Економіка природокористування

Спочатку на території міста Кракова було 86 комплектів контейнерів, по 3 контейнери на кожен пункт на макулатуру, скло та метал. На даний час експлотується 570 комплектів контейнерів для селективного збору вторинних відходів в місцях загальнодоступних для мешканців. комплект складається з 4 чи 5 контейнерів різних кольорів, предбачених для збору макулатури, металу, скла та пластику. До кінця 2008 року буде експлуатуватися 600 комплектів, а в 2009 – 750 комплектів. Кількість ця буде оптимальною – один комплект на 1000 мешканців. Частота вивозу залежить від кількості зібраної вторинної сировини і буває різною для різних пунктів збору. Цю сировину перевозять до сортувальні вторинної сировини. Ця діяльність є корисною, так як відсортована вторинна сировина потрапляє в пункти скупу і відновлюється. Відновлення вторинної сировини в Кракові має тенденцію зростання, а особливий темп зростання має збір скла. Проблемою в обслуговуванні системи селективного збору вторинної сировини є підкидання несортованих комунальних відходів під контейнери для селективного збору відходів, а також наповнення контейнерів відходами, що не надаються до переробки. Місто Краків, одне з найкращих міст Польщі, місто культури, місто історичних традицій і сучасності. Проте місто, подібно як і інші міста, щоденно бореться з проблемами відходів. Одним з важливих розв’язків цієї проблеми є розбудова системи загосподарювання відходів, розбудова системи сортування відходів та будова Підприємства Термічної Переробки Відходів. Розбудова системи селективного збору буде охоплювати:

• селективний збір біля джерела,

• селективний збір в Центрі Рециклінгу,

• селективний збір в кольорових контейнерах для селективного збору відходів.

Селективний збір в системі мішків буде відбуватися в домашніх господарствах і дасть можливість повторно використати цінну вторинну сировину (папір, скло, метал, пластик). Будова Центрів Рециклінгу (Пунктів збору та нагромадження відходів), тобто сучасних безкоштовних місць, куди мешканці зможуть привозити відходи, що надаються для повторної переробки, але не вміщуються до мішків чи контейнерів, та проблемні відходи, які не можна викидати до звичайних контейнерів (наприклад, батареї, акумулятори, шини, радіо-, теле-аппаратура та ін.)

Економічний розрахунок, технічні та правові мотиви, а також приклади країн Європейського Союзу доводять те, що термічна переробка відходів є найкращим розв’язком управління відходами. Спалення відходів не означає знеохочення до селективного збору відходів, а його доповненням, останнім кроком. Тільки комплексна діяльність може правильно управляти відходами на території такого великого міста як Краків.

Система управління відходами, до якої прямує місто Краків є простою, але ефективною: • екологічна освіта,

• селективний збір відходів,

• компостування відходів,

• спалення решти відходів.

Рано чи пізно звикати до такої системи збирання й переробки побутових відходів доведеться і нам. І краще рано, аніж пізно.

Що ж потрібно змінювати в ситемі поводження з відходами в Україні?

Україна прямує до Європейської Спільноти і повинна пристосовуватися до вимог ЄС. Ще в 90-х роках минулого століття у більшості розвинутих країн Європи зрозуміли, що звалища та сміттєспалювальні заводи не розв'язують проблеми твердих побутових відходів. Одними з обов’язкових вимог ЄС в галузі загосподарювання відходів є розробка концепції комплексного управління побутовими відходами, причому провідна роль у їх реалізації належить населенню. Для цього ведуть цілеспрямовану роз'яснювальну роботу в освітніх закладах і серед широкої громадськості, використовують всі важелі виконавчої влади, засоби масової інформації.

І перший етап тут – мінімілізація відходів, запровадження в цілій країні селективного збору відходів, в тому числі і небезпечних, та використання в виробництві продуктів вторинної переробки твердих побутових і промислових відходів. Важливим буде також створення безпечної інфраструктури для безпечного збирання, сортування, транспорту, використання та знешкодження небезпечних відходів.

Серед інших пріорітетних напрямків політики в галузі загосподарювання відходів має бути повна перебудова моделі складування твердих побутових відходів, кількості полігонів ТПВ, забезпечення цілковитого знешкодження небезпечних відходів, успішна ліквідація попередньо нагромаджених промислових та твердих побутових відходів, а також наукові роботи та аналіз, що стосуються технології складування та відшкодування. Отже, конче потрібно змінювати загальнодержавну політику стосовно поводження з відходами, ключовим елементом якої має стати створення єдиної системи управління усіма видами відходів з відповідним законодавчим урегулюванням.

Насамперед необхідно акцентувати увагу на розв’язанні таких питань:

• Зосередження всіх функцій управління у сфері поводження з відходами виробництва та споживання в єдиному, уповноваженому Урядом України органі й формування жорсткої виконавчої вертикалі.

• Заснування, з відповідним законодавчим урегулюванням, спеціальних фондів з акумулюванням коштів за рахунок виробників відходів.

• створення на базі вищих та середніх спеціальних навчальних закладів системи підготовки кадрів для роботи у сфері поводження з відходами.

Централізований орган управління у галузі комплексного поводження з відходами має розв'язати такі першочергові завдання:

• детальна інвентаризація відходів в Україні, комплексна перевірка організованих та неорганізованих місць вилучення відходів з метою оцінки їх технічного стану, наявності та якості природозахисних бар'єрів, проектної, дозвільної, експлуатаційної та облікової документації, структури відходів та їх обсягів за групами токсичності;

• формування єдиної державної системи обліку відходів, до якої входитимуть державні реєстри відходів, державні кадастри об'єктів утворення відходів, об'єктів обробки та утилізації від ходів і об'єктів зберігання та захоронення відходів;

• розвиток