Економічні нормативи регулювання діяльності комерційного банку

коефіцієнт достатності капіталу. Цей коефіцієнт подає «реальний» капітал як відсоток загальних активів, зважених на ризик. І капітал, і активи мають бути повністю очищені від відповідних забезпечень під збитки за позиками та нематеріальних активів. Цей коефіцієнт показує межу захисту кредиторів та вкладників банку від непередбачених збитків, яких може зазнати банк у процесі своєї діяльності. Таким чином, це показник того, наскільки банк протистоїть економічним скрутам та складностям. Цей коефіцієнт переглядається наглядовими органами та кредитними аналітиками як один із ключових показників економічного стану банку. Повний підрахунок достатності капіталу включає зваження кожної категорії активів на коефіцієнт ризику, виключення з них нематеріальних активів та дебіторської заборгованості відповідних контрагентів та нематеріальних активів з активів та капіталу, і додання потенційних зобов'язань до зважених на ризик активів.

Існують також інші коефіцієнти, що використовуються в різних випадках, але їхнє використання може призвести до зменшення віддачі.

Такими коефіцієнтами є:

дохідні активи до загальних активів. Складаються з доходних активів (підпроцентні депозити, розміщення цінних паперів, позики, авізо та інструменти капіталу), поділених на загальні активи. Цей показник має показувати, наскільки продуктивно керівництво використовує активи. Однак деяке «непродуктивне» використання є цілком нормальним, оскільки в той час, як приміщення та обладнання не можуть прямо давати прибуток, вони необхідні для підтримання операційної діяльності банку. Крім того, вимоги резервування можуть призвести до того, що банк не матиме згоди використовувати деякі активи. Цей коефіцієнт не вимірює ефективності використання активів;

співвідношення резервів під збитки за позиками та загальних позик.. Цей коефіцієнт характеризує якість банківського портфеля позик та покриття безнадійних боргів.

Кожний з цих коефіцієнтів може обчислюватися на базі окремого балансового звіту, оскільки кожний з них складається на окрему дату, що відповідає даті балансу. Банки, що залучені до фінансування сезонного виробництва, можуть показувати сезонні зміни цих коефіцієнтів, тому для ізоляції тенденцій від сезонних розходжень необхідно проводити порівняння між такими установами за один і той самий місяць, за кілька років чи за середньорічними показниками.

При цьому можуть бути внесені деякі зміни, наприклад, додавання довгострокового підпорядкованого боргу до капіталу при визначенні достатності капіталу, а аналітики мають використовувати деякі міркування з приводу того, що є прийнятим для кожної конкретної країни.

 

 

Прибуток – це рiзниця мiж доходами та витратами банку. Балансовий прибуток банку – це загальна сума прибутку від усіх видів діяльності банку, яка відображається в балансі. Складається із прибутку від операційної діяльності та надходжень і збитків від позареалізаційних операцій.

Основним джерелом банкiвського прибутку є дохід вiд вiдсоткової різниці, що визначається як вiдсотки отриманi мiнус вiдсотки сплаченi.

Приклад розрахунку прибутку від кредитної діяльності наведено у таблиці 2 (дані умовні).

 

Таблиця 2

Аналiз прибутку комерційного банку

вiд кредитної дiяльностi, грн. 

Показники 01. 01. 2007 р. 01. 01. 2007 р. Вiдхилення (+/-) 

1. Отриманi вiдсотки 853200 1025600 +172400

2. Сплаченi вiдсотки 771100 1042000 +270900

3. Прибуток 82100 -16400 -98500

 

Згiдно з наведеним прикладом прибуток вiд кредитної дiяльностi на 01. 10. 2001р. порiвняно з 01. 07. 2001р. зменшився на 98500 грн. за рахунок того, що сума сплачених вiдсоткiв перевищувала суму отриманих вiдсоткiв. Вiд кредитної дiяльностi на 01. 10. 2001р. банк отримав збитки на суму 16400 грн.

Нижченаведена таблиця наводить узагальнену форму звіту про фінансові результати, тобто про прибутки та збитки (за важливістю статей, починаючи з процентної різниці та доходу від плати за послуги і операційними видатками). Потім покриваються позаопераційні доходи та видатки, забезпечення під збитки за позиками та податки.

Аналіз структури базується на відсоткових значеннях, кожного рядку по відношенню до загального підсумку. Зміни відносної важливості статей протягом часу показують зміни питомої ваги операцій банку. Наприклад, підвищена залежність від доходу від комісії може сигналізувати про проблеми банку щодо основних надходжень від процентної різниці і про те, що керівництво, можливо, намагається підняти дохід від плати за послуги через надання нетрадиційних послуг.

Коефіцієнтний аналіз передбачає аналіз структури за рахунок віднесення доходів та видатків до відповідних статей балансу:

Звіт про прибутки та збитки комерційного банку включає:

Доходи:

1. Процентні доходи за кредитами клієнтів, цінними паперами, коштами, розміщеними в НБУ та в банківському секторі

2. Комісійні доходи за операціями з банками та клієнтами

3. Прибуток (збиток) від торговельних операцій

Прибуток (збиток) від торгівлі цінними паперами на продаж

Прибуток (збиток) від торгівлі іноземною валютою

4. Інші банківські операційні доходи (дивідендний дохід, штрафи, що отримані за господарськими операціями)

5. Інші небанківські операційні доходи (доходи від продажу основних засобів, штрафи, що отримані за господарськими операціями)

6. Зменшення резервів за заборгованістю

7. Непередбачені доходи

Витрати:

1. Процентні