Економіко-географічна характеристика Північно-Східного району економічної України

Самобутність території пов’язана з фізико-географічними особливостями території – розташування в межах трьох природних зон, субмеридіальним простяганням річок; етнічними – значна частка компактно проживаючих росіян; соціально-економічними – формування цілісної функціонально-компонентної та галузевої структури.

Особливу роль відіграє економіко-географічне положення, яке має декілька аспектів. Головне – це близькість до паливно-металургійної бази України – Придніпров’я та Донбасу і нагромадження тут ЛЕП і трубопроводів, що мають міждержавне та міжрайонне значення. Такі риси економіко-географічного положення Північно-Східного соціально-економічного району дають змогу здійснювати різноманітні економічні та культурні зв’язки з іншими районами України і сусідніми державами, розвиваючи внутрішньорайонне, міжрайонне і міждержавне співробітництво.

На 01. 01. 2003 року в Північно-Східному соціально-економічному районі проживало 5, 9 млн. осіб, з них понад 2, 9 млн. осіб проживало в Харківській області (37, 7% від населення району). Питома вага населення Північно-Східного соціально-економічного району в населення України становить майже 12%.

Традиційно для сучасної України, спостерігається від’ємний природний приріст та загальне скорочення населення. Для району характерним є високий рівень смертності (16, 7 о/оо), що перевищує пересічноукраїнський (14, 8о/оо). Природно, що це породжує високі показники скорочення населення – природній приріст – 9, 7% і практично однаковим він є в усіх адміністративних областях.

В статевій структурі населення переважають жінки – 54% (в Сумській області 57, 3%).

Розміщується населення нерівномірно по території району, що відображається в неоднаковій щільності. Середні її показники складають 69, 7 осіб/км2; тобто загалом нижче від пересічноукраїнського. Найбільша густота населення в Харківській області – 95, 0 осіб/км2. Тут склалась велика Харківська міська агломерація з ядром у Харкові (1500 тис. осіб). У складі агломерації міста Чугуєв, Мерефа, Старий Салтів, Дергачі, Люботин та низка селищ міського типу.

А загалом в Північно-Східному районі налічується 47 міст та 101 селище міського типу. Рівень урбанізації в районі складає 68%. Для більшості міст характерним є скорочення населення. Так за 1990-2000 р. чисельність мешканців Харкова зменшилась на 110 тис. осіб, Шостки – на 3 тис. осіб, Полтава – на 2 тис. осіб. Поки що на стабільному рівні тримається населення таких міст як Кременчук, Суми, Ромни.

Для району характерною рисою є достатня забезпеченість трудовими ресурсами при тому переважно це висококваліфіковані кадри. Загальна їх чисельність складає 3590, 3 тис. осіб; найкраще забезпечена ними Харківська область. Рівень зайнятості досягає 55%. Переважна більшість населення зайнята у матеріальному виробництві.

Північно-Східний район розташований у наступних природних зонах: східна частина зони мішаних лісів, Лісостепова зона та північна частина Степової зони. Зональність впливає на територіальну різноманітність розміщення сільського і лісового господарства, будівництва, транспорту, економічну ефективність галузей господарства.

Рельєф району характеризується пониженням абсолютних висот у південно-східному напрямку. Так, відроги Середньоросійської височин переходять у акумулятивну плесову Полтавську рівнину і в Придніпровську низовину. Для території притаманною є яружно-балкова система з глибоко розчленованими долинами річок.

За агрокліматичним районуванням район входить до складу недостатньо вологої теплої зони. Клімат характеризується ознаками континентальності. Його відміни проявляються у розрізі природних зон.

Східне Полісся (Сумщина) відрізняється більш континентальним кліматом у порівнянні з іншими поліськими областями. Зими тут холодні, період з стійким сніговим покривом триває 110-115 днів, безморозний період – 150-160 днів, період активної вегетації – 145-160 днів, сума активних температур – 2300-2600°С. Кількість опадів складає 600 мм.

Грунтовий покрив характеризується зміною в зональному відношенні. Для Полісся характерними є дерново-слабопідзолисті, дерново-середньопідзолисті та сірі лісові ґрунти. У Лісостеповій частині, яка займає переважну більшість району, поширені чорноземи типові і чорноземи опідзолені. На півдні району, в степовій зоні поширені чорноземи звичайні.

Закону широтної зональності підпорядковано і поширення рослинного покриву. Для північної території характерні широколистяні ліси – субори і сугруди, представлені буком, дубом, грабом, кленом, липою. Лучна рослинність характерна для Лісостепу: в долинах річок, балках та ярих є лісова рослинність. З рослин, занесених до Червоної книги України в районі трапляється зозулинці, півонії, билинець, астрагал шерстистоквітковий, лілія лісова, цибуля ведмежа.

Для поширення корисних копалин в Північно-Східному соціально-економічному районі визначальним є розташування тут Дніпровсько-Донецької западини. Тут на великій глибині залягають докембрійські кристалічні породи, а ближче до поверхні – осадові палеозойські та мезозойські відклади. Насамперед тут виділяються нафтогазоносні родовища, які об’єднані в складі Дніпропетровсько-Донецької нафтогазоносної провінції, найпродуктивнішої на сьогоднішній день в Україні.

Важливу роль відіграє розробка Кременчуцької групи родовищ залізної руди. Площа, на якій розташовані поклади – 150 км, загальний запас руди – 4, 5 млрд. т. На цих рудах працює Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат.

Окрім того, в Сумській області поширеним є торф. В районі м. Ромни є значні поклади кам’яних солей. В Харківській області є поклади бурого вугілля, цементної сировини – крейди, глини. Гірничохімічної сировини, нерудної сировини для металургії. Є також значні поклади мінеральних вод.

У Північно-Східному районі склався індустріально-аграрний господарський комплекс. Район характеризується складною і розвинутою структурою. Провідне місце тут займає промисловість. За рівнем розвитку промислового виробництва, вартістю основних виробничих фондів і чисельністю промислово-виробничого персоналу Північно-Східний соціально-економічний район посідає друге місце в Україні.

Функціонально-компонентна структура району