Економіка праці і соціально трудові відносини

 

Вступ

1. Теоретичне завдання

1.1.1 Особливості сучасної ситуації та аспектів діяльності ринку праці України

1.1.2 Органи та законодавчі акти державного регулювання ринку праці в Україні

1.1.3 Розрахунки показників трудових ресурсів в Україні

2. Практичне завдання

2.1 Відтворення населення

2.2 Соціально-трудові відносини зайнятості

2.3 Оплата праці

Висновок

Література

 

На сучасному етапі становлення та розвитку України, як досить молодої держави, виникає безліч питань щодо вирішення проблем та пошуку оптимальних рішень стосовно ефективного функціонування економіки. Це в свою чергу спричиняє глибоке та різнобічне вивчення її структури та головних аспектів функціонування. Одним з основних складових ринкової економіки є ринок праці.

Ринок праці є найбільш складним елементом ринкової економіки, в процесі функціонування якого переплітаються інтереси робітника та роботодавця щодо визначенні ціни праці та умов функціонування, а також відображаються практично всі соціально економічні явища, що відбуваються в суспільстві. Першоосновою ринкової економіки є ринок праці, адже ринкові відносини починаються саме з найму робочої сили необхідної кількості та якості, після чого відбувається купівля засобів виробництва.

Поєднання в процесі виробництва останніх з найманою робочою силою, приводить до створення товарів та послуг. Ринок праці функціонально та органічно пов'язаний з іншими елементами ринку в цілому, і від ефективності його функціонування залежить ефективність кожного окремого сегменту ринкової економіки. Таке значення ринку праці в структурі ринкової економіки багато в чому пояснює науковий інтерес до його вивчення та аналізу, з'ясування суті та основних проблем функціонування економіки країни.

З кінця 90-х років минулого сторіччя вітчизняними вченими було досягнуто значних успіхів у розробці теоретичних основ ринку праці. Визначенням суті, дослідженням функціонування та основних проблем ринку праці займалися Баланда С., Бандура С., Бараник З., Богиня Д., Васильченко В., Заяць Т., Колот А., Лібанова Е., Лісогор Л., Петюх В., Тимош І. та інші. Однак низка проблем залишається малодослідженою та потребує подальшої поглибленої розробки стосовно визначення ролі ринку праці та його особливостей в ринковій економіці.

Необхідно визначити, що в сучасній економічній літературі дослідженню проблеми ринку праці приділяється достатньо уваги, хоча єдності поглядів стосовно трактування поняття «ринок праці” вчені й досі не досягли через недостатню його вивченість. Найбільш розповсюдженим є трактування ринку праці, згідно з яким він визначається як сегмент національної економіки, який забезпечує людей роботою і координує відносини у сфері праці.

 

 

Становлення української державності та формування ринку праці відбувались паралельно, однак не завжди узгоджено та ефективно. Поряд із глибокими структурно-інституціональними зрушеннями в економіці України, переорієнтацією напрямів економічної діяльності відбувається зміна пріоритетів і цінностей у соціально-економічному середовищі. В умовах становлення якісно нових трудових відносин різко загострюються проблеми, що можуть призвести до соціальної напруженості у суспільстві.

В структурі зайнятості в Україні останнім часом формуються негативні тенденції: - скорочується питома вага населення працездатного віку, зокрема осіб 30-44 років; - збільшення питомої ваги самозайнятих супроводжується скороченням питомої ваги найманих робітників і роботодавців; - складається нераціональна структура зайнятості за видами діяльності; - високу питому частку у складі безробітних займає тривале безробіття; - відносне скорочення безробіття в 2003-2005рр. відбулося за рахунок міського населення. Що ж до сільського населення, то рівень безробіття зростає. Коефіцієнт навантаження на одне вільне робоче місце в сільському господарстві дорівнює 12 чоловік на одну вакансію; - у демографічному аспекті найбільш гострою є молодіжне безробіття, причому його рівень серед молоді у віці 15-24 роки становить 15, 7%; - досить суперечлива регіональна структура безробіття. Коефіцієнт регіональних диференціацій безробіття у 2014 році становив 1, 7, причому в деяких областях відбулося його збільшення (Чернівецькій, Вінницькій, Рівненській, Закарпатській та ін) ; - специфічною формою безробіття є сімейне, за умов якого в родині немає жодного працюючого члена сім’ї.

В контексті сьогодення першочергового значення набувають соціальні цінності: рівень та якість життя, розвиток трудового потенціалу, освітні його характеристики, зайнятість населення. Нині перебіг процесів у соціально-трудовій площині відбувається специфічним чином навіть при порівнянні сьогодення і подій 25-річної чи навіть 10-річної давності. Глобалізація як специфічне явище сучасності має широкий спектр прояву як в економічній площині (експансії ринків, рух капіталів, розвиток міжнародної торгівлі), так і не меншою мірою в соціальній площині (поширення інформації, засобів зв’язку, мобільність ідей, ціннісне вирівнювання соціумів тощо). Водночас, трудовий потенціал України сьогодні функціонально залежить від тих демографічних процесів, які склались під впливом кризових явищ у соціально-економічному середовищі.

Біологічною основою формування трудового потенціалу є демографічні процеси. Це негативно впливає на формування сучасного й майбутнього демографічного та економічного навантаження на одну працюючу особу, що відповідно має вплив й на інші сфери життєдіяльності.

Підвищення людності за рахунок припливу неукраїнського населення може порушити тендітну соціокультурну рівновагу, негативно скоригувати національний менталітет у частині наближення до непритаманних українцям східно-мусульманських світоглядів. Це перш за все умови життєдіяльності населення, рівень добробуту різних демографічних груп, що проживають на даній території, характер зайнятості жінок, сімейні традиції, побутові умови, рівень розвитку соціальної інфраструктури, культурологічні особливості тощо. Культура етносу може вплинути