Епоніми в англійській фізичній терміносистемі

 

Анотація. Статтю присвячено дослідженню англійських епонімічних термінів, представлених у фізичній терміносистемі. Автор уточнює поняття «епонім» та «епо- німічний термін», пропонує класифікацію епонімів за поняттєво-семантичними ознаками, проводить структурний аналіз епонімічних термінів, а також визначає переваги та недоліки епонімічних найменувань у термінології.

Ключові слова: епонім, епонімічний термін, терміно- система, фізична терміносистема, класифікація епонімів, простий термін, складний термін, складений термін.

Постановка проблеми. Серед термінологічних одиниць, які функціонують у фізичній терміносистемі, особливе місце займають епоніми. Наукові відкриття завжди пов’язані з іменами вчених, і це знаходить відображення у кожному науковому дослідженні. Тому назви теорій, законів, приладів, одиниць вимірювання та багатьох фізичних величин мають у своєму складі ім’я людини, яка їх винайшла. Проте функція власних імен не обмежується лише констатацією того факту, що певне відкриття пов’язане з іменем вченого, вони входять у номінативний фонд мови науки, тобто є засобами термінологічної номінації. Аналіз англійських літературних джерел з фізики показав, що такі термінологічні одиниці широко використовуються у зазначеній галузі науки, а їхні специфічні риси не заважають їм фіксувати, зберігати та передавати науково-технічну інформацію.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед різноа- спектних проблем сучасного термінознавства важливе місце посідає дослідження епонімів. У вітчизняному та зарубіжному мовознавстві епонімічні терміни розглядаються протягом кількох десятиліть, зокрема їм приділена увага у працях таких дослідників, як В. Болотов, О. Данильченко, Л. Гаращенко, М. Дзюба, І. Єфименко, Є. Какзанова, Ю. Карпенко, В. Лисенко, В. Лейчик, Д. Лотте, Р Микульчик, Б. Михайлишин, І. Про- цик, О. Суперанська. Епонімічні терміни окремих галузей досліджено у працях М. Осадчук, В. Вахрамєєвої, Ю. Костеріної (англійська термінологія), Г. Бенкендорф, А. Клестер (німецька термінологія), М. Дзюби, Л. Удовенко, С. Овсейчик, Р. Ми- кульчика (українська термінологія). Достатньо робіт присвячено дослідженню епонімічних термінів у медичній термінології (Л. Запоточна, Ю. Віт, І. Гнатишена, В. Лисенко, І. Томка, Г. Топоров), проте недостатня кількість досліджень присвячена епонімам у фізичній термінології. У цій галузі варто виділити лише праці Р Микульчика та Ю. Костеріної. Тому виникла необхідність розглянути англійські епоніми у цій терміносистемі.

Мета статті – проаналізувати семантичні характеристики та структуру англійських епонімів у галузі фізики, а також розглянути словотворчі засоби, за допомогою яких утворюються такі терміни.

Виклад основного матеріалу дослідження. Аналіз літературних джерел продемонстрував, що сьогодні в мовознавстві немає єдиного загальноприйнятого визначення терміна «епонім». «Епонім» (від гр. eponymos – той, що дає назву, ім’я) у словниках тлумачать переважно як «особу, від імені якої походить назва країни, місцевості, народу, об’єкту, процесу». Проте В. Лейчик вважає, що таке значення слова «епонім» застаріле і вже майже не використовується у науковій та загальновживаній мові [5]. У своїй роботі, услід за М. Дзюбою, під епонімом ми розуміємо власну назву на позначення конкретного носія імені, від якої утворено спеціальну мовну одиницю, а під епоні- мічним терміном – назву, що походить від власного імені або у складі якої воно виступає компонентом [4, с. 416].

Дослідження проводилось на основі англійських фізичних термінів, утворених від власних імен, які було отримано шляхом вибірки з англо-українських словників фізичних термінів та тлумачних словників (A Dictionary of Physics, Англійсько-у- країнсько-англійський словник наукової мови (фізика та споріднені науки), Фізичний тлумачний словник), підручників, посібників та монографій (Physics for Scientists and Engineers, Newtonian Physics, Physics of Quantum Mechanics), журналів з фізики (Applied Physics Letters).

У своєму дослідженні ми спробували класифікувати фізичні епонімічні терміни за поняттєво-тематичними та структурно-граматичними ознаками.

Вивчення класифікацій епонімів, запропонованих Л. Гаращенко [2], М. Дзюбою [3] та Р Микульчиком [6], та проведений нами аналіз літературних джерел з фізики показав, що за поняттєво-тематичними ознаками епонімічні терміни цієї тер- міносистеми класифікуються за такими тематичними групами:

Епонімічні терміни на позначення одиниць вимірювання. Згідно з домовленістю одиниці вимірювання фізичних величин отримували найменування на честь вчених, і тому закономірно, що ця тематична група широко представлена у фізиці. Така номінація виражає загальну ідею авторства людей, чиї імена покладено в основу назви конкретного явища [3, с. 8]. Так, joule, одиниця вимірювання роботи і енергії, була названа на честь англійського фізика Джеймса Джоуля; volt, одиниця вимірювання електричного потенціалу, напруги, різниці потенціалів і електрорушійної сили, утворила свою назву від прізвища італійського фізика Алессандро Вольти; coulomb, одиниця електричного заряду, була названа за прізвищем французького фізика Шарля Кулона, який досліджував електромагнітні та механічні явища; ampere, одиниця вимірювання сили струму, була названа на честь французького фізика Андре Ампера, який досліджував магнітне поле та електричний струм; hertz, одиниця виміру частоти коливань, отримала назву на честь німецького фізика Генріха Герца; ohm, одиниця вимірювання електричного опору, була названа на честь німецького вченого Георга Сімона Ома; becquerel, одиниця радіоактивності, отримала назву від прізвища французького фізика Антуана Анрі Беккереля, який став одним із першовідкривачів радіоактивності; kelvin, одиниця термодинамічної температури, була названа на честь британського фізика й інженера Вільяма Томпсона, якому було присвоєно лицарське звання барон Кельвін перший. Серед інших прикладів одиниць вимірювань слід також згадати henry, tesla, newton, pascal, weber, farad, angstrom, Celsius, Fahrenheit.

Епонімічні термінина позначення величин та сталих, наприклад: Planck constant, Boltzmann constant, Dirac constant, Avogadro constant, Bohrmagneton, Faradayconstant,