Економічний розвиток Іспанії в умовах утвердження демократичного режиму (19821996 рр.) : історіографічний огляд іспанської науки

 

Годлевська В. Ю.

 

Здійснено огляд іспанської історичної науки з проблеми розвитку іспанської економіки в період утвердження демократичних засад. В останній чверті ХХ століття Іспанія здійснила успішний перехід до демократичного суспільства. Диктатура, встановлена в 1939 р. генералом Ф. Франко в результаті громадянської війни, була ліквідована мирним шляхом. Крім змін у політичній сфері, суттєві перетворення торкнулися економіки. Важливе значення для практики наукового історичного дослідження має окреслення й аналіз історіографічної літератури. Автором були використані порівняльно- історичний, типологічний, історико-системний методи, що дозволило з достатньою повнотою, точністю та достовірністю опрацювати наявні іспанські наукові дослідження з проблеми розвитку іспанської економіки.

Ключові слова: Іспанія, демократизація, історіографія, економічний розвиток.

В останній чверті ХХ століття Іспанія здійснила успішний перехід до демократичного суспільства. Диктатура, встановлена в 1939 р. генералом Ф. Франко в результаті громадянської війни, була ліквідована мирним шляхом.

З метою подолання критичної ситуації центристським урядом А. Суареса та представниками провідних партій почалося вироблення платформи політичного та економічного консенсусу, що завершилася так званими «пактами Монклоа». У пактах на компромісній основі були визначені нові параметри бюджетної, кредитно- грошової і цінової політики, регламентації доходів і трудової політики.

На парламентських виборах 1982 р. перемогла Іспанська соціалістична робітнича партія. Період її тривалого правління (1982-1996 рр.) співпав з періодом консолідації демократії. Соціалісти поставили перед собою завдання стабілізувати економічну ситуацію й створити умови для стійкого розвитку економіки в майбутньому.

Важливе значення для практики наукового історичного дослідження має окреслення й аналіз історіографічної літератури. Запропонована стаття вмістила огляд найсуттєвіших досліджень іспанської історичної науки з вказаної проблематики.

Ґрунтовною роботою, що присвячена огляду економічного розвитку Іспанії, є спільна праця відомого іспанського економіста Р Тамамеса та А. Руеда «Вступ до іспанської економіки». Автори представили інформацію щодо основних галузей промисловості, фінансової системи, внутрішньої та зовнішньої торгівлі, туризму, ВВП тощо. Заслугою дослідників є те, що вони здійснили аналіз економічного розвитку країни в поєднанні з політичними та соціальними змінами та дійшли до висновку, що демократизація Іспанії пожвавила економічний розвиток країни. Значне місце в роботі відведено схемам, таблицям та діаграмам, що дає можливість прослідкувати динаміку економічного зростання. Це комплексна робота, яка також вмістила інформацію про тісний взаємозв’язок Іспанії та Європейського Союзу [1].

Аналізуючи історіографію, присвячену промисловому розвитку, ми зосередили увагу на дослідженнях її окремих секторів.

Індустріальний розвиток Іспанії в період правління Іспанської соціалістичної робітничої партії достатньо досліджений в іспанській науці. Особливе місце серед наукових праць посідають роботи, присвячені вивченню енергетичної галузі Іспанії. Так, зокрема, Х. Е. Ірансо Мартін та М. Колінас Гонсалес в публікації «Енергія в Іспанії: стратегічний виклик» вказують, що енергія є однією з основних опор «держави загального добробуту»1. Ступінь самостійності енергетичної економіки Іспанії є одним з найнижчих у Європейському Союзі. Енергетична залежність збільшилася з 64% до 85%. Тому, вказують автори, правильне використання енергії та лібералізація ринків стали єдиним цілим в забезпеченні стабільних поставок. Не на користь галузі, на думку дослідників, була зміна влади в Іспанії у 1996 р. [2].

П. де Бенавідес і Салас досліджував особливості енергетичної економіки ЄС і зазначив, що в ній не визнається, на жаль, існування «загальної енергетичної політики». Як наслідок – гальмування окремих важливих ініціатив. Але, вказує автор, Європейський Союз в цьому плані надав інструменти, необхідні для підвищення   конкурентоспроможності та покращення гарантій поставок енергії. І цим змогла скористатися Іспанія [3].

Розвитку автомобільної індустрії присвячена монографія М. Лаге Марко «Історія іспанської автомобільної галузі». Автор вмістив перелік всіх моделей автомобілів, що випускалися виробниками в Іспанії, а також графік розвитку реєстрації автомобілів. У книзі також міститься інформація про національні розробки та технології, а в деяких випадках про лідерство на міжнародній арені. Дослідження завершує зведена таблиця, в якій відображаються всі марки легкових і вантажних автомобілів в Іспанії, їх еволюцію до наших днів.

Динаміку розвитку автомобільної промисловості з повоєнного періоду до кінця 90-х років досліджено в статтях Х. Гарсіа Руіса та Х. Каталана Відаля [5]. Автори здійснили спроби пояснити, які фактори вплинули на ефективну динаміку в розвитку автомобільної індустрії, розглянули цю еволюцію у рамках розвитку світової автомобільної галузі на глобальному рівні, оскільки неможливо зрозуміти, що відбувається в Іспанії без урахування технологічних змін індустріальної політики країн-лідерів та стратегій транснаціональних корпорацій.

Ґрунтовними монографіями, що розглядають розвиток електронної та телекомунікаційної індустрії, є праця Л. Арройо Галана «100 років інформатики та телекомунікації. Іспанія ХХ століття», а також робота Е. де Дієго Гарсіа «Історія промисловості в Іспанії: електроніка та комп’ютерна техніки». Автори представили еволюцію цих галузей та статистичні дані [6; 7].

Науковий інтерес представляють роботи Е. де Дієго Гарсіа «Історія промисловості в Іспанії: хімія», «Хімічна промисловість та інженерна хімія» [8; 9]. Автор вивчив місце та роль хімічної промисловості в національній економіці, здійснив огляд хімічної промисловості на початку вісімдесятих, її розвиток у контексті захисту навколишнього середовища.

Розвитку харчової промисловості присвячений ряд статей К. Абад Балбоа, М. Фернандеса Леона, С. Альварес Санчес-Архона, І. де Феліпе, Р Варда. Автори досліджують особливості модернізації харчового сектору, вказуючи