Економічний аналіз для інших спеціальностей

1. Зміст і завдання аналізу витрат підприємства

2. Аналіз виконання кошторису та динаміки витрат підприємства.

3. Аналіз собівартості продукції.

 

І. Зміст і завдання аналізу витрат підприємства.

Мета аналізу витрат діяльності підприємства полягає у всебічній оцінці рівня, динаміки та структури витрат, у обґрунтуванні управлінських рішень щодо подальшої оптимізації витрат. Для досягнення цієї мети здійснюється аналіз на основі принципів системного та комплекс¬ного і підходів.

В основі системного підходу лежить дослідження об'єктів як системи, виявлення типів зв'язків, зведення елементів в єдину аналітичну систему.

Системний підхід до аналізу витрат передбачає:

• виявлення місця і ролі показників витрат в оцінці досягну¬тої ефективності виробництва;

• розробку схеми аналізу на основі кла¬сифікації факторів і резервів раціоналізації витрат;

• вимірювання факторів і резервів оптимізації витрат;

• встановлення основних напрямів мобілізації виявлених ре¬зервів, раціонального використання виробничих ресурсів у поточному і перспективному плануванні собівартості.

Комплексний підхід означає вивчення об'єктів як системи з точки зору формування інформації для прийняття управлінських рішень. Комплексний підхід висту¬пає як принцип системного підходу. Він означає узгодження і од¬ночасне дослідження у взаємозв'язку різних аспектів господарсь¬кої діяльності на основі вивчення системи показників з метою от¬римання кінцевих результатів, визначення і вимірювання фак¬торів, що їх зумовлюють, виявлення резервів підвищення ефек¬тивності виробництва, отримання інформації для обґрунтування управлінських рішень.

Комплексність економічного аналізу проявляється в трьох напрямах: по-перше, в процесі аналізу враховуються не лише еко¬номічні, а й технічні, соціальні, технологічні та інші фактори; по-друге, в більш тісному зв'язку його цілей і задач з цілями уп¬равління; по-третє, в багаторівневому аспекті аналізу.

Інформаційна база проведення аналітичних досліджень ви¬трат формується за вихідною інформацією про кошториси (норма¬тиви) витрат, за даними бухгалтерського і статистичного обліку, за матеріалами ревізій і спеціальних обстежень та ін.

Аналіз витрат проводиться в наступній послідовності. На першо¬му етапі дається загальна оцінка виконання кошторису витрат в розрізі економічних елементів, на другому - оцінка прямих витрат та їх відхилень від плану, на третьому - аналіз ви¬конання бюджету (кошторису) накладних витрат, на четвертому – аналіз собівартості (калькуляції) окремих виробів, на п'ятому етапі необхідно дати оцінку впливу зміни витрат на кінцеві вироб¬ничо-фінансові результати діяльності підприємства.

 

ІІ. Аналіз виконання кошторису та динаміки витрат підприємства.

Сумарний обсяг витрат виробничої та інших видів опе¬раційної діяльності визначається їх кошторисом (бюджетом), який складається в цілому 

по підприємству на обумовлений період. В процесі аналізу кошторису витрат підприємства вирішу¬ються такі основні завдання:

• визначається обґрунтованість планового кошторису вит¬рат;

• проводиться аналіз виконання планового кошторису та впливу факторів на ступінь його фактичного виконання;

• проводиться аналіз резервів оптимізації кошторисних витрат;

• проводиться аналіз раціоналізації коштори¬су за зміною граничного рівня витрат.

При обґрунтуванні планових витрат операційної діяльності виходять із запланованого обсягу виробництва і реалізації про¬дукції (робіт, послуг) та діючих нормативів (стандартів) витрат на одиницю діяльності. При цьому плановий обсяг діяль¬ності визначається за даними виробничої про¬грами, а планові калькуляції визначаються у системі управ¬лінського обліку.

При аналізі виконання кошторису витрат операційної діяльності необхідно дати оцінку дотримання обсягу витрат за економічними елементами та структурних змін в складі загально¬го кошторису. При факторному аналізі відхилень за кошторисом слід виходити із адитивної моделі його функціональ¬ного зв'язку:

КВ= МВ + ВОП +СВ+АМ + ІВ

де   КВ - сума кошторисних витрат операційної діяльності підп¬риємства; МВ - матеріальні витрати; ВОП - витрати на оплату праці; СВ – витрати на соціальне страхування; АМ - амортизаційні відрахування; ІВ - інші витрати.

Синтетичним показником оптимізації вит¬рат операційної діяльності є зміна граничного рівня витрат, який визначається відношенням витрат до доходу операційної діяль¬ності. Загальне відхилення граничного рівня витрат (∆ГЗ) проти базового буде визначатися:

∆ГЗ =   -  ;

де     3° і 3' - базовий і звітний рівні витрат операційної діяль¬ності; Д° і Д ’ - базовий і звітний рівні доходу операційної діяльності.

На зміну граничного рівня витрат впливають фактори:

• зміна структури продукції (робіт, послуг);

• зміна собівартості окремих виробів;

• зміна цін на продукцію.

Для проведення факторного аналізу граничного рівня вит¬рат використовують наступну методику:

1. Визначають загальне відхилення граничного рівня витрат:

∆ГЗ =   -  ;

де      КІ - кількість одиниць продукції (робіт, послуг) і-го виду; СІ - собівартість продукції (робіт, послуг) і-го виду; Ці - ціна продукції (робіт, послуг) і-го виду.

2. Щоб розрахувати вплив структурних зрушень треба виз¬начити граничний рівень витрат за фактичним обсягом продукції при базовому рівні її собівартості та цін, після чого цей рівень порівняти з базовим:

∆ГЗстр =   -  ;

3. Щоб розрахувати вплив собівартості окремих виробів не¬обхідно розрахувати граничний рівень витрат за фактич¬ним обсягом та собівартістю продукції при базових цінах і цей рівень порівняти базовим:

∆ГЗсв =   -  ;

4. Щоб розрахувати вплив цін на зміну гра¬ничного рівня витрат необхідно фактичний рівень гра¬ничних витрат порівняти з рівнем витрат, розрахованим за фактичним обсягом і собівартістю про¬дукції при її базових цінах:

∆ГЗц =   -