+3 8(066) 185-39-18
fхарактеризується рядом показників, кожний з яких являє собою кількісну оцінку однієї або декількох властивостей продукції. Сучасна система показників якості продукції включає такі групи:
- узагальнюючі, що відбивають загальний рівень якості продукції в цілому на підприємстві;
- комплексні, що характеризують кілька властивостей виробів;
- одиничні, що характеризують окремі властивості виробів.
Найбільше значення для оцінки якості продукції мають одиничні показники, умовно поєднувані в окремі групи.
1. Показники призначення, що характеризують здатність виробів виконувати свої основні функції. Наприклад, максимальна вантажопідйомність, швидкість, установлена потужність, термін використання, зміст корисних речовин і т.д.;
2. Показники надійності. Під надійністю розуміють властивість виробу зберігати у встановлених межах часу значення всіх параметрів, що характеризують здатність виконувати необхідні функції в заданих режимах і умовах застосування, технічного обслуговування, ремонтів, зберігання, транспортування та інших дій (ДСТ 27.002-89).
Надійність – це комплексна властивість, оцінювана на основі таких одиничних показників, як безвідмовність, довговічність і ремонтопридатність. У залежності від виду виробу, його призначення й умов експлуатації надійність може оцінюватися тільки частиною її складових властивостей (ДСТ 27.003-90). Якщо, наприклад, виріб є не відновлюваним, то для нього в комплекс властивостей надійності не входить ремонтопридатність.
Безвідмовність – це властивість виробу безперервно зберігати працездатність протягом заданого часу або напрацювання в певних умовах експлуатації.
Працездатність являє собою стан виробу, при якому він здатний виконувати задані функції, зберігаючи при цьому допустимі значення всіх основних параметрів. Рівень безвідмовності характеризується такими кількісними показниками, як середнє напрацювання на відмову, середнє напрацювання до першого капітального ремонту та ін.
Довговічність – це властивість виробу довго (з можливими перервами на ремонт) зберігати працездатність до встановленого граничного стану. Для кількісної оцінки довговічності використовуються такі показники, як термін служби виробу, технічний ресурс (сумарне напрацювання виробу за період експлуатації).
Ремонтопридатність – властивість конструкції, що полягає в її пристосованості до відновлення працездатного стану шляхом виявлення й усунення дефектів і несправностей у процесі технічного обслуговування і ремонту. Кількісна оцінка ремонтопридатності здійснюється за допомогою показників трудомісткості технічного обслуговування за термін служби виробу, трудомісткості розбирання і складання, заміни вузлів і агрегатів.
3. Показники технологічності. Показники виробничої технологічності характеризують виріб як об'єкт виготовлення і відбивають ефективність конструктивно-технологічних рішень. До них відносяться коефіцієнти блочності й агрегатності конструкцій, використання матеріалів, показники питомої трудомісткості, матеріало- і енергоємності продукції. Експлуатаційна технологічність характеризується витратами часу і засобів на технічне обслуговування і ремонт виробу.
4. Показники стандартизації та уніфікації дозволяють визначити ступінь використання в конструкції виробу стандартизованих і уніфікованих деталей і вузлів. Сюди включаються коефіцієнти стандартизації, уніфікації, повторюваності і застосовуваності.
5. Ергономічні показники враховують антропометричні, фізіологічні і психологічні вимоги людини до виробу і дозволяють визначити зручність і безпеку його експлуатації. За їхньою допомогою вимірюються параметри продукції, що впливають на працездатність людини при її експлуатації. До показників цієї групи відносять ступінь шуму, вологості, освітленості, вібрації, зручність розташування сидіння й органів керування.
6. Патентно-правові показники характеризують ступінь патентного захисту і патентної чистоти виробу. До цієї групи входять: показник патентного захисту виробу в межах країни; показник патентного захисту вітчизняного виробу патентами за кордоном; показник патентної чистоти, що відбиває правову можливість реалізації виробу як у межах країни, так і за кордоном.
7. Естетичні показники характеризують спроможність продукції задовольняти естетичні смаки людини. Вони визначають такі властивості продукції, як: інформаційна виразність (оригінальність форми; відповідність стилю, моді); раціональність форм; цілісність композиції (органічність об'ємно-просторової структури; пластичність, колорит і декоративність); досконалість виготовлення поверхонь (чистота контурів; ретельна обробка покриття); стабільність товарного вигляду (стійкість до пошкоджень; збереженість кольору).
8. Показники транспортабельності характеризують здатність продукції зберігати свою придатність у процесі транспортування. До них відносяться такі показники, як середня трудомісткість і вартість підготовки одного виробу до транспортування (у т.ч. пакування, навантаження і кріплення; середня вартість перевезення одного виробу на відстань 1 км та ін.).
Основні напрямки поліпшення якості продукції:
- створення технологічних конструкцій машин, обладнання, механізмів, пристроїв;
- постійне вдосконалення конструкцій технічних пристроїв і технологій їх виготовлення;
- ріст коефіцієнта уніфікації виробів відносно базової моделі;
- підвищення технічного рівня виробництва, комплексна механізація і автоматизація виробничих та допоміжних процесів;
- ритмічна робота всіх підрозділів підприємства;
- розробка, впровадження і систематичне застосування прогресивних методів контролю та аналізу якості продукції;
- суворе дотримання технологічної, виробничої та виконавчої дисципліни;
- поліпшення стандартизації і технічних умов;
- впровадження наукової організації праці;
- підвищення культури виробництва;
- розвиток творчої активності працюючих для досягнення найвищих кінцевих результатів при одночасній економії живої праці.
5.3. Показники техніко-організаційного та технологічного рівня виробництва
В процесі оцінки визначають абсолютний, відносний, перспективний та оптимальний рівень якості.
Абсолютний рівень – це сукупність конкретних показників без порівняння з відповідними показниками аналогічних виробів.
Перспективний рівень (плановий) – це сукупність показників, що враховують розвиток науки, техніки та зростаючі вимоги споживачів.
Відносний рівень – це співвідношення абсолютних показників з показниками кращих світових зразків.
Оптимальний рівень – це такий рівень, коли показники якості та економічні витрати виробництва є взаємнозбалансовані.
Особливої уваги заслуговує так звана оптимізація значень показників якості продукції. Оптимальними вважають такі значення показників якості продукції, при яких досягають або найбільшого ефекту від експлуатації чи споживання продукції при заданих затратах на її створення і експлуатацію та споживання, або заданого ефекту при найменших затратах, або найбільшого відношення ефекту до затрат. Критерії оптимізації інколи називають цільовою функцією.
Комплексні показники характеризують сукупність декількох властивостей виробів (включаючи витрати, пов’язані з їх розробкою, виробництвом і експлуатацією). Комплексні показники поділяються на групові, інтегральні й узагальнені.
Групові показники якості характеризують певну групу властивостей продукції.
Інтегральні показники якості відображають співвідношення сумарного корисного ефекту від експлуатації чи споживання продукції та сумарних витрат на її створення і експлуатацію чи споживання. Вони використовуються для оцінки доцільності постановки даного варіанта продукції на виробництво або подальшої експлуатації з врахуванням зростаючих затрат на технічне обслуговування і ремонт. Інтегральний показник визначається за формулою:
І = Е / Зс + Зе, (5.1)
де: Е – корисний річний ефект від експлуатації продукції, виражений у натуральних одиницях; Зс – сумарні капітальні витрати на створення продукції, грн..; Зе – сумарні експлуатаційні (поточні) витрати, грн.
Показник, за яким приймають рішення оцінювати якість продукції, називають визначальним.
Для порівняльного аналізу використовують не показник, а рівень якості.
Під рівнем якості продукції розуміють відносну характеристику якості продукції, яку оцінюють за базовими значеннями відповідних показників.
Відносна характеристика якості продукції, яка ґрунтується на співставленні значень показників, що характеризують технічну досконалість оцінюваної продукції, з відповідними базовими значеннями, називають технічним рівнем якості.
Оцінка якості продукції – це сукупність операцій, що містять вибір номенклатури показників якості продукції, встановлення значень цих показників і співставлення їх з базовими. В якості базових показників прийнято використовувати:
1) для контролю якості – номінальні та граничні значення вибраних показників;
2) при атестації – параметри еталонних зразків;
3) під час випробування виробів – значення показників, які зафіксовані в технічному завданні на розробку даного виду продукції;
4) при аналізі якості продукції – в процесі виробництва величини, досягнуті в попередньому періоді.
Техніко-економічний рівень виробництва – це комплексний узагальнюючий показник, який характеризується наступними складовими:
- рівнем знарядь праці;
- рівнем предметів праці – визначається якістю предметів праці та вартістю первинної сировини;
- рівнем робочої сили – визначається кваліфікацією персоналу;
- технологічним рівнем – рівень виробничих та технологічних процесів;
- організаційно-економічним рівнем – визначається організаційною структурою виробництва та економічними показниками.
Технологічний рівень (Тр) – такий рівень виробництва, який є комплексним показником і враховує:
1. Рівень технологічної інтенсивності процесу. Технологічна інтенсивність характеризується ступенем використання матеріальних, енергетичних і часових ресурсів. Для його визначення використовують:
- коефіцієнт використання сировини або матеріалів;
- коефіцієнт використання енергії;
- коефіцієнт використання виробничих площ.
2. Рівень технологічної організації виробництва визначається кількістю стадій та операцій технологічного процесу, їх взаємозамінністю, можливостями переналагодження процесів на випуск іншої продукції, на інші режими роботи.
3. Рівень технологічної оснащеності – характеризується кількістю нової техніки, рівнем організації,
автоматизації процесів, інформаційним забезпеченням виробництва.
4. Рівень керованості технологічними процесами характеризується ступенем досягнення оптимальності технологічних процесів, надійності, безпечності та безаварійності роботи обладнання:
Тр = f (Ту, Ім, Іа, Іш , Е, С), (5.2)
Ту – рівень технічної організації виробництва;
Ім – показник механізації процесів:
(5.3)
Qm – кількість продукції, що виготовляється механізованим способом;
Ор – кількість продукції, що виготовляється ручним способом;
Кm – показник механізації технічного обладнання.
Іа – показник автоматизації процесів:
(5.4)
Та – трудоємність операцій та процесів, що виконуються автоматизованим способом;
Тр – трудоємність операцій та процесів, що виконуються ручним способом;
П – коефіцієнт продуктивності.
Іш – показник штучності процесів;
Е – показник економічного зв’язку;
С – показник соціального взаємозв’язку.
Запитання для самоконтролю
1. Дайте тлумачення поняттям "ефект" та "ефективність".
2. Чим відрізняється економічний, соціальний, екологічний, науково-технічний ефект? Охарактеризуйте їх.
3. Яких основних принципів необхідно дотримуватись при розрахунку порівняльної ефективності інновацій всіх видів?
4. Які значення показників якості продукції вважають оптимальними?
5. Що характеризують комплексні, групові та інтегральні показники якості?
6. Назвіть методи оцінки та контролю рівня якості і охарактеризуйте їх.
7. Перечисліть основні напрямки поліпшення якості продукції.
8. Дайте визначення і характеристику техніко-екологічному та технологічному рівню виробництва.
9. Перечисліть економічні показники ефективності технологій.
10. Що характеризує продуктивність праці?
11. Який із всіх видів ефекту найбільш легко піддається вартісній оцінці?
12. Назвіть відмінність між госпрозрахунковим та народногосподарським економічним ефектом.
13. Що характеризують показники виробничої технологічності та транспортабельності? Їх відмінності.
14. Що характеризують патентно-правові показники?
15. Що характеризують естетичні показники.
16. Назвіть основні напрямки поліпшення якості продукції.
17. Назвіть, які основні методи управління якістю ви знаєте?
18. Що таке сертифікація?
19. Які види сертифікації ви знаєте?