Економічний розвиток КНР у кінці ХХ-го на початку ХХІ-го століття

Китайські лідери розуміють, що без економічного зростання неможливо задовольняти зростаючі потреби населення, яке звикло до постійного підвищення рівня життя.

Зовнішньоекономічна експансія

Відносне гальмування економіки Китаю може викликати відповідну реакцію бізнесу – вивезення капіталу. Тим часом китайське керівництво йде не на обмеження, а на стимулювання зовнішньоекономічної експансії. Можна прогнозувати посилення активності Китаю в зовнішній сфері: – у вересні 2013 р відновлені переговори з країнами Південно-Східної Азії по нових скорочень тарифів в рамках «зони вільної торгівлі» Китай – АСЕАН яка почала функціонувати з 1-го січня 2010 р

В даний час більше 7000 товарів не обкладаються митом. – Інтенсифікувалися переговори про створення зони вільної торгівлі з Південною Кореєю. Китай прагне «обійти» Японію в динаміці економічного співробітництва з регіональними сусідами. Китай і Республіка Корея завершили на початку вересня 2013 року перший етап переговорів, за підсумками якого було досягнуто домовленості про звільнення від митних зборів 90% їх товарообігу. – Китай не припиняє зусиль зі створення тристоронньої зони вільної торгівлі Китай – Японія – Південна Корея, проте тут є політичні труднощі в зв'язку з наявністю територіальних суперечок з Японією.

Китай, тим не менш, не втрачає інтересу до цієї ідеї, тому що в разі створення цього об'єднання трьох країн стане майже рівновеликих Євросоюзу і США з сукупним ВВП близько 15 трлн. дол., і сукупним товарообігом 5, 5 трлн. дол. На експертному рівні Китай починає просувати ідею тристороннього співробітництва Китаю – Росія – Південна Корея зі створення спеціальної економічної зони на російському Далекому Сході.

Розуміючи обмеження співпраці в рамках БРІКС Китай, проте, використовує і цей формат для посилення своїх глобальних позицій. Пекін претендує на роль фінансового і політичного лідера БРІКС. В ході зустрічі глав країн БРІКС в Санкт-Петербурзі у вересні 2013 року була досягнута домовленість про створення Банку розвитку і Валютного пулу БРІКС. Обсяг капіталу Банку складе 50 млрд дол., А валютного пулу – 100 млрд. Дол. З яких Китай внесе – 41 млрд дол., Бразилія, Індія і Росія – по 18 млрд дол., А Південна Африка – 5 млрд дол. Провідна роль Китаю в Пулі обумовлюється не тільки його фінансовим внеском, а й досвідом роботи в подібного роду інститутах. Валютний пул країн БРІКС буде функціонувати за зразком Східноазіатського валютного пулу, створеного в розпал світової кризи 2008-2009 рр.

У ШОС Китай буде прагнути вивести взаємодію з країнами Центральної Азії (ЦА) на більш високий рівень. Перш за все, Китай прагне створити інфраструктуру із забезпечення безперебійного торгово-інвестиційної співпраці з країнами ЦА. Китай не влаштовує ситуація, що практика, коли Таджикистан, Киргизія і Узбекистан частенько не виконують свої торговельні та інвестиційні зобов'язання.

Іншим пріоритетом Китаю є модернізація фінансової взаємодії з країнами ЦА. Дії Китаю спрямовані: на зміцнення національного грошового обігу в країнах ЦА; розвиток системи валютних свопів; розширення розрахунків в національних валютах у взаємній торгівлі; зростання захищеності національних фінансових систем; підвищення конкурентоспроможності економіки країн регіону. Однак країни ЦА в різному ступені готові до прийняття китайських новацій, зокрема до переходу до розрахунків у національних валютах.

Для вирівнювання становища Китай буде нарощувати фінансову експансію в країнах ЦА. Однак головним напрямком китайської активності стане висунута Сі Цзіньпіном під час вересневого візиту в Казахстан ідея «Шовкового шляху», яка передбачає створення транспортних коридорів від Тихого океану до Балтійського і Середземного морів. Створення «Шовкового шляху», дозволить Китаю зайняти лідируючі позиції у відносинах з країнами ЦА та пострадянського простору.

Офіційно ідея не протиставляється ШОС або ЄврАзЕс. Більш того, вона підноситься як продовження роботи ШОС. Однак на ділі цей проект може стати першим стратегічно значущим проектом під керівництвом Китаю. Ідея економічної зони «Шовкового шляху» носить двоїстий характер. З одного боку, Росії може бути вигідна модернізація транспортних мереж китайським капіталом. З іншого боку, Росія виявляється в положенні «веденого» в рамках цього довгострокового проекту. Можна очікувати, що найближчим часом на розвиток ідеї «Шовкового шляху» будуть спрямовані серйозні ресурси КНР. Тим самим Китай постарається компенсувати активністю на цьому економічному і фінансовому напрямку «охолодження» своєї економіки.

Таким чином, на основі аналізу основних напрямків розвитку країни, можна зробити висновки:

По-перше, незважаючи на те, що Китай є однією з провідних світових держав з високим рівнем розвитку, країна відчуває безліч проблем. До них відносяться: безробіття; проблеми з працевлаштуванням населення, пов'язані в невідповідності рівня трудової сили з вимогами на роботі; низький показник індексу цін в економіці Китаю; зростаюча інфляція.

По-друге, Китай має хороші перспективи для подальшого розвитку завдяки інвестиціям близько 150 мільярдів доларів в житлове будівництво, іпотеку і інфраструктурні проекти, що дозволить модернізувати податкову систему, знизити процентні ставки і резервні вимоги до банківської системи.

 

 

Китай – країна з однією з найбільш потужних світових економік, в даний час Китай розвивається стабільно, КНР є однією з провідних світових економічних держав, незважаючи на деяке зниження показників макроекономічного розвитку країни внаслідок фінансової кризи 2008 року.

У 2009 році у міру виходу з кризи значення показників показували не найкращі показники, але ключову підтримку зростанню економіки в країні надав експорт, який з кожним роком збільшувався. Китай є першим за величиною експортером в світі, і глобальний попит сприяв швидкому відновленню національної економіки.

Макроекономічний розвиток Китаю ВВП стабільно зростав в період з 2009 по 2012 рр., Одночасно зі зростанням обсягу інвестицій в основний капітал.

Основним показником розвинутої економіки є значення ВВП. ВВП Китаю стабільно зростав в період з 2009 по 2012 рр., Дані показники свідчить про те, що уряду країни вдалося забезпечити економічне зростання в таборі.

В даний час Китай є найбільшим за економічним потенціалом і за загальним обсягом ВВП займає друге місце в світі.

Структура економіки Китаю полягає в наступному: 41% ВВП створюється в промисловості, 15% – в сільському господарстві, 10% ВВП – в торгівлі. На сьогоднішній день промисловість Китаю забезпечує країні лідерство на багатьох світових ринках готової продукції. Найбільш конкурентоспроможними галузями промисловості є: автомобілебудування; транспортне машинобудування; електротехнічна промисловість.

Китай має майже постійний високий рівень інфляції і велика кількість незайнятого населення – безробітні, роблять сильний негативний вплив на економіко-політичний стан країни, що в майбутньому може привести її в сильний занепад, незважаючи на хороший рівень економічного зростання в цілому.

Аналіз КНР також дозволяє зробити висновок про те, що рівень розвитку країни є одним з найбільш високих у світі.

Китай широко інтегрований в світові торгово-економічні відносини. Китай є великим гравцем на світовому ринку товарів і капіталу. За рівнем економічного розвитку, величині економічного потенціалу, частці в світовому виробництві, ступеня залучення до міжнародного розподілу праці та інших найважливіших