Економічний розвиток КНР у кінці ХХ-го на початку ХХІ-го століття

Найбільшу частку експорту Китаю займають машини і обладнання. Вона становить 51%, тобто більше половини експорту. У КНР добре розвинена текстильна промисловість. Вона становить 10% всього сукупного експорту. Крім того, з країни вивозиться великий обсяг хімічних товарів і виробів з пластмаси, чорні метали, меблі, продукти харчування, взуття. Меншу частину експорту займають нафту, нафтопродукти, кольорові метали і інші товари.

За обсягом експорту Китай успішно конкурує з виробниками багатьох видів промислової продукції, що розвиваються і західних країн на світовому ринку.

Основними торговими партнерами Китаю є розвинуті капіталістичні країни, перш за все Японія, США, західноєвропейські держави.

 

 

Таблиця дозволяє зробити висновок про те, що Китай більшу частину товарів експортує в США (17%), Гонконг (16%) і Японії (7%), меншу частину в Корею (4%), Німеччину (3%), Голландії (3%). За 2% експорту йде в такі країни, як Індія, Англія, Росія, Сінгапур.

Імпорт Китаю займає меншу частину зовнішньоторговельного обороту. На малюнку 2. 3. 3 сумарний об'єм імпорту з 2008 по 2012 рр.  

Рис. 2. 3. 3 Обсяги імпорту КНР в млрд. дол.

Імпорт Китаю щорічно збільшується. У 2008 р Він склав 1 трлн. 74 млрд. Доларів США. У 2009 р економічна криза вплинула на країну, і обсяг ввезених товарів зменшився на 11% в порівнянні з 2008 р У 2010 р Імпорт знову збільшився на 39%, а в 2011 на 25%. У 2012 р приріст склав лише 154 млрд. Доларів або 9%. Таким чином, 2012 р імпорт склав 1 трлн. 818 млрд. Доларів США.

У 2012 р імпорт до Китаю продукції первинної обробки склав 634, 60 млрд. Дол., Або 35% всього сукупного імпорту.

На готову промислову продукцію в структурі імпорту Китаю довелося – 1183, 4 млрд. Дол., Або 65% всього сукупного обсягу імпорту.

Найбільша частка імпорту Китаю належить машинам та комп'ютерного обладнання. Вона становить 42%. Також у складі імпорту більшу частину займають нафту і нафтопродукти (17%), хімічні товари (10%) і руди, шлаки зола (7, 35%). Кольорові і чорні метали включені до складу по 4% і 1% відповідно. Крім того, по 1% завозяться тканини, деревина, паперова маса та інші товари.

Импорт товаров по странам-партнерам представлен в таблице 2. 3. 3

 

 

За даними таблиці видно, що більшу частину товарів Китай привозить з таких країн, як Японія (10%) і Корея (9%). У той же час КНР імпортує з США і Тайваню по 7%, з Німеччини та Австралії по 5%, з Малайзії, Саудівської Аравії і Бразилії по 3%, з Росії 2%.

Таким чином, можна зробити висновок, що з кожним роком зовнішньоторговельний оборот Китаю збільшується. За останні 5 років він збільшився практично в 2 рази. Щорічно експорт займає близько 55% зовнішньоторговельного обороту, в той час як імпорт приблизно 45%. У 2012 р Китай зайняв 1 місце в світі за обсягом зовнішньоторговельного обороту і експорту та 2 місце після США за обсягом імпорту.

Найбільш великими зовнішньоторговельними партнерами КНР в 2012 р були країни Азії, на які припадало 2 044 млрд. Дол. США. Далі країни Європи – 683 млрд. Дол., Північної Америки – 536 млрд. Дол., Країни Латинської Америки – 261 млрд. Дол., Африки – 198 млрд. Дол. І Океанії – 136 млрд. Дол..

Китай – держава з розвиненою зовнішньоекономічною діяльністю. Зовнішня торгівля КНР є всебічно розвиненою зовнішньою торгівлею. Країна підтримує взаємовигідні торговельно-економічні відносини з усіма своїми партнерами. З кожним роком торгівля між Китаєм і іншими країнами стрімко зростає.

КНР прагне випускати власну продукцію, а не розміщувати на своїй території виробництва інших країн. Це призводить до поступового заміщення на світовому ринку відомих брендів на китайські товари. Економіка Китаю одна з найбільш швидкозростаючих.

Зовнішня торгівля є одним з трьох чинників швидкого і стабільного економічного зростання, однак її сталий розвиток не може бути забезпечено тільки кількісним нарощуванням товарообігу. Загострення міжнародної конкуренції та поступове збільшення торговельних конфліктів підтверджують це.

 

 

 

Китай займає лідируючі позиції в світі за темпами економічного розвитку, чисельності населення і ряду інших найважливіших соціально-економічних показників. У той же час в країні залишається невирішеним комплекс проблем, властивих країнам, що розвиваються.

Економіка КНР відчуває ряд дуже серйозних проблем.

Незважаючи на велику чисельність населення, структура економіки Китаю допомагає уникати загострення проблеми безробіття. У той же час проблемою залишається низька кваліфікація робочої сили.

Китаю вдалося залучити масштабні інвестиції з боку великих західних компаній за рахунок дешевої робочої сили. Саме цей фактор стимулював найбільших світових виробників до переносу значної частини своїх виробництв в Китай з метою зниження витрат. І саме завдяки цьому в Китаї виріс рівень життя.

Але