Економічна роль і функції державних підприємств

Під час проведення операції ‘ Чисте повітря’ в 1995 р. за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря притягнуто до адміністративної відповідальності 3 тисячі посадових осіб автопідприємств та 19 тисяч водіїв, призупинялась експлуатація 26 тис. автомобілів.

Держінспекцією перевірені об’єкти Чорноморського флоту, визначено їх вплив на природне середовище, виконана експертна оцінка збитків та заходів, які необхідно здійснити для ліквідації негативних наслідків експлуатації флоту, матеріали передані до Адміністрації Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України. Для вирішення питань з поліпшення екологічного стану в місцях базування Черноморського флоту Російської Федерації Кабінетом Міністрів України створена спеціальна комісія, Мінекобезпеки розроблено проект Угоди з Російською Федерацією з цього питання.

Для посилення дієвості державного екологічного контролю та розширення мережі в системі контролю Міністерством надані права державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища певній категорії посадових осіб інших міністерств та відомств та їх органів, зокрема Міноборони, Мінчорнобиля, Держводгоспу, Мінрибгоспу, Держкомгеології та Національної гвардії України.

За даними статистичної звітності, в 1995 році спеціально уповноваженими державними органами з охорони навколишнього природного середовища було виявлено близько 110 тисяч правопорушень, по 107 тис. з яких винесені рішення про накладення адміністративних стягнень, накладено 12 та стягнуто 9,9 млрд. крб. штрафів з посадових осіб та громадян, пред’явлено позовів на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення природоохоронного законодавства, на загальну суму 1112 млрд. крб., стягнуто — 44 млрд. крб.

Безпосередньо органами Мінекобезпеки обстежено в 1995 р. 63 тис. підприємств та організацій, за порушення природоохоронного законодавства притягнуто до адміністративної відповідальності близько 39 тис. посадових осіб та громадян, на яких накладено 5,3 млрд. крб. та 112 тис. $ ( на іноземних фізичних та юридичних осіб ) штрафів, пред’явлено позовів на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення природоохоронного законодавства на суму 1084 млрд. крб., стягнуто 27,1 млрд. крб. У 585 випадках призупинялась виробнича діяльність підприємств, цехів та агрегатів, внаслідок чого було припинено скид забруднених стоків в обсязі 240 тис. куб. м та скорочено викиди шкідливих речовин в атмосферу на 9 тис. тонн. За порушення природоохоронного законодавства 450 справ передано до слідчих органів, притягнуто до карної відповідальності 127 посадових осіб та громадян.

З наведених даних можна зробити висновок, що стан природоохоронної роботи в міністерствах та відомствах України, на підприємствах, в організаціях, війсьвових частинах та на кораблях незадовільний, заходи, спрямовані на скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферу, часто не виконуються, повільними темпами вводяться в експлуатацію нові потужності очисного обладнання. Внаслідок неефективної роботи перевантажених очисних споруд та значного ступеню зношеності технологічного обладнання та каналізаційних мереж не скорочується і скид забруднених стічних вод.

При загальному зменшенні обсягів виробництва збільшується кількість випадків перевищень нормативів викидів забруднюючих речовин в атмосферу.

Збільшується кількість порушень правил лову риби та полювання, а також кількість випадків забруднення грунтів, не дотримуються режими природокористування на заповідних територіях, порушуються технології і правила рубки лісонасаджень.

Перевищуються встановлені терміни експлуатації джерел іонізуючого випромінювання, допускається наднормативне накопичення радіоактивних відходів. Все це вимагає підвищення ефективності державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища, виправлення ситуації, коли цілий ряд міністерств і відомств самі контролюють свою виробничу діяльність, а єдина цілісна система державного контролю в галузі охорони природи відсутня.

 

 

1. Структурна та інвестиційна політика 

Структурно-інвестиційні пріоритети промислової політики грунтуються на положеннях Програми структурної перебудови економіки України (концептуальний варіант). 

Структурна перебудова промислового комплексу здійснюватиметься за такими напрямами: 

- формування структури промислової продукції шляхом збільшення частки виробництв, що мають завершений технологічний цикл, поліпшують використання природно-ресурсного потенціалу держави, мають кінцевого покупця на внутрішньому або зовнішньому ринку; - науково-технічне оновлення і модернізація виробництв, впровадження більш ефективних і екологічно безпечних технологій, поліпшення якості та дизайну, підвищення технологічного рівня продукції, матеріалів, освоєння їх прогресивних видів, конкурентоспроможних для експорту та імпортозаміщення; - розвиток виробництва з урахуванням потреб власної міжгалузевої кооперації та системи виробничого сервісу, що сприятиме підвищенню збалансованості економіки та зменшенню зовнішньоекономічної залежності України. 

Загальні пріоритети повинні бути конкретизовані в галузевих і регіональних програмах розвитку, окремих проектах та прогнозах. 

Структурну перебудову промислового комплексу слід розпочати з подолання інвестиційної кризи. Для цього необхідно створити відповідний інвестиційний потенціал, використовуючи заощадження населення, спеціальні бюджетні та позабюджетні інвестиційні та інноваційні фонди, ресурси пенсійних, страхових, профспілкових та інших фондів, кошти від реалізації продукції, виготовленої з використанням державних ресурсів, та від реалізації основних фондів підприємств, що конверсуються, тощо, підвищуючи ефективність використання інвестиційних ресурсів, створюючи сприятливі умови для недержавних інвесторів, у тому числі іноземних, ефективного перерозподілу капіталу між секторами промисловості.  Необхідно проводити політику сприяння інвестиціям, зокрема створити сприятливу систему помірних і стимулюючих податків, спеціальних заохочень і пільг для інвестицій та реінвестицій, конкурсного розміщення кредитних ресурсів. 

Конверсія і диверсифікація оборонної промисловості 

Державна промислова політика визначає лише загальні принципи техніко-економічної і соціальної адаптації військовоорієнтованих підприємств до умов ринку і узгоджується з Воєнною доктриною України.  Обвальна некерована конверсія без обгрунтованої системи пріоритетів і механізмів її реалізації поставила на грань руйнування