Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Епідеміологія, клініка та лікування гострих алкогольних психозів з урахуванням геліогеофізичних факторів і біологічних ритмів

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
30
Мова: 
Українська
Оцінка: 

періоду запійного пянства). Алкогольні зміни особистості. Суб'єктивне ставлення до хвороби.

У спеціальний розділ “Карти... ” занотовували детальні соматичні дані і показники дослідження неврологічного статусу з детальною характеристикою вегетативної нервової системи. При необхідності проводилися консультативні дослідження різними фахівцями: хірургом, окулістом, отолярингологом, гінекологом і ін.
Застосовували такі експериментальні методики: повторення 10 слів, рахунок за Крепеліним, відшукування чисел (таблиця Шульте), методика класифікації предметів, визначення зайвого, розуміння прислів'їв. Експериментально-психологічні дослідження проводилися лише при наявності (відновленні) продуктивного мовного контакту. Тому стан інтелектуально-мнестичних функцій у хворих досліджувався після того, як психотична симптоматика в значній мірі помякшувалась, а також у стані видужання і ремісії.
З погляду на важливу роль типу особистості, проводили експериментально-психологічне дослідження за допомогою методик Айзенка, MMPI і 16-факторного питальника Кеттела.
У 305 обстежуваних хворих – 225 чоловіків і 80 жінок – вивчили циркадіанні ритми шляхом реєстрації протягом 6 діб через кожні 3 години (за винятком 24-х і 3-х годин ночі) показників температури тіла, частоти пульсу, дихання, систолічного і діастолічного артеріального тиску.
На базі такого безупинного моніторингу, з погляду на біоритмологчний статус хворих, ми відносили до ранкового типу осіб, у яких максимуми досліджуваних функцій припадають на 9-12 годин, вечірнього – 18-21 година, індиферентного – 12-15 годин. Для всіх обстежених по всіх досліджуваних показниках (температура тіла, частота пульсу і дихання, систолічний і діастолічний тиск) були складені графіки за даними, отриманими у результаті шестидобового обстеження, і проведена їх візуальна оцінка. Якщо при побудові графіка відзначалася виражена десинхронізація фізіологічних функцій, що виражається в розбіжності акрофаз досліджуваних параметрів, ми такого пацієнта відносили до “аритміків”, при зміщенні акрофаз у межах 15-18 годин ми оцінювали, у який час підвищення фізіологічних функцій спостерігався частіше, і в залежності від цього відносили його до “жайворонків” або до “сов”.
Для порівняння ми використали контрольну групу, до якої увійшло 25 практично здорових осіб, репрезентативних за статтю та віком.
Крім об'єктивних показників добових ритмів у своїх дослідженнях ми використовували модифіковану для середньої смуги СНД анкету Естберга (С. І. Степанова, 1986). У цій анкеті міститься 23 питання, відповідаючи на які обстежуваний суб'єктивно визначає свою належність до того або іншого типу добового ритму. Висновок визначали за сумою отриманих балів: понад 92 – чітко виражений ранковий тип, 77-91 – слабко виражений ранковий тип, 58-76 – індиферентний тип, 42-57 – слабко виражений вечірній тип і нижче 41 – чітко виражений вечірній тип.
З погляду на те, що при лікуванні гострих алкогольних психозів в останні роки стали широко застосовуватися безмедикаментозні методи, як більш фізіологічні для організму хворого, ми також застосували один із них – трансдермальну лазерну гемотерапію з урахуванням циркадіанних ритмів хворого як одного з чинників, що повинен активувати резервні можливості організму і залучати в нього механізми природної саморегуляції і самоадаптації функцій. Оцінка результатів лікування проводилася за реакцією хворих на схему лікування і базувалася на порівняльному аналізі з тими хворими, яким лікування проводилося традиційно. Зверталася увага, на який день після початку лікування поліпшувався стан хворого, коли наступало значне поліпшення, аж до повного видужання.
Методика лазерної терапії. Лазерна терапія проводилася безпосередньо в реанімаційному відділенні у ліжку хворого. Використовувалася трансдермальна методика опромінення, описана І. К. Сосіним і Ю. Ф. Чуєвим у посібнику “Обгрунтування і диференційоване застосування променів лазера в комплексному лікуванні хворих наркоманією”, Харків, 1997.
У відповідності з завданням дослідження була проведена статистична обробка і аналіз отриманих результатів за допомогою машинної обробки отриманих результатів за спеціальною програмою на turbo-Pascal (співавт. Е. Б. Вязов) на персональній ЕОМ IBM РС/АТ. Всі показники, отримані в ході дослідження, оброблялися методом варіаційної статистики з визначенням середніх арифметичних Х і їхніх стандартних помилок Sx, а також статистичної значущості їхніх відмінностей по t – критерію Стюдента.
При вивченні динаміки інтенсивних показників у хворих із хронічним алкоголізмом (у тому числі з гострими алкогольними психозами) за 11 років встановлено, що вони збільшились в 1, 5 раза. При цьому в хворих на білу гарячку ці показники збільшились в 2, 2 раза, а в осіб із гострим алкогольним галюцинозом і гострим алкогольним параноїдом, навпаки, знизилися в 1, 4 і 2, 7 раза відповідно, що, мабуть, вказує на інші патогенетичні механізми їх виникнення в порівнянні з білою гарячкою.
Вивчивши інтенсивні показники летальності при патології, що вивчається, нами встановлено, що при гострому алкогольному галюцинозі і параноїді не було жодного випадку зі смертельними наслідками. У той же час ці показники при хронічному алкоголізмі й алкогольному делірії значно збільшились за 11 досліджуваних років. Так, при хронічному алкоголізмі цей зріст склав 3, 8 раза, а при білій гарячці – 20, 18, що вказує на термінову необхідність пошуку нових організаційних підходів і методів терапевтичного впливу при цих видах патології.
Аналізуючи розподіл динаміки надходження за роками хворих чоловіків і жінок хронічним алкоголізмом, у тому числі і з психозами, у стаціонар, встановлено зростання цієї патології серед населення. Так, кількість усіх хворих, що лікувалися стаціонарно, зросла більш ніж у 1, 5 раза (окремо у чоловіків цей ріст склав 1, 61, а у жінок – 1, 26 раза).
Розглядаючи сезонність клінічних
Фото Капча