+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
25
Мова:
Українська
засобів захисту рослин, мінеральних добрив тощо. Визначальним є вектор структури посівів у сівозмінах для певної природнокліматичної зони, який забезпечує агротехнічну безпеку землекористування. Об’єктивними чинниками розміщення галузей зернового господарства, олійних культур, цукрової сировини, картоплі і овочів є граничний рівень частоти розміщення посівів на одному полі. В роботі доведено, що поділ галузей сільського господарства за ознаками окремих продовольчих культур є дискусійним підходом. Довгострокова аграрна політика повинна будуватися на комплексних інтегральних моделях, в яких розподіл земельних ресурсів підкоряється вимогам науки агротехніки.
Моделі розвитку і розміщення галузей сільського господарства в тваринництві поділено на дві групи. До моделей першої групи входять галузі, які тяжіють до ринків збуту продукції (птахівництво і свинарство) і мають опосередкований попит на земельні ресурси, а тому залежать від розвитку комбікормової промисловості і ринку кормів. Вибір галузей, які складають моделі другої групи обумовлюється схемами організації території при меншій залежності від ринку кормів (молочне і м’ясне скотарство, рибництво). Прогноз розвитку галузі за обома напрямками потребує чіткого моніторингу факторів виробництва, а при необхідності – державного регулювання міжгалузевих пропорцій.
Молочнотоварне виробництво, яке було зосереджено в 10 тис. крупних колективних ферм, в ринкових умовах не має економічного обґрунтування. Вирішальним аргументом на користь зміни моделей є неперспективні енерговитратні технології стійлового утримання на противагу пасовищному. Ключовим є вирішення питання кормового протеїну в раціонах годівлі тварин. Попит на кормовий протеїн повинен балансуватися пропозиціями не тільки сільського господарства, а й відходами харчової промисловості, продукцією підприємств мікробіологічної промисловості, яку треба відновити.
Стратегія і тактика розвитку тваринництва повинна будуватися на фундаментальних засадах розвитку племінної справи, селекції і генетики, гібридизації всього поголів’я. Для цього необхідними є нові інформаційні системи і організаційні форми підприємництва, державні і асоціативні селекційні центри, репродуктори, які забезпечать ринок худоби і птиці для масового товарного виробництва м’яса, молока і яєць. Пріоритетним напрямком є розвиток Національного оптового ринку ресурсів і продуктів тваринництва. Він має відігравати роль планового управління ефективним розподілом ресурсів, доступом до ринку і отримання факторних доходів.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі на основі чітко визначеної мети і програми дослідження викладено теоретичне узагальнення і нове розв’язання важливої для народного господарства наукової задачі – економічного моделювання розвитку агропромислового комплексу регіону з урахуванням соціально-економічних і агроекологічних чинників. Отримані автором результати є підставою для обґрунтування наступних висновків і пропозицій.
1. Важливим напрямком аграрної політики є об’єктивна оцінка стану і динаміки товарного сільськогосподарського виробництва, яку можна отримати виключно на аналітичних моделях у багатовимірному просторі виробництва, розподілу і споживання продукції.
2. Аналітичні моделі розвитку і розміщення сільськогосподарського виробництва є комплексними. Вони поєднують інформацію про кон’юнктуру ринку з даними про наявні земельні і трудові ресурси з урахуванням відомих обмежень їх використання.
3. Процеси, які відбуваються в промислово розвинутих регіонах, зокрема Донецькій, Луганській, Одеській і Київській областях, свідчать про наявність проблеми білкової недостатності харчування населення, що може бути чинником подальшого погіршення демографічної ситуації. Рівень споживання таких продуктів харчування, як молоко, яйця і риба, є критично низьким.
4. Пропозиція ресурсів продовольства на ринок крупними товарними виробниками скорочувалася з темпом 8% протягом 10 років. Прогноз ситуації показав, що відновлення поголів’я худоби і виробництва продукції тваринництва є вірогідним у віддаленій перспективі.
5. Для подолання кризи в стислі строки пропонується новий організаційний і господарський механізм управління процесом формування аграрної політики щодо розміщення виробництва сільськогосподарської продукції по природнокліматичних зонах і в залежності від ринкової кон’юнктури.
6. Попит на галузевих ринках є функцією від чисельності міського населення, а пропозиція – від інтенсивності використання наявних земельних і трудових ресурсів села. Фактори попиту і пропозиції є визначальними для територіальної системи субнаціонального рівня. Замкнуті моделі самодостатнього розвитку є вірогідними для інших територій.
7. Пропозиція на ринку продовольства є функцією економіки галузей сільськогосподарського виробництва і кореспондує з господарським механізмом формування товарно-сировинних зон або імпорту. Тому моделювання ефективного господарського механізму є результатом розгляду окремих продовольчих комплексів, частина з яких розміщується навкруги великих міст, а інша частина – тяжіє до підприємств харчової промисловості.
8. Економічним аргументом моделювання субнаціонального АПК є необхідність вирішення проблеми підвищення його ефективності за рахунок більш раціонального розміщення сільського господарства. В основу концепції сталого розвитку сільського господарства і галузевої економіки покладені принципи оптимізації моделей господарювання на основі поглиблення спеціалізації. Економічний чинник є одним з основних при визначенні спеціалізації регіонів і зон товарного виробництва основних ресурсів продовольства, яке призначається для міжрегіонального оптового ринку.
9. Модель субнаціонального продуктового комплексу не є детермінованою в схемах розвитку певних територій, а сприймається як інструмент для перманентного управління цими територіями з урахуванням майбутніх можливостей економічного розвитку в умовах зміни різних обмежуючих факторів, поглиблення спеціалізації і зменшення концентрації виробництва в регіонах.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Жубржицька О. В. Економічне моделювання субнаціонального АПК. – К. : Тираж, 2000. – 68 с.
2. Жубржицька О. В. Методологічні та методичні основи економічного моделювання АПК // Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб. наук. пр. – К. : РВПС України НАН України. – 2000. – С. 68-73.
3. Лисецький А.