Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Економіко-географічна характеристика Північно-Східного району економічної України

Предмет: 
Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
16
Мова: 
Українська
Оцінка: 

соняшника. Визначальна роль в області відводиться Харкову.

Полтавська область. За структурою господарства область належить до індустріально-аграрних. Спеціалізується на машинобудуванні, метелообробці, паливній, харчовій і легкій промисловості. Тут виробляється 100% вантажних автомобілів України, 33% газу України, 14% загальнодержавного виробництва залізної руди. В області виділяється два промислові вузли: Полтавський, що спеціалізується на машинобудуванні, легкій та харчовій промисловості; Кременчуцький – залізорудна, нафтопереробна та машинобудівна промисловість. Сільське господарство спеціалізується на рослинництві (цукровий буряк, озима пшениця, зернобобових, кукурудзі) та м’ясо-молочному тваринництві.
У Сумській області галузями спеціалізації є машинобудування, хімічна, легка та харчова промисловість. На базі виявлених запасів нафтогазу та торфу розвивається паливна промисловість. Серед галузей харчової промисловості виділяється цукрова (19 цукрових заводів). В територіальній структурі області виділяються три центри: Сумський – спеціалізується на машинобудуванні та металообробці, хімічній, фарбовій, легкій і харчовій промисловості; хімічна, легка і харчова промисловості є галузями і Щосткінського вузла; для Охтирського промислового вузла характерними є паливно-енергетична, машинобудівна, легка і харчова промисловість. Сільське господарство області спеціалізується на м’ясо-молочному тваринництві і рослинництві зерно-буряківничого й льонарсько-картоплярського напрямків.
Для подальшого розвитку та збалансованого соціального та економічного розвитку в Північно-Східному соціально-економічному районі необхідно розв’язати низку проблем.
Серед найбільш нагальних проблем слід назвати поновлення основних виробничих фондів. На початку 90-х рр. термінової зміни в районі потребували до 25% загального обсягу основних фондів, у тому числі 40% машин та устаткування. Сьогодні зношення фондів у багатьох галузях сягає 65% і існує тенденція до подальшого погіршення їх стану. Через це необхідні значні кошти для реконструкції машин та устаткування, що не завжди є економічно доцільним, оскільки не сприяє підвищенню ефективності виробництва. Значного поновлення вимагає машинобудівний комплекс, автомобільний парк. Перспективним видається виробництво для потреб фермерства малотонажних автомобілів вантажопідйомністю до 2 т з різноманітним устаткуванням, що вже стало можливим завдяки співпраці з італійським концерном “IVEKO”.
Загалом потребує структурної перебудови і перепрофілювання господарський комплекс району, як традиційно промислового, перенасиченого галузями важкої індустрії, підприємствами ВПК. Також в районі триває територіальна концепція промисловості у великих індустріальних центрах, особливо у Харкові, Полтаві, Сумах, Кременчуку. Нове будівництво слід розміщувати в середніх і малих містах з метою більш повного використання трудових ресурсів.
Підвищення ефективності потребує сільськогосподарський комплекс району. Для цього пропонується реорганізація сільськогосподарських структур, формування фермерських господарств, введення орендного підряду, запровадження індустріальних методів у рослинництві та тваринництві.
Підвищення рівня функціонування вимагає цукрово-буряковий комплекс. Спад виробництва тут був спричинений останнім часом високою трудомісткістю культури, зниженням рентабельності галузі внаслідок підвищення цін на промислову продукцію, зменшення сировинної бази через дефіцит необхідних мінеральних добрив, пестицидів, гербіцидів, значні втрати продукції під час транспортування послужили причинами такого скорочення.
Перспективною видається розвиток нафтогазоводобувної промисловості. Важливим є дорозвідування сталих і відкриття нових газових та нафтогазових родовищ із застосуванням ефективних технологій провідних держав, вироблення власних інновацій у цій галузі. Державний комітет нафтогазової промисловості України і Харківська обласна адміністрація підписали угоду про виробництво в регіоні бурового і нафтовидобувного обладнання.
В Харкові створено технопарк на базі використання науково-технічного потенціалу та переваг прикордонного розташування (з лекцій)
Істотного оздоровлення потребує екологічна ситуація, створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, розвиток екологічно чистих виробництв, поліпшення екологічної ситуації за рахунок будівництва ефективних очисних споруд у басейна річок Сіверського Дінца та Дніпра. Особливої шкоди навколишньому середовищу завдають галузі промисловості, зокрема Харківської області, територія якої належить до екокризових індустріальних районів. Вплив промисловості супроводжується негативними змінами в повітряному та водному басейнах, надрах та земельних ресурсах. Внаслідок надмірної концепції забруднювальних виробництв із застарілими технологіями, нагромадження токсичних відходів, високого рівня урбанізації відбуваються незворотні процеси деградації природних ресурсів, зростає захворювальність населення та ін.
Існує низка перепон по впровадженню інноваційних технологій в Україні. Для зарубіжних інвесторів більш вигідним є вкладати кошти в вітчизняну сферу послуг, торгівлю, зв’язок, харчову і металургійну промисловість. Сьогодні існує дещо спрощене розуміння змісту інноваційних господарських систем – високі темпи створення і освоєння нових технологій і переважання складних, наукомістких виробництв. А найважливішими передумовами створення інноваційних економік полягає у високорозвиненому науковому комплексі і відповідній індустріальній базі.
 
Список використаних джерел
 
Географічна енциклопедія України. – К. : Українська енциклопедія. – Т. 1. – 1989; Т. 2. – 1990; Т. 3. – 1993.
Горленко І. О. Економічні райони України – К. : Наукова думка, 1999. – 312 с.
Горленко І. О., Тарангул Л. Л. Економічні райони України. – К., 1999. – 205 с.
Данилишина Б. М. Продуктивні сили економічних районів України – К. : КНЕУ, 2000. – 276 с.
Економічна і соціальна географія України (матеріали для практичних і семінарських занять та вказівки до їх виконання) / за ред. проф. Я. Жупанського і доц. І. Пушкара. – Тернопіль: Астон, 1998. – 319 с.
Жук М. В., Круль В. П. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України. К. : Кондор. – 2004. – 510 с.
Заставний Ф. Д. Географія України. – Львів: Світ, 1994. – 472 с.
Коротун І. М., Коротун Л. К., Коротун С. І. Природні умови та ресурси України: Навчальний посібник. – Рівне: УДАВГ, 1997. – 175 с.
Коротун І. М., Коротун Л. К., Коротун С. І. Розміщення продуктивних сил України. – Рівне: Видавництво УДАВГ, 1997. – 420 с.
Розміщення продуктивних сил України: Підручник / М. О. Ковтонюк, М. О. Петрига та ін. / За редакцією Є. П. Качана. – К. : Вища школа, 1997. – 375 с.
Розміщення продуктивних сил: Навчальний посібник / В. В. Ковалевський, О. Л. Михайлюк, В. Ф. Семенов та ін. / За ред. В. В. Ковалевського, О. Л. Михайлюк. – К. : Либідь, 1996. – 368 с.
Україна у цифрах у 2007 році: кор. стат. довід. / Міністерство статистики України / Відповідаль-ний за випуск В. В. Самченко – К. : Наукова думка, 2008. – 196 с.
Шаблій О. І. Соціально-економічна географія України. – Львів: Світ, 1994. – 606 с.
Фото Капча