нових знань і технічних засобів, які забезпечують прискорення науково-технічного розвитку.

Із перерахованих видів ефекту найбільш легко піддається вартісній оцінці економічний ефект. У вартісному виразі необхідно як можна повніше представити складові соціальних і екологічних корисних результатів, які впливають на сумарний ефект. Тому в загальному вигляді показник ефекту за визначений період визначається як перевищення вартісної оцінки корисних результатів інновацій над витратами, пов’язаними з її розробкою, виробництвом і використанням.

Розрізняють народногосподарський і госпрозрахунковий економічний ефект.

Госпрозрахунковий економічний ефект відображає корисний результат конкретного підприємства.

Народногосподарський економічний ефект відображає корисний результат з позиції народного господарства в цілому.

В залежності від стадії життєвого циклу інновації, а, відповідно, і достовірності інформації, яка використовується, розраховують очікуваний (прогнозний) або фактичний економічний ефект.

В залежності від періоду часу, за який ведеться розрахунок економічного ефекту, він буває річним (середньорічним), сумарним (інтегральним), визначеним з врахуванням фактору часу за життєвий цикл інновації.

5.2. Вплив технології на якість продукції

Сучасна ринкова економіка висуває високі вимоги до якості продукції, рівень якої багато в чому визначає конкурентноздатність підприємства і його позиції на ринку в умовах жорсткої боротьби за споживача. Забезпечення необхідного рівня якості продукції є одним із основних завдань організації виробництва.

Під якістю продукції (згідно держстандарту (ДСТ) 15.467-79) розуміється сукупність властивостей продукції,

що обумовлюють її здатність задовольняти певні потреби у відповідності з призначенням.

Чим досконаліший технологічний рівень, тим вища якість продукції.

Під властивістю продукції розуміють об’єктивну особливість виробу, яка проявляється при його створенні, експлуатації чи споживанні. Кожен конкретний вид виробу має безліч різноманітних властивостей. Їх сукупність дозволяє відрізнити його від іншої продукції. Всі властивості продукції можна розділити на прості й складні. Прикладом складної властивості є надійність виробу. До числа простих властивостей відносять вантажопідйомність і швидкість автомобіля, потужність двигуна, зусилля пресу і т.д.

Якісна або кількісна характеристика будь-яких властивостей виробів називається ознакою продукції. До якісних ознак належать: форма виробів, комфортабельність, ємність, зручність керування, наявність на поверхні деталі захисного або декоративного покриття, профіль прокату, спосіб налагодження або регулювання технічного пристрою та ін.

Якість продукції